Є кілька важливих причин, навіщо Путін раптово подзвонив Трампу. Інтерв’ю з Веселовським
Телефонна розмова між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, яка тривала півтори години, навряд чи була рутинним контактом. Ініціатива з боку Кремля напередодні символічно важливих для Росії травневих дат виглядає як спроба вирішити одразу кілька завдань. Москва, схоже, прагне отримати негласні гарантії відсутності ескалації у період свят, що саме по собі вже ставить під сумнів риторику про "повний контроль ситуації на фронті". Якщо держава, яка декларує свої воєнні успіхи, шукає зовнішнього гаранта спокою – радше ознака вразливості, ніж сили.Відео дняПри цьому, пропозиція "перемир’я" до 9 травня виглядає не як жест доброї волі, а як інструмент вкотре продемонструвати "відсутність України". Власне, "пропозицією" це назвати важко. Володимир Путін повідомив Дональду Трампу про намір оголосити вказане перемир'я. Американський президент, як можна зрозуміти з його шаленого "потоку свідомості", оголосив це своєю ініціативою. Україну при цьому не спитали, що змушує "з'ясовувати", у чому саме полягає пропозиція Путіна щодо "припинення вогню".Водночас Кремль намагається використати сам факт контакту для ширшої політичної гри. Окремим треком у цій розмові виглядає іранське питання. Москва знову сигналізує готовність бути корисною у близькосхідному контексті, фактично пропонуючи себе як посередника або співгаранта у переговорах щодо ядерної програми Тегерана. Це продовження давньої лінії Кремля – спроб обміняти геополітичні послуги на поступки по Україні. Однак, реакція Трампа свідчить, що такий "обмін" не є автоматичним і зустрічає скепсис у Вашингтоні.Додаткового значення ситуації надає і нещодавній візит короля Великої Британії до США, який фактично задав інший тон – акцент на єдності Заходу та підтримці України. На цьому тлі дзвінок Путіна виглядає як спроба перехопити ініціативу і повернути розмову у більш вигідне для Москви русло.Своїми думками щодо цих питань в ексклюзивному інтерв'ю для OBOZ.UA поділився дипломат, надзвичайний і повноважний посол України Андрій Веселовський.– Останню розмову Путіна і Трампа можна поділив на кілька частин. Москві потрібні гарантії спокійних свят, звідси і ініціатива Путіна про перемир'я, схвалена Трампом, який повинен виступити ще й гарантом безпеки. Крім того, мабуть треба було нагадати колезі, що, мовляв, настав час якось активізувати мирний процес. Ну, і чергова пропозиція по Ірану від Кремля. Чи не свідчить це про слабкість позиції Москви?– Так, сам факт, що саме Путін, зокрема, телефонує Трампові, свідчить про те, що проблеми дійсно. Судячи з наших повідомлень, можна подумати, що вся Росія сьогодні палає. Але коли ти прочитаєш "Гардіан", "Ле Монд", "Нью-Йорк Пост" чи "Блумберг", то ти бачиш, що значна частина РФ, її найбільш прив’язані до нафтогазопостачання та забезпечення озброєнням компоненти – значна частина всього цього дійсно палає. Тобто масштаби перейшли від 5% до 40%. Це не тільки знищені нафтоналивний і нафтопереробний комплекси, але й знищений туризм. Отже, потенційні прибутки теж зникли.– Головне – змінюються настрої в суспільстві.– Саме так. У Росії люди реагують емоційно: хтось скаржиться, хтось обурюється. Але системних висновків не роблять через сильний контроль силових структур на всіх рівнях. Але це вже проблеми російського населення. Проте ситуація накопичується. Втрати стають такими, що вже не окуповуються. Я не кажу в даному випадку, не згадую про втрати на фронті, тому що такі втрати Путін якраз не рахує. А втрати грошей, які повинні забезпечувати фронт, Путін уже не зможе не рахувати. Війна переходить у збиток. Ідеться не лише про фронт, а й про економіку, яка цей фронт забезпечує. Ось проста відповідь на складні питання щодо цієї розмови. Реального змісту там, ймовірно, було значно менше, ніж здається. Півтори години із перекладом, із позіханнями, із привітаннями і так далі. Ну, можливо, 30 хвилин там реальної ваги було.– Порушувалися й інші питання, зокрема переговорний процес. З боку Кремля це виглядає так: "ми перемагаємо, але допоможіть завершити це миром". Трамп, своєю чергою, говорить, що угода близька. – Переговорного процесу, на жаль, я дотримуюся своєї інтуїції, фактично його не буде. Кремлівська влада не може йти на переговори з українським керівництвом. Не може принципово, бо в очах російського населення це знищує легітимність, це робить легітимним українське керівництво. Отже, вся ця історія, вся ця брехня протягом останніх 5, а насправді 15 чи 20 років про те, що тут панують нацисти, бандерівці і так далі, які хочуть знищити "матушку Росію", стає очевидною. Тому переговорів на будь-яку тему бути не може.– Саме тому Путін і звернувся щодо перемир’я не до України, а до Штатів?– Саме так. Він звернувся не до тих, хто його б’є, а звернувся до Трампа. Це означає, що "немає України". Існує якась частина Сполучених Штатів, підступна частина Сполучених Штатів, які в цьому вправні, але в них є підлі люди, такі нехороші, негідні. Оці підлі люди утворили собі Україну, вони утворили інші підступні пастки для Російської Федерації. І ці "підлі люди", при тому що Трамп не звертає на них уваги, він "дуже зайнятий усіма державними справами", просувають антиросійську програму. Ось цим підлим людям Трамп повинен сказати: припиніть українську програму, зупиніть її, ви неправильно зробили, і ми далі будемо з Росією освоювати "12-15 трильйонів і будувати тунель чи міст через Берингову протоку". Ось яка картина проєктується російському населенню, України – штучний проєкт, спершу австрійського генштабу, потім підступного НАТО, а тепер несвідомої, несконцентрованої Америки. Усе добре, але їм потрібно звернути увагу на ці помилки і виправити їх негайно. Ось наратив Кремля. І він не зміниться. Тому з Україною реальних переговорів бути не може. Переговори будуть зі Сполученими Штатами. З ким треба говорити Кремлю про Донбас, як частину російської території? Зі Сполученими Штатами. З ким говорити про перемир’я. Зі Сполученими Штатами.– Але ж вплив американців на Україну за останній рік зменшився.– Вони це чудово розуміють. Це радше політичний театр для власного населення і частково для Трампа. тому і лунають перебільшені або некоректні заяви про втрати України, які не відповідають реальності. Про поразку на фронті, про знищений флот та інше.– Трамп, здається, переплутав Україну з Іраном.– Так, і що важливо, ніхто публічно це не виправив. Тобто вони перетворилися на таких безпринципних рабів, яких ми бачили у Великому залі Кремля напередодні початку війни, коли Путін розповідав, що він буде робити з Україною. Так от, у мене враження, що оточення Трампа стає приблизно таким самим. Подібні ситуації вже траплялися, коли найближче коло уникає будь-якої критики, що призводить до плачевних наслідків.– Тоді навіщо ці заяви про мирне врегулювання, якщо водночас декларується впевненість у військовій перевазі? Це виключно для Дональда Трампа, мовляв, я граю в мирну ініціативу, як ти того хотів?– Це подвійний сигнал. З одного боку, це звернення до Трампа – демонстрація нібито готовності до миру. З іншого – сигнал внутрішній аудиторії. В умовах економічних втрат і ударів по інфраструктурі зростає запит на пояснення: що далі і хто компенсує збитки. У Росії немає прозорих механізмів відшкодування таких втрат, і це створює напругу. Тому риторика про "мирні ініціативи" використовується як спосіб показати, що ситуація нібито контролюється і рішення шукаються.– Це все ознаки слабкості позиції?– Так, певною мірою. Якщо сторона впевнена у швидкому досягненні цілей, вона зазвичай не акцентує на необхідності компромісів. Поява таких сигналів може свідчити, що досягти бажаного результату складніше, ніж очікувалося. Водночас важливо враховувати й ситуацію на фронті. Попри складнощі, Україна активніше впливає на тилову інфраструктуру противника, і це змінює загальний баланс.– Ще одна тема – Іран. Москва давно намагається активніше включитися в близькосхідний порядок денний. Путін знову пропонує посередництво щодо іранської ядерної програми. Але Трамп, схоже, не поспішає залучати його до цього процесу. Так чи інакше, але знову заговорили про можливий обміну: Іран на Україну?– Тут варто зробити застереження: ми аналізуємо не саму розмову, а її перекази, які можуть бути неточними або вибірковими. Подібні сюжети вже з’являлися раніше майже в такому ж вигляді. Ймовірно, Росія намагається розширити поле для переговорів і показати себе як глобального гравця, пропонуючи "послуги" на інших напрямках. Але чи сприймається це серйозно іншими сторонами – відкрите питання.– Але зараз Трамп щодо Ірану перебуває в дещо іншій позиції.– Можливо. Але зверніть увагу: подібні формулювання вже з’являлися раніше майже слово в слово. Це наштовхує на думку, що частина таких "переказів розмов" може бути відредагована або подана в потрібному світлі. Тобто не обов’язково відображає реальний зміст. Тому не варто сприймати такі тексти як точну стенограму. Це радше інформаційний сигнал, який одна зі сторін хоче донести назовні.Щодо Ірану: цілком імовірно, що Росія знову пропонує свої "послуги", намагаючись показати себе важливим гравцем. Але політично це виглядає мало реалістично. США навряд чи погодяться на таку співпрацю, зважаючи на загальний контекст відносин і позицію союзників.Європейські країни також навряд чи підтримають допуск Росії до чутливих процесів, пов’язаних із ядерною програмою Ірану. Тут важливі і питання довіри, і загальна політична ситуація. Тому такі заяви більше схожі на демонстрацію намірів, ніж на реальний план дій.– Привертає увагу, що Путін зателефонував Трампу після візиту до Вашингтона короля Великобританії Чарльза III, який намагався відновити згоду в західному світі і закликав США надати реальну допомогу Україні. Виступ британського монарха оцінюється як вдалий, тема Росії та України була серед головних. Після спілкування з Путіним, Трамп заявив, що, мовляв, розбіжності між США та країнами Європи щодо України зберігаються. Що говорить сама за себе. Чи дослухається президент США поради короля?– Я б не переоцінював цей зв’язок. Швидше за все це просто збіг у часі. Водночас сам візит і виступ
- Останні
- Популярні
Новини по днях
1 травня 2026
