Герої не вмирають: топ-6 українських фільмів про війну з росією за 6 років
Топ-6 українських фільмів про захисників і захисниць | The PageКінострічка «Кіборги. Герої не вмирають» 2017 року стала справжнім проривом в українському кінематографі, здобувши перемогу на другій церемонії вручення Національної кінопремії «Золота дзиґа» у 2018 році. Касовий збір «Кіборгів» за весь період, за оцінками режисера стрічки Ахтема Сеітаблаєва, сягнув 75 мільйонів гривень.«Ми не збиралися знімати бойовик. Ми знімали історію про світ, яким собі його уявляють ці люди, на історіях яких ми акцентуємо. Про цей невеличкий підрозділ, у якому зібралися люди різного соціального прошарку та різного віку. І якщо подивитися у відсотковому значенні, вони більше розмовляють, ніж стріляють у цьому фільмі. І оце для нас було головним. Це було тим, що ми досліджували — які люди там зібралися, що для них є важливим, на чому вони об'єднуються, на чому сперечаються, що вони виборюють, про що мріють», — розповів Ахтем Сеітаблаєв про фільм «Кіборги» в ексклюзивному інтерв’ю .Читайте також:«Кіборги» зібрали до 75 млн грн: інтерв’ю з Ахтемом Сеітаблаєвим про українське кіноВочевидь, саме ця кіноробота заклала початок розвитку нового напрямку в сучасному українському кінематографі — ігрове повнометражне кіно про війну. Тому до Дня захисників і захисниць України підготував підбірку топ-6 найкращих документальних та художніх фільмів про російсько-українську війну, які вийшли в прокат за останні 6 років після «Кіборгів».«Атлантида» — 2019 рік, режисер Валентин Васянович«Атлантида» — це український художній фільм-антиутопія 2019 року режисера Валентина Васяновича про майбутнє Донбасу після перемоги України у війні з росією.Події «Атлантиди» розгортаються у 2025 році, через рік після завершення війни на Донбасі. Україна перемогла, однак бойові дії залишили по собі зруйновану та отруєну територію: шахти затоплені, річки й ґрунти забруднені, а відновлення регіону здається майже неможливим. За словами сторонніх спостерігачів, найпростішим рішенням може стати повна відмова від цієї території. Та для тих, хто воював за неї, питання залишається набагато складнішим.Головний герой фільму — ветеран війни Сергій, якого зіграв ветеран АТО та волонтер фонду «Повернись живим» Андрій Римарук. Разом із другом Іваном він працює на місцевому металургійному заводі. Обидва намагаються повернутися до мирного життя, але пережитий досвід війни не відпускає їх. У вільний час чоловіки тренуються зі зброєю, стріляючи по мішенях у полі, ніби продовжують готуватися до бою.«У війні є хоч якийсь сенс», — каже Іван і, зневірившись щодня робити одні й ті самі безглузді дії, здійснює фатальний крок у прірву. Згодом у сцені, яка нагадує звернення Великого Брата з фільму «1984», власник підприємства оголошує про «масштабну реконструкцію», через яку всіх працівників звільняють. Пошук нової роботи та сенсу життя приводить головного героя до несподіваних знайомств і волонтерства в одній дуже складній, проте важливій справі.Кадр із фільму «Атлантида», фото: Takflix«Погані дороги» — 2020 рік, режисерка Наталія ВорожбитКартина «Погані дороги» є екранізацією однойменної п'єси Наталки Ворожбит, яка стала відомою завдяки сценаріям до таких фільмів, як «Кіборги», «Дике поле», серіалу «Спіймати Кайдаша» тощо. Кінострічка стала її режисерським дебютом.До кінострічки увійшло п’ять екранізованих новел, героями яких є мирні мешканці по обидва боки лінії розмежувань, терористи та українські військові. Їх об’єднує в один сюжет війна та погані дороги.Сценарій створено на основі документальних історій, зібраних авторкою на сході України під час зйомок кінострічки Ахтема Сеітаблаєва «Кіборги». У фільмі знімались Анна Жураковська, Оксана Черкашина, Зоя Барановська, Юрій Кулініч, Марина Клімова, Ігор Колтовський та інші.Світова прем'єра драми відбулася в рамках програми «Тиждень критики» Венеційського кінофестивалю у 2020 році, де кінострічку відзначили другою за престижністю нагородою – премією Circolo del Cinema як «найбільш інноваційна стрічка в конкурсі».Кадр із фільму «Погані дороги», фото: Takflix«Земля блакитна, ніби апельсин» — 2020 рік, режисерка Ірина ЦіликЦей фільм отримав нагороду за режисуру на головному фестивалі незалежного кіно у світі Sundance, а також у Національному та Міжнародному конкурсі на українському фестивалі документального кіно Docudays UA.Кінострічка Ірини Цілик розповідає про жінку з Красногорівки, яка самостійно виховує доньок. Одна з них навчається фотографії. Поки знімальна команда документує життя родини, навколо триває війна. Водночас сама родина працює над власним фільмом про життя в місті, звідки видно Донецьк. Одну з головних ролей у цьому процесі відіграє донька — студентка Київського університету імені Карпенка-Карого, який свого часу закінчила і сама Цілик.Герої сперечаються про художні прийоми та способи розповісти свою історію. Творчий процес стає для них своєрідним способом зосередитися на чомусь іншому й відволіктися від війни, яка щодня залишається поруч.Стрічка порушує теми дитинства в умовах війни, людяності, взаємопідтримки та солідарності. У цьому вона перегукується з документальним фільмом данського режисера Саймона Леренґа Вілмонта «Віддалений гавкіт собак», присвяченим життю дітей на тлі бойових дій. Окремої уваги заслуговує операторська робота В'ячеслава Цветкова, якому вдалося передати атмосферу, пейзажі та повсякденне життя невеликого міста на Донбасі.Зйомки проходили у Красногорівці, Кураховому та Авдіївці Донецької області — містах, натоді розташованих поблизу лінії фронту, — а також у Києві.Кадр з фільму «Земля блакитна, ніби апельсин», фото: ЧитомоПідписуйтеся«20 днів у Маріуполі» — 2023 рік, режисер Мстислав Чернов«20 днів у Маріуполі» став найкасовішим документальним фільмом в історії українського кінопрокату — режисерський дебют Мстислава Чернова. До роботи в кіно він багато років працював як воєнний кореспондент, висвітлюючи події у Сирії, Нагірному Карабасі, Лівії, Іраку, Секторі Гази та Афганістані.Під час облоги Маріуполя у 2022 році режисер і фотограф Мстислав Чернов, фотограф Євген Малолєтка та журналістка й продюсерка Василіса Степаненко опинилися в оточеному російськими військами місті. Попри відсутність гарантій евакуації, команда продовжувала працювати — фіксувала на камеру наслідки обстрілів та злочини російських військових.Приблизно 10% відзнятих матеріалів вдалося передати з єдиного місця в місті, де працював мобільний зв’язок. Ще близько 30 годин відеозаписів команда змогла вивезти під час евакуації гуманітарним коридором. Упродовж облоги журналісти щодня ризикували життям, щоб задокументувати події в Маріуполі та донести правду про них до світу.Режисер Мстислав Чернов, фотограф Євген Малолєтка та журналістка й продюсерка Василіса Степаненко, фото: marieclaire.ua«2000 метрів до Андріївки» — 2025 рік, режисер Мстислав ЧерновКінострічка «2000 метрів до Андріївки» стала ще однією знаковою роботою режисера Мстислава Чернова, яка знову зробила певний переворот в українському кіно про війну, розповідаючи реальну історію без прикрас. 1 год 47 хв проходять на одному диханні.«2000 метрів до Андріївки» — кіно, яке лякає та захоплює одночасно з перших секунд. Незважаючи на жорсткі воєнні реалії, які дещо можуть шокувати, глядачеві складно відірвати очі від екрану.Чернов і фотограф Олександр Бабенко вирушають разом із взводом бійців 3-ї окремої штурмової бригади до Андріївки — невеликого села приблизно за десять кілометрів від Бахмута, яке стало одним із епіцентрів запеклих боїв під час контрнаступу.Щоб дістатися до населеного пункту, військовим потрібно подолати близько двох кілометрів укріпленої лісосмуги. Територія замінована, частину позицій утримує противник, а кожен наступний метр може становити смертельну небезпеку.Бійці, багато з яких ще недавно жили цивільним життям, поступово просуваються вперед, метр за метром відвойовуючи територію. Майже вся навколишня місцевість замінована, а сама Андріївка внаслідок бойових дій практично зруйнована. Камера фіксує життя військових в окопах, їхнє виснаження, напругу та щоденну боротьбу за стратегічно важливий плацдарм. Наскрізною ниткою фільму постає питання — чи варто втрачати життя за зруйновані населені пункти, від яких не залишилося жодного живого місця.До роботи над фільмом Чернов приступив ще під час кінотеатрального прокату своєї попередньої стрічки «20 днів у Маріуполі». Документальний фільм отримав високу оцінку міжнародних критиків, його номінували від України на 98-му церемонію премії «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм».Кадр з фільму «2000 метрів до Андріївки», фото: nsju.org«Кіллхаус» — 2026 рік, режисер Любомир Левицький23 квітня 2026 року в український прокат вийшов екшн «Кіллхаус» — художня спроба показати російсько-українську війну очима українських військових і через історії їхніх бойових операцій. В основу сюжету поклали реальну спецоперацію, під час якої бійці 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» навесні 2022 року за допомогою дрона врятували поранену цивільну на Харківщині.Прототипами головних героїв стали військові з позивними Сід та Сова, які брали участь у цій операції. Під час бойових дій вони допомогли вивести жінку із зони обстрілу.Особливістю «Кіллхауса» стала активна участь у створенні стрічки представників українських силових структур і бойових підрозділів. До роботи над фільмом долучилися військовослужбовці Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Третього армійського корпусу, до складу якого входить Третя окрема штурмова бригада.Фільм «Кіллхауса» , фото: cinema.in.uaВійськові не лише з'являлися в кадрі, а й консультували знімальну команду. Вони допомагали відтворити поведінку бійців у бою, тактичні рішення, використання зброї та дронів, комунікацію між підрозділами й інші особливості бойової роботи. Частина військовослужбовців також зіграла у фільмі.Таке залучення військових до художнього кінопроєкту дало змогу творцям детальніше відтворити бойове середовище та зробити екранну історію ближчою до реального досвіду українських військових.Помилка в тексті? Вид
- Останні
- Популярні
-
-
-
-
-
-
-
-
-
- Вересень, 30
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Новини по днях
1 жовтня 2026
