На Херсонщині відновили полив на 4 тисячах гектарів землі після деокупації
Зображення: Суспільне Херсон
На правобережній Херсонщині, до початку червня 2026 року, вдалося відновити полив майже на 4 тисячах гектарів землі. Відновлення зрошувальних систем відбувається завдяки спільній роботі аграріїв, науковців, державних структур та міжнародних партнерів, які впроваджують крапельне зрошення та спеціальне обладнання для подачі води на поля.
Фермер Максим Максимов на своїх угіддях використовує крапельне зрошення на близько 350 гектарах та дощувальні машини для поливу ще 400 гектарів. Він зазначає, що крапельне зрошення дозволяє щорічно переносити систему на різні ділянки, контролювати внесення добрив протягом всього періоду вегетації, а також забезпечує економію води завдяки зменшенню випаровування та цілеспрямованому зволоженню ґрунту безпосередньо біля рослин.
У господарстві Максимова наземне крапельне зрошення застосовували з 2011 року, а після деокупації його відновили. Під час повномасштабного вторгнення росіяни пошкодили дощувальні машини, розстрілявши електроніку та керування, а також перебивши дроти та колеса. Фермер розповів, що фільтри та насосні станції також постраждали. Техніку вдалося полагодити, замінивши кабелі та електроніку, зваривши труби та відновивши насоси. Запустили установки у вересні 2023 року, після відновлення подачі води з Інгулецької зрошувальної мережі. Наразі з водою та запчастинами проблем немає.
На поливних площах цього року вирощують 300 гектарів ріпаку, 150 гектарів пшениці, 200 гектарів кукурудзи. Планується висадити 300 гектарів соняшнику, 20 гектарів баштанних культур та 20 гектарів картоплі. Фермер Максимов зазначив, що через жорсткість води, яка подається, деякі культури, наприклад, соя, не висіваються. Це змушує аграріїв обирати культури, які можуть адаптуватися до такої води. Він також згадав про державні програми, що компенсують 80% витрат на відновлення зрошувальних мереж та 40% вартості зрошувальної техніки українського виробництва.
Дмитро Юнусов, директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської обласної державної адміністрації, повідомив, що відновлення Інгулецької зрошувальної системи на правобережній Херсонщині триває. У 2024 році було відремонтовано дюкер на трасі М-14 біля Покровського, що відкрило доступ до зрошення 3000 гектарів землі. У минулому році фермери відновили ще 1000 гектарів. Цього року планується збільшити площі зрошення до 5000 гектарів, при цьому більшість господарств щорічно нарощують зрошувані площі на 1000–1500 гектарів.
До початку повномасштабного вторгнення загальна площа зрошуваних земель правобережжя складала близько 40 000 гектарів, включаючи крапельне зрошення та дощувальні установки, повідомив завідувач кафедри землеробства Херсонського державного аграрно-економічного університету Олександр Аверчев. Станом на червень 2026 року відновлено майже 10% цих площ. Аграрії застосовують енергозберігаючі технології та сучасні підходи до вирощування культур.
Олександр Аверчев також розповів, що система зрошення на Херсонщині почала розвиватися в 1950-х роках через екстремальні погодно-кліматичні умови. У 1956 році було побудовано Каховське водосховище об’ємом близько 2000 кілометрів, що дозволило створити понад 420–430 тисяч гектарів меліоративних систем на Херсонщині. На лівобережжі, після підриву Каховської ГЕС російськими військовими у червні 2023 року, зрошення повністю знищено. Відновлення системи на правому березі відбувається поступово і не буде швидким.
Відновлення зрошення можливе завдяки підтримці міжнародних партнерів та грантів. Дмитро Юнусов зазначив, що допомогу надали United24, залучивши донора АBT з Баварії. Цього року фермери отримують перші гранти від благодійної організації Говарда Баффета та Mercy Corps, що дозволило одному фермеру повністю відновити зруйновані дощувальні машини. Також були гранти від міжнародної організації «Проєкт Агро», яка фінансується урядом США.
Аграрії Херсонщини також активно використовують державні програми для відновлення зрошення. Дмитро Юнусов підкреслив, що фермери, які відновлюють та будують нові зрошувальні системи або проводять їх реконструкцію, мають право на компенсацію 80% від витрачених коштів. Планується збільшення цієї допомоги до 48 000 гривень на гектар, тоді як зараз ця сума складає 26 500 гривень. Крім того, налагоджується співпраця з банками та фермерами для отримання пільгових кредитів на інвестиційні проєкти з відновлення зрошення.
За словами Юнусова, Лиманецьку та Батумську зрошувальні мережі наразі неможливо відновити через активні бойові дії. Обмеження поливних земель спонукає аграріїв переглядати свої плани. Багато фермерів вирощують кукурудзу, в основному за допомогою крапельного зрошення, а також пшеницю, ячмінь та соняшник на зрошуваних полях. Деякі фермери планують вирощувати сою на зрошенні, хоча раніше це вважалося менш рентабельним.
Державі повернули майже 100 гектарів природно-заповідних земель у Бериславському районі, що належать до нацпарку «Кам’янська Січ».
Через рік після підриву Каховської ГЕС експерти в Херсоні не дійшли згоди щодо відновлення водосховища та майбутнього Великого Лугу.
На місці колишнього Каховського водосховища виникає нова екосистема, тоді як Великий Луг втрачено назавжди, повідомив Максим Сорока.
За матеріалами: Суспільне Херсон
- Останні
- Популярні
Новини по днях
6 червня 2026
