НБУ знизив офіційний курс долара та євро на 12 червня
Долар подешевшав на 5 копійок – до 44,92 гривні, євро – на 6 копійок, до 51,83 гривніНаціональний банк України встановив офіційні курси іноземних валют на п'ятницю, 12 червня.Про це свідчать дані на сайті НБУ.Офіційний курс долара становить 44,92 грн (проти 44,97 грн напередодні), євро – 51,83 грн (проти 51,89 грн).Середній курс у банках (купівля – продаж): долар – 44,60–45,17 грн, євро – 51,60–52,25 грн. У готівкових обмінних пунктах долар купують за 44,80, продають за 44,90 грн; євро – 51,99–52,20 грн відповідно.Картковий курс у Приватбанку: долар – 44,65–45,24 грн, євро – 51,61–52,35 грн. У monobank: долар – 44,78–45,24 грн, євро – 51,70–52,33 грн.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що гривня відіграла падіння: НБУ знизив курси долара та євро на 12 червня. Офіційна вартість обох головних іноземних валют зменшилася на 5–6 копійок.Fri, 12 Jun 2026 11:18:00 +030020306403Новиниhttps://mind.ua/news/20306403-nbu-zniziv-oficijnij-kurs-dolara-ta-evro-na-12-chervnyahttps://mind.ua/news/20306403-nbu-zniziv-oficijnij-kurs-dolara-ta-evro-na-12-chervnya#comment_header_layerНовини на mind.uaКУРСИ ВАЛЮТ СЬОГОДНІ,КУРСИ ВАЛЮТЗамість депозитів – фондовий ринок: українцям готують новий інструмент накопиченняНКЦПФР пропонує запустити особові інвестиційні рахунки для громадянВерховна Рада зареєструвала законопроєкт про запровадження особових інвестиційних рахунків, які мають стимулювати українців вкладати кошти в економіку через фондовий ринок. Документ розробила Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку за підтримки парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.Про це повідомляє пресслужба НКЦПФР.Законопроєкт передбачає можливість відкриття спеціального інвестиційного рахунку в інвестиційній фірмі для купівлі фінансових інструментів українського ринку капіталу, зокрема цінних паперів українських емітентів.Ключовою перевагою нововведення мають стати податкові стимули. Якщо інвестор утримуватиме вкладення через особовий інвестиційний рахунок щонайменше три роки, доходи від таких інвестицій, дивіденди та проценти не оподатковуватимуться.«Ми створюємо умови, за яких кожен українець зможе не лише зберігати кошти, а й ставати інвестором української економіки. Я переконаний, що кожен українець має стати капіталістом – власником активів, які працюють на його добробут і водночас на розвиток країни», – заявив голова НКЦПФР Олексій Семенюк.У комісії зазначають, що нині більшість українців зберігають заощадження в готівці або на банківських депозитах, тоді як у багатьох розвинених країнах спеціальні інвестиційні рахунки є одним із головних інструментів накопичення капіталу.За даними НКЦПФР, інвестиції фізичних осіб в ОВДП зараз становлять понад 107 млрд грн, або близько $2,6 млрд в еквіваленті. Для порівняння: американські індивідуальні інвестиційні рахунки акумулюють понад $11 трлн активів та охоплюють близько 40% домогосподарств.Законопроєкт має на меті:стимулювати довгострокові інвестиції населення;захистити заощадження від інфляції;розвивати український ринок капіталу;залучити додаткові ресурси для фінансування бізнесу;сприяти відновленню економіки та створенню нових робочих місць.«Мета – не створити ще один фінансовий продукт. Мета – перетворити мільйони українців із вкладників і власників готівки на інвесторів та співвласників економіки України», – наголосив Семенюк.У разі ухвалення закон створить в Україні механізм, аналогічний індивідуальним інвестиційним рахункам, які вже діють у США, Великій Британії, Канаді та Японії.Бекграунд. Раніше Mind писав, що НКЦПФР працює над новою моделлю захисту інвесторів у житло. У планах – нові вимоги до девелоперів і цифровий нагляд.Fri, 12 Jun 2026 11:13:00 +030020306402Новиниhttps://mind.ua/news/20306402-zamist-depozitiv-fondovij-rinok-ukrayincyam-gotuyut-novij-instrument-nakopichennyahttps://mind.ua/news/20306402-zamist-depozitiv-fondovij-rinok-ukrayincyam-gotuyut-novij-instrument-nakopichennya#comment_header_layerНовини на mind.uaНКЦПФР,Інвестиції,ПодатокЦіни на черешню в Україні за тиждень впали на 23% через зростання пропозиції та імпортну конкуренціюПроти аналогічного періоду минулого року черешня подешевшала вже на 43%Українські виробники цього тижня знизили відпускні ціни на черешню в середньому на 23% через одночасне збільшення обсягів імпорту та масове надходження вітчизняної ягоди на ринок.Про це повідомляють аналітики проєкту EastFruit.Зараз місцева черешня реалізується за ціною 70–150 грн за кілограм. Додатковий тиск на ціни чинить невдоволення частини споживачів якістю місцевої продукції. В умовах посиленої конкуренції продавці змушені знижувати ціни на швидкопсувний товар.Загалом черешня в Україні вже коштує в середньому на 43% дешевше, ніж в аналогічний період минулого року. Учасники ринку не виключають подальшого зниження цін, зважаючи на обмежені строки реалізації ягоди.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що ягоди в Україні подорожчають щонайменше на 10%. Головними факторами зростання називають загальну інфляцію, що відчутно впливає на всі ланки економіки, зокрема на аграрний сектор.Fri, 12 Jun 2026 11:12:00 +030020306401Новиниhttps://mind.ua/news/20306401-cini-na-chereshnyu-v-ukrayini-za-tizhden-vpali-na-23-cherez-zrostannya-propoziciyi-ta-importnu-konkurenciyuhttps://mind.ua/news/20306401-cini-na-chereshnyu-v-ukrayini-za-tizhden-vpali-na-23-cherez-zrostannya-propoziciyi-ta-importnu-konkurenciyu#comment_header_layerНовини на mind.uaАгро,бізнесІнвестиції у відбудову: як Україні виконати вимоги ЄС і зробити залучення коштів прозоримСпойлер: допоможуть моніторингові комітети. Як працює цей інструмент контролю – розповідає експертУкраїна готується до періоду великої відбудови. І йдеться не лише про відновлення зруйнованого, а й про публічні інвестиційні проєкти та програми. Через них найближчими рокамии проходитимуть значні кошти – як державні, так і міжнародні.За таких обставин питання вже не лише в тому, скільки коштів буде залучено, а й у тому, як саме вони будуть сплановані та використані. А також, хто оцінюватиме, чи працюють інвестиції та програми? Хто зможе вплинути на їхню якість? Чи буде в цьому процесі місце для органів місцевого самоврядування, бізнесу й експертного середовища?У країнах Європейського Союзу відповіддю на озвучені запитання є моніторингові комітети, які залучаються для нагляду за регіональними фондами. Цей інструмент поєднує контроль за інвестиціями, участь громадськості і спільну відповідальність.Навіщо Україні механізм роботи моніторингових комітетів і як завдяки ньому зробити використання коштів на відбудову та регіональний розвиток прозорішим і підзвітним, Mind розповіла Катерина Волосевич, фахівчиня відділу енергетики ГО «Екодія».Де починається проблема?В Україні вже були приклади масштабних державних програм, реалізація яких супроводжувалася критикою через непрозорість або сумнівну ефективність. Зокрема, програма «Велике будівництво» неодноразово ставала предметом дискусій щодо пріоритетності проєктів, процедур відбору та якості виконання робіт. Більша частина рішень ухвалювалася централізовано, без достатнього залучення місцевих громад, що викликало питання про відповідність таких проєктів реальним потребам регіонів.Інший приклад – Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР), який роками критикували за непрозорі підходи до відбору проєктів. Попри формальні критерії, розподіл коштів часто залежав від політичних рішень, а частина профінансованих проєктів не відповідала стратегічним пріоритетам розвитку регіонів. Це знижувало ефективність використання ресурсів і підривало довіру до інструменту.Такі ситуації вказують на спільну проблему: відсутність сталих механізмів нагляду та залучення різних сторін до управління й ухвалення рішень. Коли процеси залишаються закритими, зростають ризики неефективного використання коштів і втрачається довіра – з як боку громад, так і міжнародних партнерів.В умовах, коли Україна залучає значні міжнародні ресурси для відбудови і розвитку, ці ризики лише посилюються. Саме тому питання контролю й підзвітності виходить на перший план.У країнах Європейського Союзу подібні виклики розв'язують через інструмент моніторингових комітетів.Що таке моніторинговий комітет?Моніторинговий комітет – це група людей з різних сфер, які разом стежать за реалізацією програм і можуть впливати на ключові рішення.Головна особливість – це склад. Не лише представники держави, а й ширше коло учасників: органи центральної та місцевої влади, бізнес, профспілки, громадські організації та незалежні експерти.Такий підхід базується на принципі партнерства, який є обов’язковим у політиці ЄС: рішення щодо розвитку не мають ухвалюватися лише згори. Йдеться про горизонтальну взаємодію різних сторін, а не суто вертикальну модель управління.Моніторинговий комітет залучається протягом усього циклу управління розподілом коштів регіональних фондів – від формування вимог до конкурсів на проєкти та їх відбору до ухвалення рішень і нагляду за їх виконанням. Оскільки до роботи долучається багато зовнішніх експертів, це значною мірою допомагає операційній роботі державних органів і підсилює їхню спроможність.Функції комітетуРобота моніторингового комітету – це не формальність і не «обговорення заради обговорення». Його роль можна умовно розкласти на три ключові функції.1. Нагляд за тим, як реалізується програма. Комітет відстежує, чи виконуються заплановані заходи, чи досягаються цілі та чи немає затримок. Це дозволяє бачити не лише звіти, а й реальний стан справ.2. Участь в ухваленні рішень. Моніторинговий комітет може погоджувати критерії відбору проєктів, затверджувати звіти та розглядати зміни до програм.3. Простір для діалогу. Комітет об’єднує різні сторони, і саме на засіданнях можна піднімати проблеми, обговорювати рішення та впливати на те, як змінюється програма у процесі її реалізації.Зазвичай така робота має чітку організацію: комітети збираються регулярно (декілька разів на рік), мають секретаріат і можуть створювати робочі групи за окремими напрямами.Як це працює в ЄСУ Європейському Союзі моніторингові комітети є
- Останні
- Популярні
Новини по днях
12 червня 2026
