Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Кожен українець має право на компенсацію моральної шкоди від війни — Болтівець

newformat.info

Кожен українець має право на компенсацію моральної шкоди від війни — Болтівець

Психолог, науковець і громадський діяч Сергій Болтівець переконаний: зупинити російську агресію можна лише позбавивши її фінансового ресурсу. В інтерв’ю «Новому формату» він розповів про моральні зобов’язання суспільства, компенсацію завданої війною шкоди та власне бачення механізму відшкодування для українців.

– Пане Сергію, дякуємо, що погодилися на розмову. З чого хочете почати?

Передусім – про моральні зобов’язання. І не лише нинішньої влади, а кожного з нас: українського суспільства перед Україною, перед усіма поколіннями – тими, що живуть зараз, тими, хто віддав життя, і тими, хто прийде після нас. Єдине джерело влади – народ, тож і думка народу тут визначальна. Я прийшов висловити кілька настанов, а ви вже оцінюйте їх самі.

– Ви адресуєте частину свого послання міжнародним партнерам. Кому саме й що хочете донести?

Користуючись зв’язком із Республіканською партією США, я хотів би передати конгресменам і сенаторам: Україна виконує свої міжнародні зобов’язання перед союзниками. Ми тримаємо українсько-російський фронт. І я нагадую, що з нашого флангу ми, по суті, стримуємо того самого супротивника, проти якого з іншого боку діють США.

– Раніше Ви проводили несподівану історичну паралель – аж до давнини. Про що йдеться?

Я нагадую про 512 рік до нашої ери, коли на наші землі – у Крим і на терени теперішньої Донеччини – висадилося військо перського царя Дарія I Гістаспа. За дослідницькими даними, це була величезна армія з бойовими колісницями, кіннотою, обозом. й найсучаснішим на той час озброєнням, а море чорніло від флоту чисельністю 600 військових кораблів. Геродот стверджує, що чисельність перського війська становила 700 тисяч воїнів, Ктесій – 800 тисяч. Місцеве населення не мало рівноцінної військової сили, але виснажило загарбників: позбавило їхніх коней паші та води, а решту довершили наші лучники й вигнали ворога за межі краю. Для нас це є історичний доказ: навіть без переваги в силі можна перемогти, якщо відібрати в супротивника те, що живить його похід.

– Що конкретно з цієї історії ми можемо застосувати у війні сьогодні?

Так само, як колись відбирали воду й пашу, сьогодні треба відібрати в Росії головне пальне війни – гроші. Найманці воюють за гроші, а не йдуть грабувати. Українські Збройні сили вже б’ють по НПЗ і нафтовій інфраструктурі – це і є удар по «крові» фронту. Коли ми позбавляємо ворога фінансового ресурсу, військові дії припиняються. Це і є шлях зупинити війну.

– Ви очолювали групу, яка рахувала збитки. До яких висновків ви дійшли?

Моя група працювала майже три роки – у профільному Державному інституті сімейної та молодіжної політики України, у відділі політико-правового аналізу процесів деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій. За нашими підрахунками, матеріальний еквівалент завданої Україні шкоди становить понад 15 вігінтильйонів, тобто числа, яке записується як одиниця з 63 нулями. Це в рази перевищує річні бюджети РФ. Після того як ми подали ці дані, відділ та інститут було ліквідовано. На мій погляд, ці цифри виявилися незручними, а Україна, навпаки, має заявляти про масштаб заподіяної шкоди на всіх світових майданчиках.

– Але ж це не лише зруйновані будівлі, Ви також наголошували на іншому.

Саме так. Я чую від будівельних корпорацій: «ми відбудуємо, ми відновимо». Та для кого відбудовувати житло людей, яких уже немає, – убитих на фронті, загиблих від «шахедів» і ракет? Ми живемо в умовах надсмертності – і дитячої, і дорослої. У центрі має бути людина, її життя, а не стіни. Тому ключове питання – повноцінне відшкодування заради збереження життя.

– Що, на вашу думку, має зробити кожен громадянин?

Кожен, хто перебуває в Україні, має моральний обов’язок звернутися до суду, щоб встановити рівень завданої йому моральної шкоди. У нашому цивільному законодавстві поняття моральної шкоди внаслідок злочину вже існує, є й реєстр матеріальних збитків. Але для цього потрібна інфраструктура й незалежна експертиза, яка фіксуватиме шкоду індивідуально.

– Ви апелюєте і до давньої правової традиції. До якої саме?

До «Руської Правди» Ярослава Мудрого – нашого кодексу ще домонгольської доби. Там був закладений принцип: майнова шкода відшкодовується понад повернуте, а шкода, заподіяна життю, – у кратному, збільшеному втричі розмірі. Тобто культура відшкодування за життя й кривду має в нас тисячолітнє коріння.

– Чи є вже практичні результати в українських судах?

Так, і я вітаю колег-юристів, зокрема кандидата юридичних наук Наталію Целовальниченко – президента Всеукраїнського об’єднання «Юридичні Сили України». Київські суди вже ухвалювали рішення про стягнення з коштів РФ моральної шкоди –йдеться про суми близько 2 мільйонів євро. Це мало в масштабах країни, але це перший крок, і так має бути зроблено щодо кожного громадянина.

– Як ви вважаєте, скільки людей постраждало внаслідок війни? Що про це каже статистика?

В Україні немає жодного безпечного куточка. Кожен громадянин зазнає страхів, переживань, психічних страждань від самої загрози. Тому йдеться не про 80%, як зазначала Олена Зеленська, а про 100%. І кожен має право на відшкодування моральної шкоди, завданої Російською Федерацією.

– Ви також кажете про обов’язок України перед іноземцями. Поясніть.

Кожен – американець, поляк, німець, француз, – хто дав хоч цент, прихистив наших людей, надав зброю чи фінансування, поступився власними інтересами заради України. Тому Україна, утримуючи кошти з РФ, найближчі 80–90 років, зобов’язана відшкодовувати моральний борг цим людям. Я називаю це статусом «праведників України». Прецедент є: повоєнна Німеччина через фонд «Взаєморозуміння і примирення» при Кабінеті Міністрів України виплачувала німецькі компенсації жертвам нацизму – колишнім остарбайтерам та в’язням концтаборів. Чому Україна не може дати світові такий приклад вдячності?

– Який ваш підсумок?

Єдина матеріально універсальна мова – це мова грошей, її розуміють усі. Тож ми не маємо права мовчати, як змовчали колись. Діяти треба через власне законодавство: місцеві суди мають встановити розмір моральної шкоди – окремо від майнової – і зафіксувати це на століття. Наступний крок – утримання цих коштів з РФ. Так ми вичерпаємо ресурс ворога, заберемо «кров війни» – і зупинимо її.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
4 червня 2026

Новини на тему

Більше новин