Не лише після 18 років: хто з українців має право оформити заповіт раніше повноліття
Про те, для яких категорій українців діють окремі правила на оформлення останньої волі, йдеться в матеріалі УНІАН.
Дивіться також Можливість легалізації залишається: що робити українцям, якщо тимчасовий захист у ЄС скасують
Нотаріус та голова комісії НПУ Наталія Козаєва розповіла для видання, що оформлення заповіту це процес із низкою нюансів. Частина з них стосується віку, у якому можна складати документ.
В Україні, як і в більшості країн світу, громадянин отримує статус повнолітнього у 18 років. Саме в цей час людина набуває цивільну дієздатність і несе відповідальність за свої вчинки. Зокрема з 18 років громадянин може самостійно(без згоди/дозволу батьків) здійснювати юридичні процеси – укладати договори купівлі/продажу, наприклад.
Складання заповіту теж стає доступним для українців з 18 років. Однак є 2 винятки, які дозволяють оформити останню волю до набуття повноліття.
Заповіт можна складати з 18 років, але у нас передбачені виняткові випадки, коли можна складати його з 16 років: якщо особа зареєстрована як підприємець (ФОП) або якщо особа перебуває в шлюбі, – пояснила Наталія Козаєва.
Нотаріус також додала, що в таких випадках 16-річна особа має право не тільки самостійно скласти заповіт (тобто без згоди батьків), а й укладати інші документи. Пояснюється це тим, що ФОПи та люди в шлюбі мають повну цивільну дієздатність навіть за неповноліття.
Як пояснив Роман Сулик, керівник практики сімейного права нині питання заповітів доволі актуальне. І у частини громадян виникає питання: чи можна заповісти майно неповнолітній дитині.
Юрист наголошує, що заповіт можна скласти на будь-яку особу, яку спадкодавець бажає вказати в документі. Це може бути:
Єдина особливість в тому, як дитина різного віку має вступити у спадщину. Якщо повнолітні спадкоємці оформлюють відповідні документи самостійно, то для осіб до 18 років – діють інші правила.
За словами юриста, заяву про прийняття спадщини неповнолітня особа може подати сама. Однак коли дитина малолітня, то відповідні документи подають її батьки, опікуни чи усиновлювачі.
А в ситуаціях, коли спадкодавець бажає, щоб дитина самостійно розпоряджалась набутим спадком, вона має отримати повну цивільну дієздатність. Тобто досягнути 18 років.
Щоб передати майно у спадок не обов'язково оформлювати класичний заповіт. Є інший варіант – спадковий договір. Хоча умови для спадкоємців будуть відрізнятись, мета обох документів – засвідчити передачу майна.
У ситуаціях, коли немає заповіту та спадкоємців, або вони відмовляються від отримання відповідного майна чи статків – спадщину вважають відумерлою. Якщо спадкоємців не знаходять – майно може перейти у власність місцевих органів влади.
До речі, деякі зміни щодо заповіту та спадкових питань будуть і в новому Цивільному кодексі. Наприклад, законопроєкт закріплює право громадянина скласти заповіт щодо власного репродуктивного біологічного матеріалу.
Водночас документ викликав багато обговорень та критики в суспільстві. А керуюча партнерка Юридичної фірми Результат, керівниця практики земельного права та нерухомості Любов Полішкевич у коментарі для 24 Каналу зазначила, що оновлення кодексу створює проблеми щодо узгодженості термінів, даних з реєстрів та інших деталей.
"Якщо текст створює більше невизначеності, ніж вирішує (як є на цей час), адекватнішим вирішенням можуть бути поетапні зміни або ухвалення з достатніми по тривалості перехідними періодами", – додала Полішкевич.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
18 травня 2026
