Здоров’я починається за межами лікарень

28.08.2026, 16:56 lb.ua

Дитина, яка щоранку йде до школи вздовж завантаженої дороги, постійно дихає забрудненим повітрям. Літня людина рідше виходить із дому через сходи та розбиті тротуари. Ветеран після повернення з війни стикається з недоступними громадськими будівлями й браком тихих зелених просторів для відпочинку.

Усі ці ситуації здаються різними, але мають спільну рису: на здоров’я людей впливає не лише система охорони здоров’я, а й середовище, у якому вони живуть.

Для України ця тема сьогодні особливо важлива. Війна загострила вже наявні проблеми: від пошкодженої інфраструктури та забруднення довкілля до бар’єрності міст і зростання потреби у фізичному та психологічному відновленні. Водночас масштабна відбудова означає, що рішення, які ухвалюються сьогодні, визначатимуть умови життя мільйонів людей на десятиліття вперед.

Дослідження ВООЗ показують, що умови, у яких люди народжуються, ростуть, живуть і працюють, значною мірою впливають на їхнє здоров’я та тривалість життя. Якість повітря й житла, доступ до природи, можливості для фізичної активності та соціальної взаємодії мають цілком вимірюваний вплив на фізичне й психічне здоров’я.

Тому міське планування варто розглядати і як політику у сфері здоров’я.

На карті легко провести межу міста. З водою так не працює. Те, що потрапило в річку за сотні кілометрів вище за течією, може зрештою опинитися у воді, яку п’ють містяни. Знищена заплава за межами міста може означати більший ризик повені вже в ньому. А стан річки впливає на те, наскільки місто нагрівається влітку, які види тут виживають і чи мають люди місце, де можна відпочити біля води.

Дніпро, найбільша річка України, проходить через десятки міст і впливає на життя мільйонів людей. Її воду п’ють, використовують у промисловості та сільському господарстві. Навколо неї виникали міста, формувалися економіки, маршрути й культурні ландшафти. І в ній же накопичуються наслідки рішень, ухвалених у різних місцях уздовж течії.

Саме з цієї перспективи дослідники Ro3kvit та Greenpeace протягом року вивчали басейн Дніпра як систему, у якій пов’язані вода, природні території, інфраструктура, економіка та життя людей.

Такий погляд на Дніпро показує, що багато міських проблем неможливо розв’язати окремо. Рішення у сфері транспорту чи енергетики впливають на природні території та якість води, а стан річки – на місцеву економіку, клімат і умови життя.

Тому здоров’я міста неможливо забезпечити набором ізольованих рішень. Стан річки безпосередньо впливає і на міста навколо неї. Збережені заплави та природні береги допомагають утримувати надлишок води під час повеней, зелені території вздовж річки зменшують перегрів у спеку, а чиста вода та здорові екосистеми підтримують біорізноманіття. Водночас річка може бути частиною міського життя, місцем для прогулянок, відпочинку та зустрічей.

Кременчук став одним із міст, де команда Ro3kvit застосувала ці принципи на практиці. Це промислове місто на Дніпрі, де до повномасштабного вторгнення мешкало близько 215 тисяч людей.

Кременчук має довгу історію, що сягає XVI століття, але його сучасний вигляд значною мірою сформувався у XX столітті, коли місто стало великим промисловим центром. Після масштабних руйнувань під час Другої світової війни його фактично відбудовували заново. Тоді промислові підприємства вирішили розміщувати переважно на околицях, далі від річки, а зелену територію між Дніпром і центром залишили незабудованою. Частково на ці рішення вплинули й самі мешканці. Водночас сьогодні нечисленні історичні будівлі, що збереглися в місті, перебувають під загрозою руйнування.

Працюючи з Кременчуком, дослідники вирішили не обмежуватися окремими питаннями, як-от захист від повеней чи адаптація до зміни клімату. Натомість поставили ширше питання: що може зробити повсякденне життя в цьому місті здоровішим?

Серед запропонованих рішень — більше дерев і зелених просторів, безпечні маршрути для пішоходів і велосипедистів, чисті та доступні громадські простори біля Дніпра, кращий зв’язок між районами міста й набережною, відновлювана енергетика та стійкіша інфраструктура. На карті запропонованих проєктів Кременчук буквально став зеленим і блакитним через велику кількість рішень, пов’язаних із зеленими зонами, водою та громадськими просторами.

Жодне з цих рішень зазвичай не називають проєктом у сфері охорони здоров’я. Але кожне з них впливає на здоров’я. Можливість більше ходити пішки чи їздити велосипедом означає більше руху. Зелені простори дають затінок і допомагають місту менше перегріватися. Менше автомобільного руху означає чистіше повітря й менше шуму. А якісні громадські простори створюють більше можливостей для відпочинку, зустрічей і спілкування.

Особливо важливим для Кременчука стає питання спеки. Зі зміною клімату літо ставатиме спекотнішим, а міста через велику кількість асфальту, бетону та щільну забудову нагріваються сильніше за навколишні території. У таких умовах дерева, затінені вулиці, зелені зони та вода перестають бути просто елементами благоустрою. Вони допомагають знижувати температуру й захищати людей під час хвиль спеки, які становлять реальний ризик для здоров’я і життя.

Дослідження показують, що навіть відносно невелике збільшення кількості зелені в місті може зменшувати перегрів, покращувати якість повітря, сприяти фізичній активності та знижувати рівень стресу. А зручні для ходьби й велосипедного руху вулиці водночас допомагають зменшувати затори та шум і роблять активний спосіб пересування природною частиною щоденного життя.

У багатьох країнах уже існують стратегії здорового міста. Зазвичай вони охоплюють якість води й повітря, відновлювану енергетику, сталий транспорт, озеленення, якісне житло та соціальну інтеграцію.

Усе це актуально і для України. Але війна додала виклики, які раніше рідко доводилося враховувати в міському плануванні одночасно і в такому масштабі.

Мільйони людей були змушені залишити свої домівки, багато сімей опинилися розділеними. Ветерани й цивільні живуть із травмами, які змінюють їхні можливості пересуватися містом і користуватися його просторами. Після років війни, невизначеності та втрат питання психічного здоров’я також набуло зовсім іншого масштабу.

Ці виклики неможливо вирішити лише через медичну чи соціальну допомогу. Те, як влаштоване місто, теж впливає на повсякденне життя і відновлення людей. Доступні вулиці дають більше самостійності людям із травмами та літнім мешканцям. Зелені й комфортні громадські простори дають можливість відпочивати, зустрічатися з іншими та відновлювати соціальні зв’язки.

Війна змінила і саме розуміння стійкості міст. Енергетична безпека, безпечні громадські простори, надійна інфраструктура та доступ до основних послуг поруч з домом уже не можна розглядати лише як цілі сталого розвитку. Для українських міст це стало частиною повсякденних потреб. Здорове місто має залишатися придатним для життя і продовжувати працювати навіть під час криз.

Саме тому, розробляючи власний підхід до здорового міста, Ro3kvit доповнила загальноприйняті принципи чотирма пріоритетами, особливо важливими для України: психічним здоров’ям, безпекою, безбар’єрністю та соціальною інтеграцією.

Йдеться, зокрема, про те, щоб люди, які були змушені переїхати, могли стати частиною нових громад, а ветерани й цивільні з травмами могли самостійно пересуватися містом і брати участь у його житті. Про громадські простори, які допомагають людям повертатися до спілкування після тривалого стресу та ізоляції. І про міста, здатні забезпечувати базові потреби людей навіть під час криз.

Ці принципи Ro3kvit уже використовує і в інших проєктах в Україні, зокрема під час роботи над планами районів у Трускавці, Стрию та Стебнику.

Такий підхід також не розділяє післявоєнне відновлення й адаптацію до зміни клімату на два окремі завдання. Озеленення вулиць, відновлення річок, енергоефективні райони та доступні громадські простори можуть одночасно покращувати здоров’я людей, зменшувати викиди, підтримувати місцеву економіку та допомагати містам краще справлятися з майбутніми кризами.

Відбудова України не обмежується відновленням зруйнованих будівель та інфраструктури. Вона визначатиме, в яких умовах люди житимуть після війни і наскільки ці міста відповідатимуть їхнім новим потребам.

Відбудова України стане одним із найбільших процесів відновлення в Європі за останні десятиліття. І це можливість подумати не лише про те, який вигляд матимуть наші міста, а й про те, як у них житиметься людям.

Здорове місто визначається не кількістю лікарень. Важливо, чи може дитина безпечно дійти до школи, чи достатньо чиста вода в річці, щоб у ній купатися, чи комфортно літній людині виходити з дому, чи може ветеран самостійно пересуватися містом і чи є поруч місця, де люди можуть зустрічатися та спілкуватися.

Відбудовуючи міста, Україна сьогодні ухвалює рішення, наслідки яких ми відчуватимемо десятиліттями потому. Відновлюючи вулиці, парки, набережні та житлові райони, ми водночас можемо переосмислити, як вони впливають на здоров’я і якість життя людей.

Тому відбудова стосується не лише будівель та інфраструктури. Вона визначає, якими будуть умови нашого щоденного життя в майбутньому. І здоров’я має бути одним із критеріїв, за якими ми ухвалюємо ці рішення.

Співавтор: Оксана Грабчак

Читати повністю…