Мозок формується до 32 років: Кембриджське дослідження зруйнувало головний міф про дорослішання

10.11.2026, 18:42 vesti-ua.net

Коли людина починає самостійно заробляти, створює сім'ю або бере відповідальність за своє життя, її зазвичай вважають дорослою. Проте біологічний розвиток мозку не обов'язково збігається із соціальними змінами.

Дослідники Кембридзького університету виявили, що один із найважливіших переходів у структурі мозку відбувається значно пізніше, ніж заведено вважати.

Протягом багатьох років популярним було переконання, що префронтальна кора головного мозку повністю дозріває приблизно до 25 років. Ця ділянка бере участь у плануванні, ухваленні рішень, контролі імпульсів та оцінці наслідків власних дій.

Саме тому 25-річний вік часто називали моментом, коли людина нарешті досягає повної психологічної зрілості.

Таке уявлення значною мірою виникло через спрощену трактовку наукових результатів. У деких із них вчені аналізували мозок людей віком до 25 років. Це не доводило, що після зазначеної межі розвиток повністю припиняється.

Насправді мозок змінюється впродовж усього життя, хоча характер цих змін у різному віці відрізняється.

Щоб з'ясувати, як змінюється мозок протягом життя, вчені Кембридзького університету проаналізували результати магнітно-резонансної томографії майже чотирьох тисяч людей від народження до 90 років. Науковці зосередилися на тому, як змінюються зв'язки між різними ділянками мозку та як вони взаємодіють між собою.

Результати дослідження були опубліковані в науковому журналі Nature Communications. Вони свідчать, що до 32 років мозок продовжує проходити етап активної перебудови нейронних зв'язків. Учені назвали цей період підлітковою фазою розвитку мозкових мереж.

Близько 32 років відбувається важливий перехід, загальна організація зв'язків у мозку стає відносно стабільною. Саме цей вік дослідники визначили як приблизний початок дорослої фази розвитку мозкових мереж.

Водночас це не означає, що до 32 років людина залишається підлітком або не здатна ухвалювати самостійні рішення. Дослідження стосується біологічних змін у мозку, а не психологічної зрілості чи готовності до дорослого життя.

За словами дослідників, приблизно на початку четвертого десятиліття життя загальна організація нейронних мереж переходить у більш стабільний стан. Це не означає, що після 32 років людина перестає розвиватися чи втрачає здатність змінювати свої звички.

Мозок зберігає пластичність упродовж життя. Люди продовжують навчатися, здобувати нові навички, змінювати переконання та пристосовуватися до нових обставин. Інша річ, що загальна структура мозкових зв'язків у цей період стає відносно стабільною. Але очікувати, що саме в 32 роки людина раптово стане мудрішою, відповідальнішою чи навчиться завжди ухвалювати правильні рішення, не варто.

Дослідники визначили 5 великих періодів розвитку мозкових мереж. Їх розділяють чотири ключові вікові межі — приблизно 9, 32, 66 та 83 роки.

Перший етап — від народження до 9 років.

У дитинстві мозок інтенсивно розвивається, створює нові зв'язки та перебудовує вже наявні. Це період активного засвоєння інформації, формування базових навичок та пристосування до навколишнього світу.

Другий етап — від 9 до 32 років.

Цей тривалий період вчені визначили як підліткову фазу розвитку мозкових мереж. Протягом нього зв'язки між різними ділянками мозку стають ефективнішими, а їхня організація продовжує змінюватися.

Саме цей результат став одним із найнесподіваніших, адже дослідження показало, що характерна для молодого віку перебудова мозкових мереж може тривати й після 30 років.

Третій етап — від 32 до 66 років.

Приблизно після 32 років мозок переходить до відносно стабільнішої фази. Великі зміни в загальній організації нейронних мереж відбуваються повільніше.

Це найдовший із визначених дослідниками періодів, який триває понад три десятиліття.

Четвертий етап — від 66 до 83 років.

Близько 66 років починається наступний етап структурних змін, названий ученими раннім старінням мозкових мереж.

У цей період поступово змінюється характер взаємодії між окремими ділянками мозку.

П'ятий етап — після 83 років.

Приблизно у 83 роки дослідники виявили ще одну точку переходу, після якої починається фаза пізнього старіння мозкової архітектури.

Усі названі вікові межі є усередненими показниками. Вони не означають, що мозок кожної людини змінюється за абсолютно однаковим графіком.

Психологічна зрілість не має чітких вікових меж. Вона пов'язана не лише із самостійністю та відповідальністю, а й із тим, як людина сприймає себе і своє місце у світі.

Українська психотерапевтка Лариса Дідковська пояснює, що навіть у поважному віці людина може відчувати себе захищеною, поки живі її батьки. Навіть якщо їй уже 70 років, а батькам — 90, вони залишаються тими, хто пам'ятає її маленькою дитиною.

При цьому важлива не стільки фізична чи матеріальна допомога, скільки емоційний зв'язок. Навіть якщо батьки не можуть активно допомагати, можливість поговорити з ними, поділитися переживаннями та почути створює відчуття надійного тилу. Водночас сама присутність поруч не завжди означає справжню підтримку — значення має якість спілкування.

Коли батьки йдуть із життя, це відчуття захищеності може зникнути. Такий досвід психотерапевтка називає пізнім сирітством — втратою батьків уже в дорослому віці.

Дідковська порівнює цей момент із виходом на передній рубіж життя, за спиною більше немає старшого покоління, на яке людина звикла спиратися. Тепер саме їй доводиться бути опорою для себе і нередко для молодших членів сім'ї.

Навіть якщо смерть літніх батьків була очікуваною, вона може суттєво змінити відчуття свого місця у світі. Для багатьох це стає моментом особливо гострого усвідомлення своєї дорослості.

Відповідь залежить від того, що саме розуміти під дорослістю.

З юридичної точки зору вона пов'язана з досягненням встановленого законом віку.

З нейробіологічної — із поступовими змінами мозку, які тривають значно довше, ніж вважалося раніше. Дослідження Кембридзького університету показує, що приблизно в 32 роки відбувається важливий перехід до стабільнішої фази організації мозкових мереж.

Психологічна зрілість не має такого чіткого вікового обмеження. Вона може формуватися через життєвий досвід, самостійні рішення, відповідальність за інших людей та переживання складних подій. Для когось важливим рубежем стає народження дитини, для когось — подолання серйозної кризи, а для інших — втрата батьків, після якої змінюється відчуття власного місця у світі.

Читати повністю…