Сьогодні Вербна неділя: значення свята для християн, традиції, прикмети та заборони у цей день

13.04.2025, 07:10 telegraf.in.ua

Цього року православні і католики з протестантами відзначатимуть Великдень в один і той же день – Пасха спільно припадає на 20 квітня. А це означає, що християни усіх конфесій відзначають одне з дванадцяти найбільших свят — Вхід Господній в Єрусалим, тобто Вербну неділю, також в один день – 13-го квітня. Дата святкування однакова як для нового (новоюліанський) так і для старого (юліанський) календаря. Вербну неділю завжди відзначають за тиждень до Великодня. Це одне з найголовніших й найсвітліших християнських свят, неодмінним атрибутом якого є саме вербові гілочки. Вербну неділю у західній традиції її називають пальмовою, а в православній — вербною. Вона має й другу офіційну назву — Вхід Господній в Єрусалим. Цього дня Ісус Христос верхи на віслюку виїхав із селища Віфанія — там, за переказами, він воскресив із мертвих Лазаря, а потім вирушив до Єрусалима. Коли Ісус Христос входив у Єрусалим, він тримав в руках пальмове віття. У місті його й апостолів зустрів радісний народ, який на знак поваги встелив дорогу перед Спасителем пальмовим гіллям. В давнину зелене віття і, зокрема, листя пальм було символом перемоги - так зустрічали правителів після переможної битви, а також нагороджували тих, хто здійснив героїчний подвиг. У нас замість пальмових головними атрибутами стали гілочки верби, тому неділя називається Вербною. Це — перша рослина, яка починає квітнути навесні, а тому наші предки вірили, що вона символізує пробудження природи. Ісус зайшов до Єрусалимського храму і, побачивши там торговців, звинуватив їх у тому, що вони перетворили святе місце на «вертеп розбійників», а потім вигнав їх. Ніхто не посмів перечити Христу, побоюючись народного гніву, але священнослужителі задумали погубити Спасителя, який продовжував силою молитви зцілювати людей. Наступні дні, які назвали Страсний тиждень, стали останніми та страшними в земному житті Ісуса. Духовенство зазначає, що Вхід Господній в Єрусалим — це свято радості, але водночас воно розпочинає і Страсну седмицю — особливий період, «який нагадує про найбільш важливі події у справі нашого спасіння». У цей день віряни традиційно приносять до церкви гілочки верби для освячення. У ПЦУ додають, що така традиція символізує «перемогу Христа над смертю, прославлення тієї великої добровільної жертви, яку Він звершив заради нашого спасіння». Надалі освячену вербу зберігають удома протягом року. Ті, хто дотримуються посту, можуть дозволити собі послаблення: сьогодні можна їсти рибу і рибні страви. Серед українців також існує і народна традиція — освяченою вербою злегка бити своїх близьких, примовляючи «Не я б’ю — верба б'є» — так люди бажають один одному бути здоровими та захищають від усього недоброго. Віряни вірили, що освячена верба допомагає захистити оселю від води та вогню, дарує мешканцям міцне здоров’я. Тому гілочки обов’язково зберігали аж до Вербної неділі прийдешнього року. Вербна неділя — велике свято, тому слід відкласти всі справи. Цього дня заборонено: Також не можна пишно святкувати, адже, ще триває Великий піст. Тому під забороною м’ясо, яйця та молочні продукти. Традиційно цього дня нічого не садять — усе посаджене буде погано рости й, як кажуть у народі, «піде у вербу». За прикметами дня судять про погоду та врожай: За однією з народних прикмет, якщо у Вербну неділю з'їсти одну бруньку освяченої верби, то зможеш знайти щастя. Одна брунька — не так багато, а може й справді пощастить? Нагадаємо, раніше ми розповідали, чи можна жінкам заходити в церкву з непокритою головою і в штанах. Церковний календар на 2025 рік — коли святкуємо великі свята, а коли суворо постимось