Родинний спів із Рівненщини: традиція, теми та виконавці
У селі Залужжя на Дубровиччині родинний спів був частиною повсякденного життя. Пісні виконували вдома, на вулиці, під час роботи, у лісі, на вечорницях та в церковному хорі. Про це розповів для Полісся News дослідник Олександр Котяш.«Ти шоб почув тиї пісні – красіво було! А в його голос. От в нас ми всі спеваєм. Наш і батько спевав. Наш батько так красіво спевав, вун народни песні. А й Хима спевала», — казав досліднику одновамілець Остап Котяш. Він народився у 1932 році.У спогадах ідеться про спів як частину родинного побуту. Пісні передавалися між поколіннями та виконувалися не лише під час свят, а й у щоденному житті.Традиційний репертуар Залужжя охоплює кілька основних тем: дівочі ліричні пісні, весільні обряди, родинно-побутові конфлікти, рекрутчину, війну та духовні пісні.Одна з важливих тем — дівочі ліричні пісні. У них звучать мотиви кохання, вибору пари та очікування шлюбу. Часто в таких текстах простежується протиставлення особистого вибору дівчини та волі родини:«Лічко моє дай румнянеє,Ой кому ж ти присужонеє?Ой чи пану, чи полковнічку?Чи Йванюши-полюбовнічку?Ой не пану, ні полковнічку,Да Йванюши-полюбовнічку».Окремий пласт становлять весільні пісні. У них відображені підготовка до шлюбу, випікання короваю, прощання нареченої з дівоцтвом і перехід до нового родинного стану.У родинно-побутових піснях Залужжя часто порушуються теми складного шлюбу, стосунків зі свекрухою, повторного заміжжя та примусового вибору пари. У піснях фіксується становище жінки в традиційному селі, зокрема її залежність від родинних рішень.Одна з пісень передає досвід повторного шлюбу:«Тяжело вздихає, вона свого первого мужа завжди вспоминає…Етой в мене други муж добри, алє не таки.А вун мене щодня лає, матір проклінає».У піснях також згадується вимушений шлюб під тиском батьківської волі:«Ой не я його дай полюбила,дай полюбила маті.Ой вона мене дай заставилаз їм на ручнічку статі».Важливою темою місцевого репертуару є рекрутчина. У таких піснях ідеться про розлуку, солдатську службу, загибель на війні та становище жінки, яка залишалася вдома. Часто використовуються образи дороги, коня, поля, шаблі та кулі.У баладі про загиблого солдата воїн просить коня приховати від рідних правду про його смерть:«Не кажи ж ти, муй конь, що я вбити лєжу.Да скажи ж ти, муй конь, що й заручаной хажу.Заручила й мене шабля гострая,Звінчала ж мене пуля й бистрая».Окреме місце в традиції займають духовні пісні, колядки та псальми. У них поєднуються християнські сюжети, біблійні образи та локальна поліська традиція. Такі тексти виконували під час релігійних свят і в межах родинного та громадського співу.В одному з духовних текстів звучить мотив звернення до небес:«А ви нєбеса ростворитеса, алілуя, алілуя, ростворитеса.Ісусом Христом поклонітеса, алілуя, алілуя, поклонітеса».Родинну співочу традицію Залужжя продовжив народний аматорський фольклорний родинний ансамбль Олексієвців. Колектив створили у 1985 році з ініціативи місцевого культурного діяча Петра Степанюка на основі співочої родини Олексієвців.До першого складу ансамблю входили Пилип Григорович та Уляна Кузьмівна Олексієвці, а також їхні діти: Павло, Марія, Ніна і Галина. Згодом до колективу долучилися інші члени родини — зяті, невістки та онуки.Більшість пісень ансамблю записані від Уляни Кузьмівни Олексієвець, 1935 року народження. Вона була однією з носійок місцевої пісенної традиції. Після її смерті родина продовжила виконувати та передавати ці пісні наступним поколінням.Ансамбль має звання «народний аматорський». У 2006 році колектив отримав премію Петра Степанюка в галузі культури Дубровицького району. У 2009 році ансамбль став одним із переможців серед самодіяльних колективів Рівненщини та виступив у Палаці «Україна» в Києві в межах творчого звіту «Пісні бурштинового краю».Учасники колективу записують місцеві поліські пісні, виконують автентичний репертуар і зберігають родинну традицію співу села Залужжя.Олександр Котяш – науковець і викладач, родом із Сарненщини, який вивчає мовне та культурне багатство Полісся, починаючи з 2014 року. Він записав, упорядкував і дослідив місцеву лексику, усні перекази та фольклорні матеріали. Тепер на сторінках Полісся News він щотижня знайомить читачів із традиціями, обрядами та життєвими історіями, переданими автентичною поліською говіркою.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
7 червня 2026
