Вчені зібрали рукописи Леонардо да Вінчі через 500 років: що вдалося відновити
Майже 2000 аркушів рукописів і малюнків Леонардо да Вінчі вперше за кілька століть об’єднали в одному цифровому архіві. Дослідники вже відновили десятки сторінок, які були розрізані та розпорошені по різних колекціях світу.
Про це пише Smithsonian Magazine.
Новий онлайн-архів Leonardotheka 2.0 дозволив уперше з кінця XVI століття побачити рукописи та малюнки Леонардо да Вінчі в повному вигляді та правильній послідовності. Над проєктом працювали фахівці Музею Галілея у Флоренції разом із Трастом Королівської колекції Великої Британії, бібліотекою Veneranda Biblioteca Ambrosiana в Мілані та Biblioteca Leonardiana у містечку Вінчі в Тоскані.
Частини рукописів були розділені багато століть тому. У деяких випадках сторінки буквально розрізали навпіл, після чого окремі фрагменти опинилися в різних установах.
Для реконструкції використали систему Leonardotheka 2.0, яка аналізує матеріал паперу, водяні знаки, фізичні характеристики та розміри оцифрованих документів. Завдяки цьому науковцям вдалося відновити 50 сторінок із розрізнених архівів Леонардо.
Однією з найцікавіших знахідок став аркуш, де зображення коня поєдналося з ескізом озброєного воїна та механічних конструкцій. Дослідники припускають, що це фінальна версія підготовчого малюнка до проєкту монументальної статуї Франческо Сфорца, відомої як «Кінь Леонардо», яку так і не вдалося реалізувати.
Ще одна реконструйована сторінка об’єднала креслення машини для виготовлення голок із відрізаним фрагментом. На його зворотному боці збереглися малюнки двох звивистих драконів.
Колишній директор Музею Галілея та автор проєкту Паоло Галлуцці заявив, що Leonardotheka 2.0 відкриває дослідникам усього світу нові можливості для вивчення величезного масиву інформації, який міститься в рукописній спадщині Леонардо да Вінчі. За його словами, цей інструмент започатковує новий етап досліджень художніх, наукових і літературних робіт митця.
В останні роки життя Леонардо збирав свої винаходи та інженерні розробки в одному великому фоліанті. До нього входили креслення літальної машини, клавесина-віоли, гвинта Архімеда, вічного колеса та інших проєктів.
Після смерті да Вінчі у 1519 році колекцію розділили за тематикою. Технічні роботи були відокремлені від художніх і теоретичних матеріалів. Це зробив італійський скульптор Помпео Леоні.
Згодом наукова частина збірки перейшла до графа Галеаццо Арконаті, який у 1637 році передав її бібліотеці Veneranda Biblioteca Ambrosiana. Саме ця колекція стала відомою як Codex Atlanticus. Художні роботи приблизно у 1670 році потрапили до Королівської колекції Англії, ймовірно як подарунок королю Карлу II.
Проєкт Leonardotheka, запущений у 2017 році, фактично виправив наслідки того, що в Музеї Галілея називають «катастрофічним втручанням» Леоні.
Виконавчий директор музею Роберто Феррарі зазначив, що Leonardotheka стала прикладом того, як культурні установи можуть зберігати контроль над власними цифровими проєктами без передачі цієї ролі комерційним платформам.
За його словами, в епоху стрімкого розвитку штучного інтелекту цей проєкт демонструє важливість прямої участі академічних інституцій у створенні інструментів для дослідження та осмислення спільної культурної спадщини.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
13 червня 2026
