Ель-Ніньйо наближається до України: під загрозою врожай кукурудзи та соняшнику

06.06.2026, 21:08 mind.ua

Природна аномалія можлива саме в той час, коли польові культури проходять найважливіші етапи розвиткуУкраїнські аграрії можуть зіткнутися з серйозним кліматичним викликом – синоптики та кліматологи попереджають про високу ймовірність розвитку явища Ель-Ніньйо у 2026 році, а його пік прогнозують саме на липень - критичний період для формування врожаю кукурудзи та соняшнику.Джерело. Про це пише agroreview.com.За оцінками міжнародних метеорологічних центрів, ймовірність формування Ель-Ніньйо влітку становить понад 80%, а до кінця року може зрости майже до 96%.Ель-Ніньйо - це масштабне кліматичне явище, пов'язане з аномальним нагріванням поверхневих вод у центральній та східній частині Тихого океану. Хоча виникає воно за тисячі кілометрів від України, його наслідки відчуває практично весь світ.Такі зміни порушують глобальну циркуляцію атмосфери та можуть призводити до хвиль спеки, посух, злив і температурних рекордів у різних регіонах планети.Для України Ель-Ніньйо зазвичай означає дуже спекотне літо та підвищений ризик посухи саме в той час, коли основні польові культури проходять найважливіші етапи розвитку.Найбільший ризик - липень, тож особливу тривогу викликає ситуація з кукурудзою. Саме в липні більшість посівів входить у фазу цвітіння та запилення.Аграрні експерти зазначають, що при температурах вище 35 градусів пилок кукурудзи стає менш життєздатним, через що погіршується формування качанів. У разі тривалої спеки втрати врожайності можуть сягати 20–40% залежно від регіону.Соняшник вважається більш стійким до високих температур, однак під час тривалої посухи також втрачає врожайність. Схожа ситуація вже спостерігалася у 2024 році, коли врожай кукурудзи скоротився на 16%, а соняшнику - на 22%.Україна залишається одним із найбільших світових експортерів кукурудзи, соняшникової олії та зернових культур. Тому проблеми з урожаєм можуть вплинути не лише на фермерів, а й на валютну виручку країни, логістику та експортні надходження.На світових ринках неврожай традиційно супроводжується зростанням цін на зерно та рослинні олії, що частково компенсує втрати виробників, але водночас підвищує загальні ризики для продовольчої безпеки.За міжнародними оцінками, країни, які інвестували у розвиток метеорологічних служб, систем раннього попередження та програми адаптації до змін клімату, змогли скоротити економічні втрати від попередніх циклів Ель-Ніньйо на 30–40%.В Україні аграрний сектор забезпечує значну частину валютних надходжень держави, однак система спостереження за погодними ризиками та кліматичним моніторингом досі поступається багатьом країнам ЄС.Експерти наголошують, що кожна гривня, вкладена в якісні прогнози, супутниковий моніторинг та агрометеорологію, може зберегти мільярди гривень майбутнього врожаю.Бекграунд. Тим часом повідомлялося про удар по українському ячменю – найбільший покупець скорочує імпорт на 90%, але ринок шукає вихід.Sat, 06 Jun 2026 21:00:00 +030020306186Новиниhttps://mind.ua/news/20306186-el-ninjo-nablizhaetsya-do-ukrayini-pid-zagrozoyu-vrozhaj-kukurudzi-ta-sonyashnikuhttps://mind.ua/news/20306186-el-ninjo-nablizhaetsya-do-ukrayini-pid-zagrozoyu-vrozhaj-kukurudzi-ta-sonyashniku#comment_header_layerНовини на mind.uaАгро,погодні катаклізми,Кліматичні зміниВ Житомир перестане заїжджати транзитний транспорт – турецька компанія будує об’їзну навколо містаВартість будівництва оцінюється у понад 2 млрд грнПісля кількох років затримок та зміни підрядника в Україні відновили реалізацію одного з найбільших дорожніх проєктів на трасі М-06 Київ – Чоп. Турецька компанія Onur отримала контракти на завершення будівництва північного обходу Житомира, який має суттєво змінити транспортну логістику регіону.Джерело. Про це інформує Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області.Загальна протяжність нового обходу становитиме близько 22 км. Після введення дороги в експлуатацію основні транзитні потоки зможуть оминати Житомир, не заїжджаючи до міської забудови.За словами голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергія Сухомлина, реалізація проєкту дозволить вивести за межі міста тисячі автомобілів, які щодня використовують Житомир як транзитний коридор на міжнародній трасі М-06.Будівництво поділене на три черги. Вартість першого етапу оцінюється у 313 млн грн, другого - у 548 млн грн, третього - у понад 1,4 млрд грн. Компанія Onur стала переможцем усіх тендерів, хоча контракт за останньою чергою ще перебуває на стадії підписання.Наразі на об’єкті вже тривають підготовчі роботи. Будівельники розчищають територію, облаштовують земляне полотно та готують конструкції для нового мосту через річку Кам’янка. У межах першого етапу також передбачено спорудження пішохідного мосту та підходів до основної транспортної розв’язки.Проєкт обходу має складну історію. Його реалізацію розпочали ще у 2017 році за участю китайської компанії Sinohydro Corporation. Будівництво фінансувалося за рахунок кредитів ЄБРР та Європейського інвестиційного банку. Однак у 2020 році контракт із китайським підрядником було розірвано через претензії до якості виконаних робіт та використаних матеріалів.Нова дорога має прискорити рух вантажів між Києвом, західними регіонами України та кордоном з Євросоюзом, зменшити затори на міських вулицях та підвищити ефективність міжнародних логістичних маршрутів уздовж одного з головних транспортних коридорів країни.Бекграунд. Нагадаємо, після п’ятирічної паузи відновили будівництво найдорожчого дорожнього проєкту країни.Sat, 06 Jun 2026 20:30:00 +030020306185Новиниhttps://mind.ua/news/20306185-v-zhitomir-perestane-zayizhdzhati-tranzitnij-transport-turecka-kompaniya-budue-ob-yiznu-navkolo-mistahttps://mind.ua/news/20306185-v-zhitomir-perestane-zayizhdzhati-tranzitnij-transport-turecka-kompaniya-budue-ob-yiznu-navkolo-mista#comment_header_layerНовини на mind.uaВелике будівництво,інфраструктураУкраїнський ВПК вже менше залежить від Китаю, виробники запускають власні заводи компонентів для дронівОднак дефіцитом залишаються мікроелектроніка, навігаційні модулі, тепловізійні матриці, чипи та оптоволокноУкраїнський оборонно-промисловий комплекс поступово зменшує залежність від китайських комплектуючих та нарощує власне виробництво критично важливих компонентів для безпілотників і військової техніки.Джерело. Про це йдеться в статті РБК-Україна «Китайський акцент. З чого роблять українські дрони та яких деталей не вистачає оборонці».За оцінками представників галузі, частка китайських компонентів у деяких категоріях українських дронів уже скоротилася приблизно до 38%, хоча Китай і надалі залишається головним джерелом постачання електроніки та масових комплектуючих.Найбільший дефіцит сьогодні – це високотехнологічні компоненти, кажуть українські виробники ОПК.«Проблема не лише в доступності, а в стабільності постачання. Для війни критично важливо, щоб компонент можна було отримати не разово, а системно і у великих обсягах», – зазначив у коментарі виданню директор технологічної компанії BlueBird Tech Борис Будеянський.У компанії «Генерал Черешня» додали, що ключова проблема сьогодні не стільки в абсолютному дефіциті окремих компонентів, скільки в прогнозованості їх доступності.Передусім, мова йде про мікроелектроніку та навігаційні модулі (GNSS, інерціальні системи), сенсори та оптику, зокрема тепловізійні матриці, а також акумуляторні системи й окремі спеціалізовані чіпи для управління та стабілізації польоту.Як розповів виконавчий директор NAUDI Сергій Гончаров, в частині дронів найбільший дефіцит з оптоволоконним кабелем. Проблема полягає в тому, що в Україні його не виготовляють, таке виробництво – складний процес.У світі на «оптоволокно» останнім часом ціна зросла в рази через попит оборонки і бум дата-центрів.Дефіцитними також є певні види вибухівки, які в Україні не виготовляються. У цьому випадку українські виробники залежать від імпорту і формування ціни за кордоном.Водночас українські компанії активно інвестують у локалізацію виробництва. У країні вже виготовляють корпусні елементи, механічні вузли, частину електронних плат та програмне забезпечення для безпілотних систем.Одним із найбільш перспективних напрямків стало виробництво камер для дронів. За даними учасників ринку, окремі компанії вже планують будівництво спеціалізованих заводів для випуску денних і нічних камер, необхідних для FPV-дронів.Також в Україні розвивається виробництво гімблів – стабілізованих камерних систем із власним програмним забезпеченням. За словами виробників, окремі українські рішення вже не поступаються провідним західним аналогам.У галузі зазначають, що повна відмова від імпорту є малоймовірною та економічно недоцільною. Натомість стратегія полягає у власному виробництві критичних технологій, від яких залежить бойова ефективність і стійкість виробництва в умовах війни.До того ж, хоча китайські компоненти часто є найдешевшими, українські виробники все частіше будують гібридні ланцюги постачання, щоб уникнути критичної залежності від одного ринку.Бекграунд. Нагадаємо, Україна просить Норвегію профінансувати дрони і Patriot до надходження коштів ЄС.Sat, 06 Jun 2026 19:41:00 +030020306184Новиниhttps://mind.ua/news/20306184-ukrayinskij-vpk-vzhe-menshe-zalezhit-vid-kitayu-virobniki-zapuskayut-vlasni-zavodi-komponentiv-dlya-drohttps://mind.ua/news/20306184-ukrayinskij-vpk-vzhe-menshe-zalezhit-vid-kitayu-virobniki-zapuskayut-vlasni-zavodi-komponentiv-dlya-dro#comment_header_layerНовини на mind.uaдрони-камікадзе,FPV-дрони,БпЛА,Китай,УкраїнаУкраїнська культура претендує на 10,8 млрд грн – програма «Тисячовесна» отримала понад 1150 заявокЦьогоріч конкурс буде одним із найжорсткіших за всю історію державної підтримки культурної сфериПерша державна програма масштабної підтримки українського культурного продукту «Тисячовесна» вже зібрала 1151 заявку від авторів, продюсерів та творчих команд. Загальна вартість проєктів, які претендують на фінансування, сягнула 10,8 млрд грн.Джерело. Про це повідомили президент України Володимир Зеленський та віцепрем'єр-міністерка, міністерка культури