Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Частка тютюнових залежностей серед дітей зросла з 16% до 40%: LB.Talks про нікотин і ментальне здоров'я підлітків РЕПОРТАЖ

lb.ua

Частка тютюнових залежностей серед дітей зросла з 16% до 40%: LB.Talks про нікотин і ментальне здоров'я підлітків РЕПОРТАЖ

За словами Лади Булах, серед підлітків віком від 15 років стрімко зростає вживання нікотину: його використовує кожен п’ятий. Йдеться не лише про вейпи та тютюнові вироби для нагрівання, а й про снюси.

Депутатка вважає, що тютюнова індустрія під час війни активно використовує колективний стрес для просування своєї продукції. Попри заборону реклами тютюнових виробів із 2020 року, виробники, за її словами, просувають їх через TikTok, Instagram та інфлюенсерів. Контролювати дотримання законодавства має Держпродспоживслужба, однак її інструментів для цього недостатньо.

Окрему проблему становлять снюси — їхнє вживання складно помітити візуально.

«Зі снюсами дитина взагалі може сидіти на уроці, будь-де, з батьками на вечірках — і вживати нікотин. Але про це ніхто не буде знати, і це неможливо помітити візуально. І це працює», — сказала депутатка Лада Булах.

Вона розповіла, що у Верховній Раді очікують на розгляд її ініціатив щодо повної заборони електронних сигарет і регулювання новітніх тютюнових виробів та снюсів.

Найближчим кроком вона називає заборону продавати дітям до 18 років снюси та безтютюнові електронні по яццсигарети, які, за її словами, нині можна придбати без вікового обмеження: «І це ганьба».

Вона також звернула увагу на нелегальний ринок вейпів. Каже, таку продукцію дрібні виробники «колотять у гаражах» і не сплачують із неї акцизи. Водночас Центр громадського здоров’я, за її словами, регулярно фіксує госпіталізації дітей із нікотиновим отруєнням.

Оксана Збітнєва навела результати дослідження програми «Ти як?», у межах якого у травні–червні опитали майже 30 тисяч учасників НМТ.

За його даними, 64% підлітків щодня відчувають стрес і тривогу, 52% хронічно не досипають, а 75% жодного разу не зверталися по допомогу до психолога.

Водночас прямої кореляції між психоемоційним станом підлітків і вживанням нікотину, за словами Оксани Збітнєвої, немає.

Проте така ситуація створює сприятливі умови для тютюнової індустрії: якщо підліток не має інших інструментів впоратися зі стресом, нікотин може здаватися простим способом заспокоїтися.

На думку Оксани Збітнєвої, сучасні підлітки інакше оцінюють ризики для здоров’я, а сама індустрія адаптується до їхньої поведінки та звичок.

У світі рівень куріння серед молоді загалом знижується, однак виробники пропонують нові продукти, які складніше помітити дорослим.

«Вони — діджитальне покоління, і індустрія дає під них такі гаджети, які вже мама не унюхає і про які вчителька не спитає, бо пахне так само, як парфуми. І дітям це здається безпечнішим», — сказала Збітнєва.

Вона зазначила, що в Україні є базові документи для антитютюнової політики — від Рамкової конвенції ВООЗ до національних стратегій. Проте, на її думку, тютюнова індустрія краще розуміє, як комунікувати з дітьми та молоддю: «Індустрія — з продуктом. А ми з чим?».

На її думку, підлітків варто не залякувати віддаленими наслідками куріння, а формувати позитивну мотивацію відмовлятися від нікотину — зробити це модним, як свого часу стало модним говорити про ментальне здоров’я.

Серед практичних ідей, які Збітнєва планує розвивати — заняття для старшокласників за участю студентів-медиків третього–четвертого курсів. На таких зустрічах говоритимуть про сексуальне та ментальне здоров’я, харчування і залежності.

Збітнєва вважає, що завданням антитютюнової політики має бути не спроба «перемогти» індустрію загалом, а зменшення кількості молодих людей, які потрапляють у залежність: «Ми можемо говорити, що маємо виграти в індустрії, — не виграємо, 100%. Але якщо з цільової аудиторії, де цей ризик найбільший, підлітки і молодь, ми когось звідти вирвемо, це буде супер».

Водночас вона звернула увагу на проблему відповідальності за реалізацію антитютюнової політики.

За її словами, попри залучення різних держструктур, має бути конкретна людина, відповідальна за координацію.

«В мультисекторальності все одно має бути прізвище, ім’я, по батькові відповідального — того, хто має дати відповідь на питання: “А чи є вже меседж-бокс?”» — сказала Збітнєва.

Дарія Герасимчук назвала себе «антагоністом» цієї дискусії: вона не погоджується, що дітей, які палять, стає більше. На її думку, підлітки просто стали відвертіше відповідати на запитання. Водночас ментальний стан дітей, каже вона, однозначно погіршується.

Документи, за словами Герасимчук, переважно пишуть для дорослих, тому працювати потрібно одразу з двома аудиторіями: із самими дітьми — через освіту та діалог, а з батьками — через розвиток батьківських компетенцій.

Проблема часто починається з того, що дорослі знецінюють переживання дітей: «Щойно дитина говорить про якесь питання, більшість дорослих кажуть: “Ой, мені б твої проблеми”. Якщо дитина говорить, що їй недобре, більшість дорослих вважають, що підлітки нещасні самі по собі».

Наприклад, підліток розповідає, що бачив, як однокласники курили після уроків, а у відповідь чує: «Я сподіваюся, ти з ними не дружиш?».

«Дитина закривається, і з часом не прийде запитувати. Не прийде з першим негативним досвідом, не прийде з першими думками, чи варто це робити», — пояснила вона.

Працювати з дітьми, переконана Герасимчук, найкраще за принципом «рівний — рівному». Такий принцип, на її думку, можна використовувати для популяризації здорового способу життя — зробити його модним серед підлітків, як свого часу стали популярними пиття води, через трендові пляшки з водою чи біг.

Водночас, каже, на поведінку дітей впливає не лише реклама, а й сімейне середовище.

У селах агресивна реклама може майже не доходити до дітей, однак працюють звички самих батьків: «Середовище батьків, де садовлять дитину за стіл у 14–15 років і кажуть: “Хай хлопець вип’є зі мною, ніж на вулиці”. І так само є з палінням і все решта».

Дмитро Купира наголосив, що суспільство має мало часу, аби запропонувати дітям здорові моделі поведінки, і тютюнова індустрія це добре розуміє. За словами Купири, одна з тютюнових компаній оголосила, що лише за рік витратить в Україні 440 млн грн на просування нікотинових подушечок.

«По суті, вони продають бридкий, наркотичний, шкідливий виріб. А потім людина потім усе життя платитиме за це своїми грошима і здоров’ям», — сказав він.

За словами Дмитра Купири, вже є підлітки, які лягають спати зі снюсом у роті, а вранці замінюють його новим: «Такого рівня залежності раніше уявити собі не можна було ніколи».

Водночас нікотинові снюси та безтютюнові стіки досі вільно продають і рекламують, а індустрія, за словами Купири, просуває тезу про те, що вони «безпечніші за сигарети», повторюючи стратегію, яку раніше використовувала щодо електронних сигарет.

Як приклад він навів Велику Британію, де людям, яким на 1 січня 2027 року ще не виповниться 18 років, планують довічно заборонити продаж тютюнових виробів.

Водночас, додає Дмитро Купира, змінилася сама механіка споживання нікотину: якщо раніше сигарету потрібно було підпалити, то тепер для цього не потрібен навіть вогонь: «Я зайшов у метро, а там їхала дівчина, у якої на шиї брелок — електронна сигарета. Тобто телефон у неї — предмет номер два в житті».

Змінилися й способи реклами: «Ми тепер навіть не знаємо, яку рекламу бачить дитина в телефоні. Бо те, що бачу я, що бачите ви і що вона бачитиме у своєму телефоні, різне».

Дмитро Купира вважає, що тютюновій індустрії не потрібно охоплювати все суспільство — достатньо залучити до споживання 20–30% людей, причому, за його словами, статистично це найменш забезпечені групи.

Катерина Гольцберг щодня спілкується приблизно з десятьма дітьми і впевнена, що тютюнопаління помолодшало: «Якщо ми зараз розраховуємо на 16 років, то в цей час вони вже кидають палити, а не починають».

Те саме з алкоголем — у її практиці були випадки алкоголізму в 11 років. Психолог, каже вона, не замінює відмову від паління: діти, які ходять до психолога, можуть палити.

Купити вейп дитині просто, пояснила Гольцберг: на сайті достатньо натиснути «Мені є 18», а посилка приходить як «канцтовари».

Або ж дитина просить купити цигарки першого-ліпшого дорослого.

«Мені діти зізнаються: відмов у цих добреньких дяденьок і тітоньок не мають», — сказала психологиня.

Тому для покупців-дорослих має бути відчутне покарання: «Якщо за правило немає санкцій, правило більше не існує».

Батькам, які палять разом із дітьми, щоб стати їм друзями, радить інакше: «Ваша сепараційна задача — забороняти й надалі».

Просвітницькі лекції, за досвідом Гольцберг, працюють не так, як хотілося б: «На такі лекції приходять батьки, в яких найменше проблем. А ті, в кого ці проблеми є, на такі лекції не ходять».

Залякування далекими наслідками теж не діє: «От сказали, що це діє на репродуктивну функцію. А вони кажуть: «Та я не хочу народжувати дітей. Нащо мені?» Інфаркт у 40? «Та я до 40 уже помру. Я не хочу так довго жити». Вони прямо так і кажуть».

Тому вона пропонує прив'язати навчання до того, чого підлітки хочуть: наприклад, допускати до керування автомобілем чи самокатом лише після курсу про алкоголь і тютюн.

А ще — нормалізувати відмову від нікотину через молодіжні серіали, як Sex Education нормалізував розмови про згоду й почуття.

Наталія Гусак, голова Національної служби здоров'я України, навела дані електронної системи охорони здоров'я: з 2021 по 2026 рік кількість госпіталізацій дітей із залежностями збільшилася у два з половиною рази. А структура цих залежностей змінилася: частка тютюнових зросла з 16% до 40%, тоді як алкогольних і наркотичних поменшало. Підлітки рідко бувають у сімейного лікаря, тож Гусак пропонує обговорити, чи не варто включити їх до групи ризику, щоб раз на рік оглядати з фокусом на психічне здоров'я.

Віталій Коблош, заступник генерального директора Центру громадського здоров'я, розповів, що за даними «Європейського опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин – ESPAD» частка підлітків, які вживають класичні тютюнові вироби, знизилася з 50,5% у 2019 році до 28,3% у 2024-му, натомість якщо у 2019 році лише 11,7% підлітків курили електронні сигарети протягом останніх 30 днів (тобто спроби були разовими), то у 2024 році цей показник зріс до 23,9%»

Бюджет за програмою «

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
19 листопада 2026

Новини на тему

Більше новин