В Житомир перестане заїжджати транзитний транспорт – турецька компанія будує об’їзну навколо міста
Вартість будівництва оцінюється у понад 2 млрд грнПісля кількох років затримок та зміни підрядника в Україні відновили реалізацію одного з найбільших дорожніх проєктів на трасі М-06 Київ – Чоп. Турецька компанія Onur отримала контракти на завершення будівництва північного обходу Житомира, який має суттєво змінити транспортну логістику регіону.Джерело. Про це інформує Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області.Загальна протяжність нового обходу становитиме близько 22 км. Після введення дороги в експлуатацію основні транзитні потоки зможуть оминати Житомир, не заїжджаючи до міської забудови.За словами голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергія Сухомлина, реалізація проєкту дозволить вивести за межі міста тисячі автомобілів, які щодня використовують Житомир як транзитний коридор на міжнародній трасі М-06.Будівництво поділене на три черги. Вартість першого етапу оцінюється у 313 млн грн, другого - у 548 млн грн, третього - у понад 1,4 млрд грн. Компанія Onur стала переможцем усіх тендерів, хоча контракт за останньою чергою ще перебуває на стадії підписання.Наразі на об’єкті вже тривають підготовчі роботи. Будівельники розчищають територію, облаштовують земляне полотно та готують конструкції для нового мосту через річку Кам’янка. У межах першого етапу також передбачено спорудження пішохідного мосту та підходів до основної транспортної розв’язки.Проєкт обходу має складну історію. Його реалізацію розпочали ще у 2017 році за участю китайської компанії Sinohydro Corporation. Будівництво фінансувалося за рахунок кредитів ЄБРР та Європейського інвестиційного банку. Однак у 2020 році контракт із китайським підрядником було розірвано через претензії до якості виконаних робіт та використаних матеріалів.Нова дорога має прискорити рух вантажів між Києвом, західними регіонами України та кордоном з Євросоюзом, зменшити затори на міських вулицях та підвищити ефективність міжнародних логістичних маршрутів уздовж одного з головних транспортних коридорів країни.Бекграунд. Нагадаємо, після п’ятирічної паузи відновили будівництво найдорожчого дорожнього проєкту країни.Sat, 06 Jun 2026 20:30:00 +030020306185Новиниhttps://mind.ua/news/20306185-v-zhitomir-perestane-zayizhdzhati-tranzitnij-transport-turecka-kompaniya-budue-ob-yiznu-navkolo-mistahttps://mind.ua/news/20306185-v-zhitomir-perestane-zayizhdzhati-tranzitnij-transport-turecka-kompaniya-budue-ob-yiznu-navkolo-mista#comment_header_layerНовини на mind.uaВелике будівництво,інфраструктураУкраїнський ВПК вже менше залежить від Китаю, виробники запускають власні заводи компонентів для дронівОднак дефіцитом залишаються мікроелектроніка, навігаційні модулі, тепловізійні матриці, чипи та оптоволокноУкраїнський оборонно-промисловий комплекс поступово зменшує залежність від китайських комплектуючих та нарощує власне виробництво критично важливих компонентів для безпілотників і військової техніки.Джерело. Про це йдеться в статті РБК-Україна «Китайський акцент. З чого роблять українські дрони та яких деталей не вистачає оборонці».За оцінками представників галузі, частка китайських компонентів у деяких категоріях українських дронів уже скоротилася приблизно до 38%, хоча Китай і надалі залишається головним джерелом постачання електроніки та масових комплектуючих.Найбільший дефіцит сьогодні – це високотехнологічні компоненти, кажуть українські виробники ОПК.«Проблема не лише в доступності, а в стабільності постачання. Для війни критично важливо, щоб компонент можна було отримати не разово, а системно і у великих обсягах», – зазначив у коментарі виданню директор технологічної компанії BlueBird Tech Борис Будеянський.У компанії «Генерал Черешня» додали, що ключова проблема сьогодні не стільки в абсолютному дефіциті окремих компонентів, скільки в прогнозованості їх доступності.Передусім, мова йде про мікроелектроніку та навігаційні модулі (GNSS, інерціальні системи), сенсори та оптику, зокрема тепловізійні матриці, а також акумуляторні системи й окремі спеціалізовані чіпи для управління та стабілізації польоту.Як розповів виконавчий директор NAUDI Сергій Гончаров, в частині дронів найбільший дефіцит з оптоволоконним кабелем. Проблема полягає в тому, що в Україні його не виготовляють, таке виробництво – складний процес.У світі на «оптоволокно» останнім часом ціна зросла в рази через попит оборонки і бум дата-центрів.Дефіцитними також є певні види вибухівки, які в Україні не виготовляються. У цьому випадку українські виробники залежать від імпорту і формування ціни за кордоном.Водночас українські компанії активно інвестують у локалізацію виробництва. У країні вже виготовляють корпусні елементи, механічні вузли, частину електронних плат та програмне забезпечення для безпілотних систем.Одним із найбільш перспективних напрямків стало виробництво камер для дронів. За даними учасників ринку, окремі компанії вже планують будівництво спеціалізованих заводів для випуску денних і нічних камер, необхідних для FPV-дронів.Також в Україні розвивається виробництво гімблів – стабілізованих камерних систем із власним програмним забезпеченням. За словами виробників, окремі українські рішення вже не поступаються провідним західним аналогам.У галузі зазначають, що повна відмова від імпорту є малоймовірною та економічно недоцільною. Натомість стратегія полягає у власному виробництві критичних технологій, від яких залежить бойова ефективність і стійкість виробництва в умовах війни.До того ж, хоча китайські компоненти часто є найдешевшими, українські виробники все частіше будують гібридні ланцюги постачання, щоб уникнути критичної залежності від одного ринку.Бекграунд. Нагадаємо, Україна просить Норвегію профінансувати дрони і Patriot до надходження коштів ЄС.Sat, 06 Jun 2026 19:41:00 +030020306184Новиниhttps://mind.ua/news/20306184-ukrayinskij-vpk-vzhe-menshe-zalezhit-vid-kitayu-virobniki-zapuskayut-vlasni-zavodi-komponentiv-dlya-drohttps://mind.ua/news/20306184-ukrayinskij-vpk-vzhe-menshe-zalezhit-vid-kitayu-virobniki-zapuskayut-vlasni-zavodi-komponentiv-dlya-dro#comment_header_layerНовини на mind.uaдрони-камікадзе,FPV-дрони,БпЛА,Китай,УкраїнаУкраїнська культура претендує на 10,8 млрд грн – програма «Тисячовесна» отримала понад 1150 заявокЦьогоріч конкурс буде одним із найжорсткіших за всю історію державної підтримки культурної сфериПерша державна програма масштабної підтримки українського культурного продукту «Тисячовесна» вже зібрала 1151 заявку від авторів, продюсерів та творчих команд. Загальна вартість проєктів, які претендують на фінансування, сягнула 10,8 млрд грн.Джерело. Про це повідомили президент України Володимир Зеленський та віцепрем'єр-міністерка, міністерка культури Тетяна Бережна, передає Інтерфакс-Україна.На реалізацію програми у 2026 році передбачено до 3,2 млрд грн державного фінансування, тоді як автори подали проєкти на суму понад 10 млрд грн.Це означає, що конкурс буде одним із найжорсткіших за всю історію державної підтримки культурної сфери, оскільки заявлений попит більш ніж утричі перевищує доступний бюджет.Уряд розглядає програму як довгостроковий інструмент підтримки креативних індустрій та планує закладати фінансування «Тисячовесни» і в бюджет наступних років.Найактивніше на фінансування претендують виробники аудіовізуального контенту. Серед лідерів за кількістю заявок:аудіовізуальні шоу та контент для соціальних мереж - 270 проєктів;художні фільми та серіали - 238 проєктів;документальні фільми та серіали - 180 проєктів.Програма також охоплює анімацію, музику, візуальне мистецтво, театральні та перформативні проєкти.Окрему увагу привертає те, що понад 17% усіх поданих заявок є дебютними проєктами, що свідчить про появу нових гравців на ринку культурних і креативних індустрій.Експерти відзначають, що сучасна культура перетворюється не лише на гуманітарний сектор, а й на окрему економічну галузь. Кіно, серіали, музика, анімація та цифровий контент формують робочі місця для продюсерів, сценаристів, дизайнерів, розробників, маркетологів та технічних спеціалістів.Вже з 17 червня заявки почнуть оцінювати понад 120 незалежних експертів. Проєкти, які наберуть щонайменше 60 балів, перейдуть до етапу публічних презентацій та пітчингів.Остаточні результати першого відбору програми «Тисячовесна» планують оголосити в серпні.Бекграунд. Напередодні повідомлялося, що українське кіно отримає гарантоване фінансування – Зеленський підписав реформу галузі.Sat, 06 Jun 2026 18:50:00 +030020306183Новиниhttps://mind.ua/news/20306183-ukrayinska-kultura-pretendue-na-108-mlrd-grn-programa-tisyachovesna-otrimala-ponad-1150-zayavokhttps://mind.ua/news/20306183-ukrayinska-kultura-pretendue-na-108-mlrd-grn-programa-tisyachovesna-otrimala-ponad-1150-zayavok#comment_header_layerНовини на mind.uaкультура,Кіно,фільмиПольща депортувала українця, який виловив легендарного 20-річного сома, і заборонила йому вїзд у країни ШенгенуПольська влада дійшла висновку, що його подальше перебування в країні становить загрозу громадському порядкуПольська влада депортувала 57-річного громадянина України, який у травні виловив із варшавського озера Балатон легендарного сома, що мешкав там близько 20 років і вважався місцевою пам'яткою.Як повідомляє TVN24, чоловіку також заборонили в'їзд до Польщі та інших країн Шенгенської зони строком на п'ять років.Інцидент стався наприкінці травня у варшавському районі Гоцлав. За даними польських ЗМІ, двоє чоловіків плавали озером на водному велосипеді. Один із них витягнув із води величезного сома довжиною 183 см, після чого рибу протягли тротуаром і запхали в багажник автомобіля. Очевидці намагалися зупинити чоловіків, але ті проігнорували зауваження та поїхали геть.Зняте перехожими відео, на якому чоловіки вантажать сома в багажник попри суперечку з оточуючими, стало вірусним в соцмережах.Поліція згодом затримала 57-річного громадянина України. За версією слідства, рибу виловили під час нересту, коли вилов сомів у Польщі заборонено. Крім того, правоохоронці розглядали справу як жорстоке поводження з тваринами, оскільки рибу перевоз
- Останні
- Популярні
Новини по днях
6 червня 2026
