Безоплатні аналізи українцям від Synevo та CSD: чому лабораторії подали на державу до суду

20.07.2026, 09:12 lb.ua

Що ви законтрактували з державою і що можете пообіцяти українцям у рамках договору?

Микола Скавронський: Synevo мала можливість зайти в програму медичних гарантій за дев'ятим амбулаторним пакетом (програма розбиває медпослуги на пакети, в які входять різні переліки медичної роботи – LB.ua). Велика частина цього пакету присвячена лабораторній діагностиці, також іншим методам діагностики і лікарським консультаціям.

Головним напрямком Synevo залишається лабораторна діагностика – загальна клініка (тобто загальні аналізи), гормони, онкомаркери, інфекційні тести, біохімія, мікробіологія. Це покриває десь 95% потреби в лабораторній діагностиці. Також надаємо консультації сімейного лікаря, ендокринолога, гінеколога. Робимо УЗД-діагностику.

Олександр Дудін: Ми також надаємо всі лабораторні рутинні аналізи, цитологічні, мікробіологічні, гістологічні дослідження.

Якщо ви подивитеся в середньому по всіх лікарням, ця статистика буде збережена.

Ви постійно повторюєте, що участь у держпрограмі це дотації для вас. Чому? Держава декларує, що оплачує нам послуги за ті чи інші скерування, що нам не треба платити. Якщо це дотаційно для вас третій, четвертий рік, нащо ви, як в анекдоті про їжачка, продовжуєте їсти цей кактус?

Микола Скавронський: Гарне питання. Програма з нашого боку базується не на прямих розрахунках, скільки нам платить НСЗУ і скільки би це нам коштувало. А на тому, що ми робимо набагато більше, ніж законтрактували НСЗУ і за що вони намагаються нам заплатити, і робимо за власні кошти.

Олександр Дудін: За принципом глобальної ставки, ми кредитуємо державу. Сьогодні робимо [аналізи чи дослідження], нам їх зараховують, а оплата за це буде у наступному році, у наступному контракті.

Микола Скавронський: Раніше система була побудована так: у перший рік новий провайдер працює безоплатно, показує свою спроможність. У перший рік нас законтрактували на 26 000 послуг на місяць, ми при цьому робили 700 000. У 30 разів більше.

Ми розуміли, що нам за це ніхто не заплатить, але показували, яку користь можемо дати державі і чим можемо допомогти протягом війни.

Сподівалися, що наступного року на даних першого року нам визначать тариф і оплату, і ми отримаємо ці гроші потім. Так, у гривнях, є девальвація, але все одно нам було на той час це вигідно, щоб зберігати персонал і наповнювати лабораторію – вона була дуже недозавантажена.

Коли наступного року нас законтрактували на 55 000 послуг, ми зрозуміли, що механізм не працює. Тому почали іноді штучно зменшувати кількість людей, яких можемо пропустити, чи кількість послуг, які можемо надати, бо неможливо робити в 20 разів більше [ніж передбачає контракт].

На третій рік нам законтрактували вже 188 000 послуг, але оплату залишили таку ж, яка була на другий рік.

Коли ми почали намагатися виконувати контрактні умови, хоча все одно робити в 2-3 рази більше тестів, отримали погрозу з НСЗУ. Що вони передадуть справу в поліцію і буде відкрите кримінальне провадження, бо ми повинні робити unlimited.

Хто до нас прийшов, ми повинні всіх приймати, всі тести в скеруванні робити. Тоді навіщо контракт на конкретну цифру, якщо все одно під загрозою кримінальних проваджень нас зобов'язують робити unlimited?

Ми писали листи, просили пояснити: у скільки разів повинні робити більше, щоби не мати загрози кримінальних справ? Відповіді не отримали.

Голова НСЗУ Наталія Гусак казала на це в нашій студії: певно, тоді не треба було приватним лабораторіям заходити в контракт з державою, якщо ви не готові його виконувати і давати unlimited.

Олександр Дудін: Поважаю пані Наталю, але ця фраза з точки зору антимонопольного права уже показує рівень дискримінації приватних лабораторій.

Комунальним, державним лабораторіям не говорить: "Не контрактуйтеся". Навпаки – їм показують цифри, як вони можуть ще більше робити. А нам кажуть: "Не контрактуйтеся". Тут є підміна понять.

Лікарі кажуть нам як журналістам, що є гіпердіагностика там, де не треба, і при цьому не виписують аналізи там, де треба.

Микола Скавронський: Мені не подобається, коли кажуть, що занадто багато аналізів виписують. У нас дика гіподіагностика.

Люди не здавали, тому у держави складалося враження, що лабдіагностика нікому не потрібна.

Коли зайшли приватні лабораторії, ця діагностика стала доступною і лікарі нарешті отримали можливість виписувати скерування і отримувати результати аналізів, на базі яких вони можуть ставити діагнози, лікувати, бо до цього вони це робили навмання.

Порівняно з Польщею чи Румунією, в Україні у п'ять-шість разів менше в середньому витрачають коштів на лабдіагностику на людину в рік.

У найбіднішій країні ЄС - Болгарії – в три рази більше на людину в рік виділяють на лабдіагностику. У Німеччині взагалі у 15-20 разів.

1% усіх витрат на охорону здоров'я зазвичай іде на лабораторну діагностику. При цьому 60-70% рішень лікарі ухвалюють на базі лабдіагностики.

Олександр Дудін: Із заходом Synevo і CSD в програму медгарантій держава мала побачити, що є надзвичайний дефіцит лабораторних послуг.

За законом про медичні гарантії, пріоритетом системи є рання діагностика. Якщо ми не вкладаємо в неї… Дані канцер-реєстру (реєстру щодо онкопацієнтів та онкозахворювань в Україні) кажуть, що на 3-4 стадії в Україні діагностують 38% пацієнтів. Це великий показник, який сильно залежить від точної і якісної лабораторної діагностики на первинних рівнях.

Микола Скавронський: Це як розвідка. Не може армія казати: "У нас немає грошей на розвідку, але є гроші на танки і літаки". Немає сенсу в танках і літаках, якщо у вас немає нормальної розвідки. І якщо комусь здається, що лікарі виписують не ті аналізи, то це питання не до лабораторій.

Будьмо чесними, що у нас є питання з медичною освітою.

Олександр Дудін: Всі країни можуть сказати, що мають проблеми з медичною освітою. Але вони навчилися контролювати свої бюджети.

Контролюють виписку е-скерувань через гайдлайни, клінічні протоколи і лімітування лікаря в призначеннях. Наприклад, в Чехії є лімітована сума, яку лікар може виписувати в аналізах.

У нас немає жодного такого правила. Більше того, жодне правило не було нам артикульовано. На жодній зустрічі ми не отримали пропозицій щодо керування майбутніми витратами на лабдіагностику.

Наталія Гусак говорить: навіть якщо попит умовно х10 на лабдіагностику, держава за х10 не заплатить, бо є обмежений кошик грошей на це.

Олександр Дудін: Коли виконуємо послугу ми чи Synevo, ми не створюємо додатковий попит. Він є в державі.

Не може, як, наприклад, у багатьох містах прифронтових територій.

Коли у 2023 році ми зайшли в програму медичних гарантій, відразу почали надавати послуги в Краматорську та в Слов’янську. У тих містах доступу немає до цих послуг, а ми його створюємо.

Микола Скавронський: Я підтверджую: грошей немає. Ми не вимагаємо додаткових, а хочемо, щоби умови для всіх були однакові.

Якщо відбувається перетік з комунальних лабораторій в приватні, комунальні лабораторії повинні отримати менше фінансування, а приватні лабораторії – більше.

Не треба збільшувати загальний бюджет. Треба всередині зробити чесні правила, які і були закладені [стартово реформою].

Олександр Дудін: Уявіть, що у вас є поруч комунальна лікарня і комунальна лабораторія, і Synevo чи CSD. Коли людина іде в Synevo чи CSD, нам із тарифу заплатять 30%. А якщо людина йде в комунальну лабораторію, заплатять повний тариф.

Далі цей розділ ми перекажемо аргументами Миколи Скавронського та Олександра Дудіна коротко для зручності читачів, деталі зацікавленим ми залишили у відеоверсії.

НСЗУ має перелік тестів, за які платить лабораторіям. На кожен тест є тариф. Враховуючи тариф і кількість послуг НСЗУ будує бюджет для конкретної лабораторії на наступний рік.

У 2025-му році сталися зміни. Урядова постанова 1808 ввела кілька коефіцієнтів, які, як кажуть лабораторії, їм шкодять.

Перший: якщо лікарські консультації складають менше третини ваших послуг – буде коефіцієнт 0,6. Умовних 100 000 грн, які мали б заплатити, множать на 0,6 і оплата вже 60 000 грн. Олександр Дудін каже, що це нелогічно, адже основний попит лабораторій – дослідження. Тобто держава мінусує гроші лабораторіям за те, що насамперед лабораторії, а не надають різні послуги в межах амбулаторної допомоги. Називається це “комплексність послуги”. Олександр Дудін каже, що цей термін є в даних Всесвітньої організації охорони здоров'я. Але в європейських країнах тут мають на увазі інтегрований підхід і шлях пацієнта між різними закладами і рівнями охорони здоров'я. Коли після сімейного лікаря людина може звернутися в лабораторію, потім вузьку спеціалізацію отримати в лікарні, ще вужчу допомогу – в іншій лікарні, де великий потік пацієнтів саме цього профілю. Натомість в Україні під комплексністю посадовці мають на увазі концентрацію дуже різних медичних послуг.

Ще один коефіцієнт 0,6 зменшує оплати лабораторіям, якщо у них є приріст у послугах на понад 80% за певними умовами. Микола Скавронський каже, що Synevo потрапили під ці правила не тому, що збільшили свої аналізи. А тому, що держава раніше рахувала, наприклад, 6-7 печінкових проб як 1 послугу, а потім – змінила методологію і почала рахувати кожен тест окремо. Це одна з підстав позову до Антимонопольного комітету і суду.

Микола Скавронський: У класичну формулу, закладену на початку реформи “гроші йдуть за пацієнтами”, зараз дописали: “але тільки за умови, якщо пацієнт обирає державну або комунальну лікарню чи заклад”. Але стидаються сказати це вголос.

Що буде наслідком такої концентрації? На прикладі Києва. Є 10 районів, в середньому по три поліклініки і одну лікарню. Тобто в Києві буде 40 закладів і 40 лабораторій?

40 лабораторій Києву не потрібні. Бо тільки коли ти збираєш в одне місце велику лабораторію, це стає ефективно фінансово. І де ви стільки знайдете персоналу? Кожен виступ і міністра, і чиновників починається: "Людей немає". Навіщо ви хочете створювати зайве, яке навіть не зможете персоналом наповнити?

Спробую на основі розмови з Наталією Гусак вам передати пас. Я їй сказала, що наразі виглядає так, що державна політика пропонує три шляхи приватним лабораторіям:

Ділит

Читати повністю…