Пологівський маніяк Сергій Ткач у Житомирі: інтерв’ю з довічно засудженим та доля невинних. ВІДЕО
В ефір вийшов резонансний випуск журналістського проєкту «Заборонена тема», автори якого провели масштабне розслідування однієї з найстрашніших і найганебніших сторінок в історії українського правосуддя. Йдеться про справу Сергія Ткача, відомого як «пологівський маніяк», та про злочинну безпорадність правоохоронної системи, яка десятиліттями закривала гучні вбивства шляхом катування невинних громадян.
Журналісти вирушили до Житомирської установи виконання покарань №8 — тюрми максимального рівня безпеки, щоб подивитися в очі душогубу, який тримав у страху кілька областей України з 1980 по 2005 роки. Зараз це місце ув’язнення має моторошну славу: нагадаємо, що саме тут, у сусідніх стінах, розгорталася й інша драма, про яку ми детально писали у матеріалі «Колиска жаху: що відбувається в колонії, де сиділи маніяки Онопрієнко і Ткач».
Сергій Ткач — колишній експерт-криміналіст, звільнений з органів МВС СРСР ще наприкінці 70-х років за підробку експертизи. Своє перше вбивство він скоїв у 1980 році в Криму, після чого перемістився на Дніпропетровщину та Запоріжжя. Професійні знання допомагали йому понад чверть століття залишатися невловимим: він знав, як не залишати біологічних слідів, не затоптувати власне взуття і навіть примудрявся повертатися на місця злочинів у статусі понятого.
Офіційно суд довів його вину у вчиненні 37 жорстоких вбивств, переважно неповнолітніх дівчат. Проте за даними оперативних джерел та матеріалів слідства, реальна кількість жертв психопата перевищує 70 осіб. У 2008 році Ткач отримав довічний термін.
Поки справжній серійний вбивця продовжував криваве полювання, прокурори та міліціонери успішно штампували обвинувальні вироки заради високих показників розкриття. За офіційними даними Генпрокуратури, за злочини Ткача було помилково засуджено сімох невинних людей (хоча незалежні журналісти називають цифру у 14 осіб). З них один чоловік повісився у камері, не витримавши знущань, а інший збожеволів.
Журналісти розшукали жертв цієї «гнилої системи», чиє життя було повністю розтоптане правоохоронцями:
У в’язниці через специфіку інкримінованих статей невинні Демчук та Каїра пройшли через справжнє пекло, потрапивши до найнижчої касти ув’язнених. Навіть після затримання Ткача у 2005 році, система роками відмовлялася визнавати помилки — безневинні люди вийшли на волю лише у період з 2008 по 2010 роки.
Найбільше суспільне обурення викликав той факт, що більшість логістів кримінальних фальсифікацій — кати у погонах, капітани та майори міліції — так і не понесли реального покарання через закінчення строків давності або потрапляння під амністію.
Сам маніяк, перебуваючи на довічному утриманні в Житомирській установі виконання покарань, умудрився влаштувати особисте життя. Він одружився із молодшою на 40 років росіянкою Оленою, яка народила від нього дитину. Ця історія свого часу збурила мережу, адже жінка відкрито заявляла, що допомагала б чоловікові ховати трупи. Про деталі цих відвідин можна прочитати у нашому архівному репортажі «Дружина пологівського маніяка: під час побачення щогодини заходив черговий…».
Сергій Ткач помер у житомирській тюрмі від серцевої недостатності 4 листопада 2018 року і був похований як безіменний засуджений. Проте розслідування проєкту «Заборонена тема» доводить: кожне сфабриковане кримінальне провадження проти випадкових людей — це довічний вирок самій тогочасній системі правосуддя.
🔔 Бажаєте знати більше про резонансні розслідування у Житомирі? Обирайте зручний формат: сповіщення у Telegram або стрічка Facebook.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
19 червня 2026
