Україна втрачає людей не лише через війну: підсумки першої дискусії LB.Talks. Дарниця. Сильні серця
Серцево-судинні захворювання досі є у топі причин смертності українців. Віктор Ляшко називає їх однією з головних проблем, на яку МОЗ намагається впливати комплексно. Каже, профілактика має сенс лише тоді, коли пацієнту, у якого виявили захворювання, є куди звернутися по подальше лікування.
«Якби ми запустили профілактику й почали виявляти проблему, не розуміючи, куди спрямовувати пацієнтів, це створило б шалений запит у суспільстві без реального вирішення», — пояснює Ляшко.
Першим напрямом роботи МОЗу тут він називає модернізацію високоспеціалізованої допомоги. Після аналізу даних у 2020 році МОЗ звернуло увагу на високу смертнісь серед людей із хронічними серцево-судинними захворюваннями. Тоді почали розвивати реперфузійні центри: «Ми намалювали мапу, визначили орієнтовні опорні центри в закладах охорони здоров’я, куди мали повернутися ангіографи, відповідні спеціалісти й пакети від Національної служби здоров’я для надання високоспеціалізованої допомоги», — говорить він.
За словами Ляшка, модернізацію вдалося завершити попри пандемію та повномасштабну війну. Йдеться, зокрема, про оновлення приймальних відділень та встановлення ангіографічного обладнання.
Водночас війна вплинула на вік пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. За даними 2014–2016 років, серед людей, які перебували в зоні АТО, інфаркти та інсульти почали виникати на 10–15 років раніше. Тепер, за словами Ляшка, ця тенденція поширюється на все суспільство: «За останні два-три роки ми бачимо, що вік, який раніше був 55–65 років, тепер — 45–55: значно молодші чоловіки й жінки надходять до відповідних відділень».
Другим напрямом зусиль МОЗу, за словами міністра, стало розширення програми «Доступні ліки». Мовляв, з 1 липня 2026 року її розширили на всі серцево-судинні препарати, передбачені протоколами лікування. За задумом МОЗ, це має забезпечити медикаментозний контроль хронічних захворювань до того, як пацієнту знадобиться високоспеціалізоване втручання.
Третім напрямом МОЗу став скринінг людей 40+ років. За словами Віктора Ляшка, програмою «Скринінг 40+» уже скористалися понад 550 тисяч людей, а темп обстежень становить близько 50 тисяч на тиждень. 27% із 550 тисяч обстежених після скринінгу, за його словами, були направлені до програми «Доступні ліки» та розпочали медикаментозну терапію.
«Для нас на цьому етапі це шалений успіх: людина вперше дізналася про свою хворобу й одразу почала контрольовано з нею жити», — говорить Ляшко.
Четвертим напрямом міністерства у цьому керунку стало безплатне планове стентування, яке запрацювало у 2026 році. Якщо раніше державне фінансування покривало передусім ургентні втручання при інфарктах, то тепер, за словами Ляшка, стентування можуть отримувати й пацієнти зі стенокардією третього та четвертого ступеня — у порядку черги.
Водночас Ляшко наголошує, що навіть доступна медична допомога не скасовує впливу способу життя. Держава може забезпечувати профілактику, діагностику та лікування, але частина ризиків розвитку серцево-судинних захворювань залежить і від поведінки самих людей.
Голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак каже: говорячи про державну політику у сфері здоров’я та європейський досвід, не варто забувати про рівень громад. Кожна область і навіть окрема громада має свої особливості та показники здоров’я населення, а результат державних рішень зрештою залежить від того, як їх реалізують на місцях. «Чи використовуються парки здоров’я, чи підтримується первинна допомога, чи створюються умови для здорового способу життя, чи правильно організоване дитяче харчування в школах — усе це на рівні громад».
За словами голови НСЗУ, в Україні часто звинувачують міністра охорони здоров’я у високій смертності чи проблемах із виплатами, хоча значна частина рішень, які безпосередньо впливають на якість життя людей, ухвалюється на місцевому рівні.
Гусак зазначила, що трансформація системи охорони здоров’я відбувалася паралельно з децентралізацією та реформою місцевого самоврядування. Громади вже мають значні повноваження у сферах, що впливають на здоров’я та тривалість життя, однак, на її думку, ще не завжди усвідомлюють відповідальність за результат.
«Ми багато говоримо про гроші, фінансову спроможність, інфраструктуру. Тішимося, що десь відремонтували спортзал, з’явилася нова амбулаторія, — але ніхто не вимірює, що це в результаті дає для здоров’я людей у громадах», — сказала голова НСЗУ.
Як приклад того, як системні зміни впливають на повсякденне життя, Гусак навела власних батьків, які живуть у селі. За її словами, сьогодні вона знає, скільки часу до них може їхати швидка допомога, до якого медзакладу їх доправлять і яку допомогу там зможуть отримати. Необхідні ліки їм можуть доставляти через «Укрпошту» за програмою реімбурсації, а меддопомогу вони отримують у сімейного лікаря.
За словами професора-патофізіолога Віктора Досенка, в Україні відсутні достовірні статистики поширеності посттравматичного стресового розладу. За його словами, психічна травма може бути пов’язана з передчасним старінням та підвищеним ризиком серцево-судинних, онкологічних та інших захворювань: «А саме посттравматичний стресовий розлад найбільшою мірою прискорює старіння — є такий феномен, accelerated aging. Серцево-судинні захворювання, підвищений тиск, травми, інсульти, онкологія, нейроендокринні захворювання — усе це виникає на тлі психічної травми».
Досенко каже, в Україні зареєстровано близько 26 тисяч випадків ПТСР, що, на його думку, не відображає реального масштабу проблеми.
Елла Лібанова наголошує: висока частка смертей від серцево-судинних захворювань сама по собі не є унікальною для Україн: «Те, що наші люди найбільше вмирають від серцево-судинних захворювань, — це так у всьому світі. Ненормально, що вони вмирають значно раніше, ніж від цих же хвороб в інших країнах».
Серед можливих рішень вона наводить досвід Фінляндії, де свого часу також була високою смертність від серцево-судинних захворювань. Там зробили ставку на профілактику, здорове харчування та зміну способу життя. Зокрема, за словами Елли Лібанової, у Карелії власникам закладів харчування доплачували за пропозицію здоровіших страв.
На важливості профілактики через спосіб життя наголошує і директор Інституту серця, кардіохірург Борис Тодуров. Серед основних факторів ризику серцево-судинних захворювань він називає високий артеріальний тиск, цукровий діабет, надлишкову вагу, хронічний недосип, стрес і високий рівень холестерину: «Серцево-судинні хвороби — 67% у структурі летальності. Але у світі вважається, що всі медичні заходи — ліки, операції, процедури — можуть додати людині здоров’я лише 14%. Решта 86% — це здоровий спосіб життя, харчування, фізичне навантаження тощо».
Міністр спорту Матвій Бідний каже, що фізактивністю регулярно займаються лише близько 15% українців, тоді як середній показник у Європі – 38%. У країнах із високим рівнем добробуту — 60–70%, а у Фінляндії — близько 80%: «Після вступу до Європейського Союзу ми будемо найменш фізично активною нацією в ЄС». На його думку, тому спортивну інфраструктуру варто розглядати як частину політики громадського здоров’я, а не другорядні витрати.
Одним із державних інструментів він називає програму «Активні парки», яку Міністерство молоді та спорту реалізує в межах «Здорової України». За словами Бідного, щороку програмами масового спорту охоплюють понад 2,5 мільйона людей, а через шкільні ліги — ще понад мільйон дітей.
Водночас системної форми залучення до спорту дорослих, на думку міністра, в Україні досі немає. Масовий спорт значною мірою орієнтований на дітей і молодь, зокрема через дитячо-юнацькі спортивні школи, де акцент часто роблять на результатах і медалях, а не на формуванні звички до фізактивності на все життя: «Страшно подумати, що в системі, в якій ми існуємо, сьогодні не існує інституційної форми залучення дорослих до масового спорту. Задайте собі питання: якщо не в приватний фітнес-клуб, куди піти займатися спортом? Такого не існує».
Змінити цю модель, за його словами, має реформа спортивної системи. Базовий закон про спорт уже зареєстрований у парламенті, а нині триває обговорення європейської клубної моделі.
Окремим напрямом Бідний називає спорт для ветеранів. Його він розглядає не лише як спосіб підтримувати фізичну форму, а й як інструмент реабілітації та повернення до цивільного життя: «Спорт є одним із найкращих інструментів реабілітації, здорового способу життя і психологічної підтримки»н.
За словами Катерини Загорій, ліки від серцево-судинних захорювань є одним із ключових напрямів «Дарниці». Каже, що компанія має препарати майже для 95% серцево-судинних захворювань.
Однією з головних проблем вона вважає прихильність пацієнтів до лікування: люди часто припиняють приймати ліки після зникнення симптомів, хоча терапія хронічних захворювань може бути тривалою або постійною.
«Щойно нам стає краще після призначеного лікування, ми припиняємо регулярно приймати ліки, які насправді потрібно приймати постійно для якісного подальшого життя», — говорить Загорій.
За її словами, проблема не завжди у вартості препаратів — часто пацієнти не розуміють необхідності тривалого лікування. Тому Україні потрібна освітня програма, яка пояснюватиме людям, як контролювати серцево-судинні захворювання та правильно приймати призначені ліки.
За словами засновника однойменного благодійного фонду Сергія Притули, від кількості населення залежатиме не лише економічна спроможність країни, а й її здатність захищатися: «Нам дуже важливо, чи вистачить людей для сільського господарства й економіки загалом. Але з огляду на те, чим мій фонд займається останні роки, у мене найбільший страх щодо того, чи будемо ми спроможні захистити країну», — сказав Притула.
За його словами, на початку повномасштабної війни населення України було приблизно у 3,5 раза меншим за російське, а тепер ця різниця становить близько чотирьох разів і може зростати. Тому важливо не лише зберегти людський ресурс, а й підвищувати якість людського капіталу: «Маленька група людей захистить себе від великої тільки якщо буде розумною і знайде асим
- Останні
- Популярні
Новини по днях
8 вересня 2026
