Що готували восени на Поліссі – традиційні страви, які пам’ятають і сьогодні + рецепт
Картопляні галушки, грибні страви, гречаний кисіль, ланципупики та квашена капуста. Осіння кухня Полісся формувалася навколо продуктів, які вирощували на городах, збирали в лісах і заготовляли на зиму. Частину давніх рецептів досі зберігають у родинах Рівненщини, а окремі кулінарні традиції внесли до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини.
Полісся охоплює території кількох областей України, зокрема північ Рівненщини. У різних селах ті самі страви могли мати інші назви, відрізнятися складниками та способами приготування.
Восени, після збору врожаю, основою харчування ставали картопля, капуста, крупи, бобові та гриби. Частину продуктів використовували відразу, решту сушили, квасили або зберігали до зими.
Картопля посідала особливе місце в харчуванні поліщуків. Її варили, пекли, товкли, використовували для приготування галушок та інших страв.
Один із давніх рецептів зберігся у селі Сварицевичі на Рівненщині. Там готують картопляні галушки в молоці.
Для цієї страви використовують терту картоплю, з якої формують галушки та варять їх у молоці. За місцевим родинним рецептом не додають ані борошна, ані цукру.
Жителька Сварицевичів Алла Ковальчук, яка поділилася рецептом із журналістами Суспільного, пригадувала, що такі галушки варили восени після викопування картоплі, а також узимку. Зазвичай їх готували на сніданок, причому одразу великими порціями.
Ще одна страва, пов’язана з кулінарною спадщиною Рівненського Полісся, – ланципупики з грибами та шкварками.
Традицію їх приготування зберігають у селі Біле Володимирецької громади Вараського району.
Особливість страви – поєднання виробів із тіста з грибами та шкварками. Гриби були важливим продуктом у поліській кухні, а після осіннього збору їх сушили для подальшого використання.
У грудні 2024 року традицію приготування ланципупиків внесли до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Рівненщини.
Гриби посідали важливе місце в харчуванні мешканців лісових районів Полісся. Їх використовували для приготування перших страв, начинок і підлив.
Однією з таких страв був крупник – густий суп із крупами. У поліських варіантах його могли готувати з пшоном, грибами та іншими доступними продуктами.
Грибні юшки варили зі свіжих або сушених грибів. Сушіння дозволяло зберігати лісовий урожай і використовувати його протягом холодної пори року.
Такі страви не потребували великої кількості складників, а їхній смак значною мірою залежав від грибів та способу приготування.
Сьогодні кисіль найчастіше асоціюється із солодким ягідним напоєм або десертом. Однак у традиційній українській кухні існували й зовсім інші його різновиди.
На Поліссі готували киселі із зернових культур, зокрема гречки. Такі страви могли бути частиною повсякденного або обрядового харчування.
Традицію приготування гречаного киселю зберігають у селі Устя Корецької громади та селі Хмелівка Соснівської громади.
Гречаний кисіль також включили до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини.
На відміну від сучасного солодкого киселю, давні зернові варіанти могли мати кислуватий смак і густішу консистенцію.
Капуста була одним із найважливіших овочів у традиційному харчуванні поліщуків.
Її варили, тушкували, запікали, використовували для голубців та інших страв. Восени значну частину врожаю заготовляли на зиму.
Особливе місце посідала квашена капуста. Такий спосіб заготівлі дозволяв зберігати овочі протягом тривалого часу без сучасного холодильного обладнання.
У різних місцевостях побутували страви, відомі під назвами «засипана капуста», «печена капуста» та «тушена капуста».
Капусту поєднували з крупами, грибами та іншими продуктами, які були в господарстві.
До поширення сучасного асортименту продуктів важливу роль у харчуванні поліщуків відігравали зернові культури.
Із гречаного та житнього борошна готували млинці, вареники, кашоподібні страви й киселі.
Однією з давніх страв була кваша. Її готували з борошна, яке проходило процес заквашування. На Поліссі відомі варіанти із житнього та гречаного борошна.
Такі страви нині готують значно рідше, ніж картопляні, однак вони залишаються важливою частиною історії місцевого харчування.
Серед традиційних м’ясних продуктів Рівненського Полісся особливе місце посідає мацик.
Це сиров’ялений м’ясний виріб, для якого використовують свинину та спеції. Його приготування потребує тривалого часу й відповідних умов для визрівання.
Мацик не був виключно осінньою стравою. Проте він належить до традицій заготівлі та зберігання м’яса, які мали велике значення в сільському господарстві.
Традицію приготування мацика на Рівненському Поліссі також внесли до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини.
Особливості поліської кухні визначали не лише рецепти, а й доступність продуктів.
Картоплю та овочі вирощували на власних городах, гриби й ягоди збирали в лісах, а крупи та борошно отримували із зернових культур.
Восени потрібно було не тільки приготувати їжу з нового врожаю, а й зробити запаси на холодну пору року. Тому сушіння грибів, квашення капусти та зберігання картоплі були невіддільною частиною домашнього господарства.
Дослідниці Тамара Николюк і Наталія Шкляєва у праці про традиційні страви Західного Полісся та Волині звертають увагу, що картопля поступово витіснила частину давніших борошняних страв і стала одним з основних продуктів харчування.
Водночас окремі давні рецепти збереглися до наших днів. Про них розповідають жителі громад, їх досліджують етнографи та представляють на заходах, присвячених культурній спадщині Рівненщини.
І хоча сьогодні більшість цих страв можна приготувати будь-якої пори року, саме осінь нагадує про їхній зв’язок зі збором урожаю, домашніми заготовками та повсякденним життям поліських родин.
Цю традиційну страву готують у селі Сварицевичі на Рівненському Поліссі. Для неї потрібні лише три складники – картопля, молоко та сіль. Галушки варять у молоці, а для загущення використовують крохмаль, який осідає після відтискання тертої картоплі.
Кількість продуктів залежить від бажаної кількості порцій.
1. Підготувати картоплю. Картоплю почистити й натерти на дрібній тертці, як на деруни.
2. Відтиснути рідину. Терту картоплю викласти у два шари марлі та добре відтиснути в окрему миску. Рідину не виливати – крохмаль, який осяде на дні, знадобиться для приготування страви.
3. Сформувати галушки. Із відтиснутої картопляної маси руками сформувати кульки розміром приблизно із середню абрикосу.
4. Зварити в молоці. Молоко довести до кипіння, посолити. Обережно опустити в нього картопляні кульки, злегка помішуючи, щоб вони не прилипали до дна.
5. Додати крохмаль. Поки молоко після додавання кульок знову закипає, з миски з картопляним соком обережно злити рідину, залишивши крохмаль, який осів на дні. Додати до нього трохи чистої води, розмішати й влити в кипляче молоко з галушками.
6. Варяться галушки 4–5 хвилин.
Готові галушки подають гарячими разом із молоком, у якому вони варилися.
Деякі господині готували такі картопляні галушки без молока. До відтиснутої картоплі додавали терту цибулю, формували кульки та смажили їх на смальці. Готову страву подавали зі шкварками.
Редактор сайту «Сім днів» і журналіст стрічки новин. Працює з оперативною інформацією, готує новини та долучається до створення авторських матеріалів для сайту.Має значний досвід роботи у медіа. Протягом 1991–2009 років був технічним редактором газети “America” (Філадельфія, США), де відповідав за дизайн і верстку, підготовку графічних матеріалів, фоторепортажів та готового макету видання.Володіння англійською мовою використовує для перекладу матеріалів, підготовлених у межах грантових проєктів, які редакція публікує на окремому піддомені для іноземних читачів.
19 листопада у Рівному відбудеться благодійний концерт на підтримку факультету мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету. Під час заходу збиратимуть кошти на відбудову корпусу, пошкодженого внаслідок влучання російського безпілотника. Яна Єременко
- Останні
- Популярні
- Листопад, 17
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Новини по днях
18 листопада 2026