Унікальний двосторонній шаржовий листок Ерделі, в якому квінтет облич викликає суцільний захват
Ось і позаду травень - місяць Адальберта Ерделі. Чуюся морально зобов’язаним подати щось нове про маестро з нагоди його відшумілого 135-річчя. Нагадаю, що колись, у 1999-му, я придбав у дружини Магдалини Ерделі розкішну колекцію шаржів митця. Вона мене творчо стимулює, надихає вже понад чверть століття. У 2000 році письменник Володимир Фединишинець оформив свою брошуру «Невідомий Ерделі» шаржами, а в 2007-му - мистецтвознавець Іван Небесник проілюстрував монографію «Адальберт Ерделі» і художник Антон Ковач як упорядник альбому «Адальберт Ерделі». Натомість у 2017-му побачив світ солідний альбом «Шаржі Адальберта Ерделі», який став, мовити б, підсумком моїх зусиль стосовно популяризації неординарної творчої спадщини митця. Нині готую другий том шаржів, до підготовки якого буде причетний і мій знайомий, архітектор Олег Боршовський. Ключовий критерій – в новому альбомі не буде жодного повтору. До того ж буде кількісно більше шаржів, ніж у старому. Акцентувати б, що, за моїми підрахунками, Ерделі створив загалом понад 500 шаржів, які зберігаються в приватних колекціях Ужгорода, Києві, Братиславі, а також у фондах Музею ім. Бокшая. А інакше гну до того, що з’явилася дяка оприлюднити унікальний, ну й по суті невідомий (років шість-сім тому вперше пущений у світ на моїй фейсбучній сторінці) двосторонній шаржовий листок Ерделі. Два шаржі намальовані простим олівцем на цупкуватому, сірого кольору, нерівно обрізаному листку, розмір якого 30 см на 29 см. Так, художник нерідко гумористично портретував колег, друзів, знайомих і незнайомців не лише в блокнотах, а й на тому, що потрапляло під руку. Отже, на першому боці - дивовижний груповий шарж, який претендує представляти другий том на обкладинці. П’ять гротескних ефектних облич об’єднані в одну симетричну композицію, а саме – одне центральне жіноче оточують чотири чоловічі. Сюжет можна трактувати по-різному. Найімовірніше, що митець зобразив сцену залицяння: чоловіки борються за увагу жінки, а вона в роздумах – кого ж обрати. Шарж свідчить, що дама симпатизує чоловікові, зображеному внизу справа. Такий висновок напрошується через те, що чоловік повернутий до неї обличчям, натомість інші троє – потилицями. З вуст переможця до жінки летить повітряний поцілунок. Принаймні так я розумію дві паралельні лінії, одна з яких тягнеться тіп-топ з рота. Яскрава деталь: чоловік ще й видовженою рукою, пальцем указує своїм суперникам - на вихід, ви вільні. Шарж створений ніби на одному подиху, від шаржа віє вправністю, легкістю, експресивністю, феноменальною майстерністю. Це суцільний захват! Складається враження, що в поглядах, головах, зачісках, очах, ротах, зморшках нема жодного зайвого штриха, лінії. І їх таки нема! Вишукано чіпляє і те, що як симетрично все забацано! Їй-Богу, голова йде обертом від подиву! Задля душевного кайфу я експериментував зі шаржем у штучному інтелекті, намагаючись додати контрасту, але врешті заспокоївся. Бо штучний інтелект не міг стовідсотково відтворити шарж. Ерделі не малював олівцем, а ніби віртуозно грався з оним. Там сильніше натиснув - там слабше; там довше провів - там коротше; там так закрутив - там інакше. Геній та й годі! На другому боці листка – вже своєрідний штиль, тобто, висловлюючись фігурально, лаконізм Гриця вловлюється умовно виразно. Чоловік нахилившись сидить за столом і щось пише пером. Поруч – чорнильниця. Може, це якісь нотатки, може, діловий лист, а може, й любовний. Невипадково кажу «любовний», бо завдяки схожості обличчя, форми рота гадаю, що це зображений чоловік з того, мовити б, квінтету жіночого й чоловічих облич. Придивіться: внизу зліва. Вважаю, що обидва шаржі намальовані Ерделі в чехословацький період Підкарпатської Русі. І за один присід. Кілька десятиліть пані Маґдушка зберігала листок зігнутим учетверо, допоки він не опинився в мене. А узагальню так: саме шаржова грань маестро свідчить, що такого високого рівня художника Зоряний Край не матиме ніколи. Ниґда!..
Михайло Фединишинець
- Останні
- Популярні
Новини по днях
13 червня 2026
