Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

На її труну поклали тіло найлютішого ворога: як помирала і де похована реальна Кривава Мері

24tv.ua

На її труну поклали тіло найлютішого ворога: як помирала і де похована реальна Кривава Мері

Марія І Тюдор відома як "Кривава Мері" / Колаж 24 Каналу

Сьогодні ім'я "Кривава Мері" асоціюється передусім із горілчаним коктейлем на основі томатного соку або міською легендою про привида в дзеркалі. Проте за цим попкультурним образом стоїть реальна жінка – перша в історії Англії коронована правителька Марія І Тюдор.

За п'ять років на троні вона спалила живцем на вогнищах майже три сотні людей, пережила дві принизливі хибні вагітності на очах у всієї Європи і померла від пухлини, яку прийняла за довгоочікувану дитину.

Але найіронічніший вирок чекав на фанатичну католичку вже після смерті. У Вестмінстерському абатстві в Лондоні вона так і не отримала власного пам'ятника. Ба більше, через десятиліття її склеп розкрили й поклали просто поверх її домовини свинцеву труну людини, яку Марія ненавиділа найбільше у світі, – її зведеної сестри-протестантки Єлизавети І. Розповідаємо документальну історію про те, як улюблена принцеса перетворилася на безжальну тиранку та який вигляд сьогодні має її спільна з ворогом могила.

Марія Тюдор, яку часто помилково плутають із пізніше страченою на ешафоті шотландською королевою Марією Стюарт, не народилася чудовиськом. Єдина вціліла дитина короля Генріха VIII та його першої дружини, іспанської інфанти Катерини Арагонської, у дитинстві була оточена розкішшю й отримала блискучу освіту. Проте все зламалося, коли батько вирішив розірвати шлюб із її матір'ю заради нової фаворитки – Анни Болейн, а заодно відмовився від підпорядкування Папі Римському.

Життя 17-річної дівчини перетворилося на пекло. Парламент оголосив шлюб її батьків недійсним, а саму Марію позбавили титулу принцеси й офіційно визнали незаконнонародженою бастардкою. Її назавжди розлучили з матір'ю, не пустили навіть на її похорон, а згодом змусили стати фрейліною та прислуговувати новонародженій доньці ненависної Анни Болейн – маленькій принцесі Єлизаветі. Роки страху за власне життя та принижень викували в Марії фанатичну переконаність: усі її страждання закінчаться лише тоді, коли вона поверне Англію до католицизму.

Цей шанс випав їй у липні 1553 року, коли після передчасної смерті молодшого брата Едуарда VI 37-річна Марія тріумфально в'їхала до Лондона як перша повноправна королева Англії. Нова правителька одразу відновила католицькі закони про єресь і запустила маховик релігійного терору, що увійшов в історію як Маріанські переслідування.

Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на

За неповні чотири роки (з 1555 по 1558 рік) на вогнищах в Англії спалили живцем щонайменше 284 протестантів, а ще близько тридцяти померли у в'язницях. Жертвами ставали як церковні ієрархи – зокрема архієпископ Кентерберійський Томас Кранмер, – так і прості ремісники чи селяни. Серед страчених у вогні було 56 жінок. Наймоторошніший випадок стався у липні 1556 року на острові Гернсі, де на вогнищі палили вагітну протестантку Пертін Массі: від жару та больового шоку у неї просто в полум'ї почалися пологи, але місцевий судовий пристав наказав кинути новонароджене немовля назад у вогонь. Саме за ці розправи на лондонській площі Смітфілд та в інших містах протестантські хроністи посмертно охрестили королеву "Кривавою Мері".

Щоб закріпити католицизм і за жодних обставин не передати корону протестантці Єлизаветі, Марії був життєво необхідний син. У липні 1554 року 38-річна королева вийшла заміж за 27-річного принца Філіпа Іспанського (майбутнього короля Філіпа ІІ). Для молодого іспанця цей шлюб був суто геополітичною угодою, а для немолодої за мірками XVI століття та хворобливої Марії – сліпим, відчайдушним коханням.

Вже у вересні 1554 року королівський двір оголосив сенсацію: королева при надії. У Марії припинилися менструації, почав стрімко рости живіт, з'явилася ранкова нудота, і вона запевняла лікарів, що відчуває поштовхи дитини. У Лондоні співали подячні молебні, майстри вирізьбили розкішну колиску, підібрали штат годувальниць і навіть заготовили офіційні грамоти для європейських монархів, де залишалося лише вписати дату народження принца. Наприкінці квітня 1555 року королева усамітнилася в покоях палацу Гемптон-Корт, очікуючи на пологи.

Проте минали тижні – травень, червень, липень, – а пологи не починалися. Венеційський посол доповідав, що при дворі панує розгубленість, аж поки живіт королеви не почав поступово спадати. На початку серпня Марія мовчки вийшла зі своїх покоїв без дитини. Сучасні історики медицини називають це класичним випадком pseudocyesis – хибної (фантомної) вагітності, коли через колосальний психологічний тиск і одержиме бажання народити спадкоємця жіночий організм сам імітує всі симптоми виношування плоду. Приниження було тотальним, а розчарований принц Філіп невдовзі покинув Англію.

Удруге Філіп ненадовго навідався до дружини лише навесні 1557 року – і то лише для того, щоб втягнути Англію у руйнівну війну проти Франції, в якій англійці ганебно втратили порт Кале, своє останнє володіння на європейському континенті. Філіп назавжди відплив з Англії у липні 1557 року, а вже восени Марія знову оголосила, що вагітна. Але дива не сталося і цього разу: те, що королева вважала дитиною під серцем, виявилося смертельною хворобою – імовірно, злоякісною пухлиною матки або гігантською кістою яєчника, ускладненою водянкою.

Перед смертю знесилена Марія з гіркотою сказала фрейлінам: "Коли я помру і моє тіло розітнуть, ви знайдете на моєму серці викарбувані слова "Філіп" і "Кале"". Вона померла вранці 17 листопада 1558 року у віці 42 років – самотня, змучена болем і з усвідомленням того, що престол переходить до її ненависної сестри Єлизавети.

У своєму заповіті Марія Тюдор просила лише про одне: перепоховати поруч із нею її матір, Катерину Арагонську, та звести для них гідний католицький надгробок. 14 грудня 1558 року королеву з почестями поховали в північному бічному нефі каплиці Генріха VII у Вестмінстерському абатстві. Та щойно Єлизавета І утвердилася при владі й повернула країні протестантизм, останню волю сестри проігнорували.

Ба більше, над могилою Марії так і не поставили жодного пам'ятника. Натомість під час очищення Вестмінстерського абатства від католицької атрибутики робітники просто звалили на купу поверх поховання Кривавої Мері розбиті камені з демонтованих католицьких вівтарів. Під цією грудою уламків могила першої королеви Англії пролежала майже пів століття.

Та найжорстокіший поворот сюжету стався вже після того, як у березні 1603 року померла сама бездітна Єлизавета І, а на англійський престол зійшов король Яків І Стюарт – син страченої Єлизаветою шотландської королеви Марії Стюарт. Спочатку труну Єлизавети І урочисто поховали у головному королівському склепі під вівтарем – поруч із її дідом Генріхом VII.

Однак невдовзі Яків І задумав грандіозне перепланування некрополя. Найпрестижніше місце в південній частині каплиці та найдорожчий мармуровий мавзолей він вирішив віддати своїй рідній матері Марії Стюарт, а центральний склеп Генріха VII залишити для власного майбутнього поховання. Щоб звільнити місце, у 1606 році король наказав розібрати купу вівтарного каміння над могилою Марії Тюдор у тісному північному нефі, розкрити її вузький підземний склеп і перенести туди труну Єлизавети І.

Чому Марія І Тюдор і Єлизавета І поховані поруч: дивіться відео

Коли у 1867 році вікторіанські дослідники на чолі з деканом Вестмінстерського абатства Артуром Стенлі під час пошуків королівських поховань офіційно відкрили цю усипальницю, вони побачили вражаючу картину: у вузькому кам'яному склепі масивна свинцева труна протестантки Єлизавети І лежала безпосередньо зверху на свинцевій труні католички Марії І Тюдор. Дві сестри, чиї матері змагалися за серце одного короля і чия релігійна ворожнеча розколола Англію, опинилися замкненими одна на одній у тісній кам'яній ніші.

До слова Раніше ми розповідали, де похована Єлизавета ІІ. Якщо ви думали, що вона спочиває у Вестмінстерському абатстві, то аж ніяк ні.

Якщо сьогодні зайти до північного нефа каплиці Генріха VII у Вестмінстерському абатстві, погляд одразу приковує пишний біломармуровий саркофаг під склепінчастим балдахіном на десяти колонах, який у 1606 році створив скульптор Максиміліан Кольт. На саркофазі на повний зріст лежить велична скульптура королеви Єлизавети І в королівській мантії, оздобленій горностаєм, із левом біля ніг.

Але обличчя Марії Тюдор тут немає. На монументі відсутній її скульптурний портрет, її особистий девіз чи окрема плита. Для мільйонів туристів це виключно гробниця легендарної Єлизавети І. І лише якщо схилитися до самого підніжжя цоколя, можна помітити викарбувану латиною епітафію, яку наказав додати король Яків І: "Regno consortes et urna, hic obdormimus Elizabetha et Maria sorores, in spe resurrectionis" ("Соратниці по трону і гробниці, тут спимо ми, сестри Єлизавета і Марія, в надії на воскресіння").

Королева, яка відправила на вогнища сотні людей, щоб назавжди стерти протестантизм і не пустити сестру до влади, в підсумку перетворилася на безмовний фундамент для тріумфального пам'ятника своєї головної суперниці.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
18 листопада 2026

Новини на тему

Більше новин