Викопали буряки — не викидайте гичку: що з нею робити восени та чому свиням її дають з обережністю

18.10.2026, 18:56 subota.online

Буряки викопали, коренеплоди віднесли в погріб, а на городі залишилася велика купа гички. Зазвичай її викидають або несуть худобі. Проте здорове листя столового буряка можна приготувати на обід, заморозити на зиму чи відправити в компост. А ось із кормом для свиней є нюанс: бурякова зелень містить щавлеву кислоту, тому згодовувати її без обмежень не варто.

Восени насамперед потрібно розібратися, яку саме гичку ви зібрали, чи здорове на ній листя та для чого плануєте його використати. Важливо також не плутати столові буряки, які вирощують для борщу, із цукровими та кормовими.

Залишати довге листя на буряках, які підуть у погріб, не потрібно. Воно продовжує втрачати вологу, тому коренеплоди можуть швидше в’янути.

Фахівці радять відокремлювати листя від коренеплодів, залишаючи приблизно 2,5 см черешків.

Зрізати гичку краще гострим ножем, не зачіпаючи верхівки самого буряка. Обламувати її руками не варто, щоб не пошкодити коренеплід.

На «Суботі Онлайн» раніше розповідали, як правильно обрізати буряки та закласти їх у погріб, щоб вони не зморщувалися й не гнили.

Так, листя звичайного столового буряка їстівне. Його можна використовувати приблизно так само, як шпинат чи мангольд.

Найкраще для кухні підходить свіжа зелень без гнилі, плісняви, великих плям та пошкоджень. Листя потрібно ретельно промити, адже після викопування на ньому часто залишається земля.

Молоді ніжні листочки можна додавати до салатів. Більші листки та черешки зручно тушкувати, додавати в супи, начинку пирогів або готувати з часником на сковороді.

Черешки щільніші за листову пластину, тому їх варто класти на сковороду першими, а листя додавати пізніше.

Бурякова зелень містить вітаміни та мінеральні речовини. Водночас у ній є оксалати, тому людям, яким лікар рекомендував обмежувати продукти з високим вмістом щавлевої кислоти, потрібно враховувати це у своєму раціоні.

На відміну від самого буряка, свіже листя не призначене для багатомісячного зберігання в погребі.

Відокремлену зелень столового буряка слід зберігати немитою в окремому пакеті в холодильнику та використати протягом чотирьох днів.

На практиці найніжніше листя краще забрати на кухню першого-другого дня після збирання. Якщо воно пожовкло, стало слизьким або з’явився неприємний запах, для їжі його не використовують.

Велику купу свіжої гички не варто залишати на кілька тижнів у сараї чи погребі: волога зелена маса поступово втрачає якість, а в щільній купі може нагріватися та загнивати.

Якщо листя багато, частину можна заморозити. Узимку воно знадобиться для зелених супів, борщу та тушкованих страв.

Для заморожування:

Для товстих черешків час обробки може відрізнятися.

Заморожена гичка найкраще підходить для гарячих страв. Після розморожування вона вже не буде такою пружною, як щойно зрізана.

Це питання особливо актуальне для господарств, де вирощують багато буряків і тримають тварин.

Бурякове листя використовують у годівлі сільськогосподарських тварин. Однак велика кількість такого корму може бути небезпечною через вміст щавлевої кислоти.

Гичка цукрових буряків може становити небезпеку для свиней. Щавлева кислота зв’язує кальцій, а забруднення корму землею створює додаткові проблеми.

Тому не варто просто висипати свиням велику купу свіжої бурякової гички замість звичайного збалансованого раціону.

Можливість її використання, кількість та спосіб підготовки потрібно погоджувати з ветеринаром або фахівцем із годівлі. Особливо це стосується поросят, супоросних свиноматок і господарств, де бурякові залишки планують використовувати регулярно.

Важливо розрізняти коренеплоди та гичку: рекомендації щодо згодовування самих кормових чи цукрових буряків не означають, що їхнє листя можна давати тваринам у такій самій кількості.

Гичку цукрового буряка використовують у годівлі жуйних тварин, зокрема великої рогатої худоби та овець. Але й тут мають значення кількість корму, його чистота та поєднання з іншими складниками раціону.

Не згодовуйте великі обсяги такого листя без урахування щавлевої кислоти. Корм також змішують з іншими рослинними компонентами, зокрема сіном.

Для годівлі не можна використовувати гнилу, запліснявілу або сильно забруднену землю гичку. Якщо рослини обробляли засобами захисту, потрібно дотримуватися встановлених виробником обмежень щодо використання зелені на корм.

Якщо листя вже грубе, але здорове, його можна використати для компосту.

Найгірша ідея — скинути всю свіжу гичку однією мокрою купою та залишити до весни. У такій масі погано циркулює повітря, тому замість нормального перегнивання можуть з’явитися неприємні запахи.

Краще діяти так:

Гичку з вираженими ознаками рослинних хвороб у звичайний домашній компост краще не класти. У ньому температура часто недостатня, щоб знешкодити збудників захворювань.

Здорові рослинні залишки можуть стати частиною компосту, яким згодом поліпшують ґрунт на городі.

Коренеплоди для зимового зберігання мають залишатися без гички. А придатне листя найкраще розібрати одразу після збирання врожаю — поки воно ще свіже.

Хочете більше цікавих новин і корисних матеріалів?

Підписуйтеся на «Субота Онлайн» у Telegram або Facebook.

© Використання матеріалів з інтернет-видання Субота Онлайн дозволяється лише за умови посилання на сайт subota.onlineДля інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

Читати повністю…