Іранська війна і блокада Ормузької протоки: чи настане глобальна паливна криза
Іранська війна Трампа і Нетаньягу зайшла в глухий кут, одним із наслідків чого стала блокада Ормузької протоки. Це, своєю чергою, веде до загострення ситуації на світовому ринку енергоносіїв та інших ресурсів. Запасы нафти у світі неухильно скорочуються, і той факт, що ціна на нафту ще не підскочила так високо, як могла б і як очікувалося, не повинен заспокоювати і пояснюється тим, що напередодні початку війни в Затоці у світі був певний надлишок нафтових запасів.
Але запаси поступово тануть, а проблема розблокування протоки не вирішується, причому, за багатьма оцінками, навіть її розблокування не дозволить швидко вирішити проблему наростаючого дефіциту ресурсів. Зайвим буде повторювати, що це вкрай негативно впливає на Україну, яка дуже залежить від імпорту енергоносіїв, тим паче під час відбиття агресії.
На тлі наростаючої нафтової кризи Міжнародне енергетичне агентство (МЕА), МВФ, Світовий банк і СОТ опублікували спільну заяву із застереженням і закликом негайно вирішувати проблему.
Крім того, у світлі кризи, що насувається, і осінніх виборів до Конгресу, які наближаються, Палата представників США, контрольована республіканцями, проголосувала за припинення війни з Іраном, виступивши проти Трампа, на що Трамп не забарився відповісти звинуваченнями у своєму стилі.
А в цей час у медіа дискутується питання: що закінчиться швидше – війна в Затоці чи нафта у світі?
Світу може загрожувати паливна криза через війну на Близькому Сході, йдеться у спільній заяві Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), МВФ, Світового банку та СОТ.
Глави Міжнародного валютного фонду, Міжнародного енергетичного агентства та Групи Світового банку домовилися сформувати координаційну групу для максимально ефективного реагування своїх організацій на енергетичні та економічні наслідки війни на Близькому Сході.
Вони опублікували таку спільну заяву: «Війна на Близькому Сході призвела до згубних наслідків для життя людей у регіоні та їхніх засобів до існування і спровокувала один із найбільших дефіцитів пропозиції в історії світового енергетичного ринку. Війна чинить значний, глобальний і найвищою мірою асиметричний вплив, непропорційно сильно зачіпаючи імпортерів енергоресурсів, особливо країни з низьким доходом.
Цей вплив уже поширюється через підвищення цін на нафту, газ і добрива, а також викликає побоювання з приводу зростання цін на продовольство. Від нього страждають глобальні ланцюжки постачань товарів, зокрема гелію, фосфату, алюмінію та інших сировинних товарів, а також туризм через перебої повітряного сполучення в основних центрах Перської затоки. Викликані ним волатильність ринку, ослаблення валют у країнах із ринком, що формується, і побоювання з приводу інфляційних очікувань підвищують імовірність посилення грошово-кредитної політики та ослаблення економічного зростання.
У цей період високої невизначеності нашим організаціям вкрай важливо об’єднати свої зусилля з метою відстеження змін, узгодження аналізу та координації підтримки директивних органів країн у подоланні кризи. Це особливо стосується країн, найбільш схильних до впливу війни на подальших етапах ланцюжка постачань, а також країн, які мають більш обмежені можливості для маневру в політиці та вищі рівні заборгованості. Для забезпечення координації у відповідь заходів ми домовилися сформувати групу, яка буде:
– проводити оцінку серйозності впливу на країни та регіони за допомогою скоординованого обміну даними про ринки енергоносіїв і ціни, торговельні потоки, тиск на бюджет і платіжний баланс, інфляційні тенденції, експортні обмеження на основні сировинні товари і збої в ланцюжках постачань;
– координувати механізм дій у відповідь, який може включати адресні рекомендації з питань економічної політики, оцінку потенційних потреб у фінансуванні та пов’язане з цим надання фінансової підтримки (зокрема за рахунок пільгового фінансування), а також використання інструментів зниження ризиків;
– здійснювати мобілізацію зусилий відповідних зацікавлених сторін, включаючи інших багатосторонніх, регіональних та двосторонніх партнерів, для надання скоординованої та ефективної підтримки країнам, що її потребують.
Група співпрацюватиме з іншими міжнародними організаціями і за потреби використовуватиме їхні експертні знання.
Ми твердо маємо намір спільно працювати для забезпечення глобальної економічної та фінансової стабільності, зміцнення енергетичної безпеки та підтримки постраждалих країн і населення на шляху до сталого відновлення, економічного зростання та створення робочих місць за допомогою реформ».
Палата представників США, контрольована республіканцями, проголосувала за припинення війни з Іраном, виступивши проти Трампа, пише Bloomberg.
Палата представників, очолювана республіканцями, проголосувала за припинення війни США з Іраном, увійшовши в суперечність із Трампом щодо непопулярного конфлікту, який завдає все більшої економічної шкоди американцям.
Голосування, що завершилося з рахунком 215-208, показало, що побоювання з приводу війни поширюються і в партії президента за п’ять місяців до виборів до Конгресу. Минулого місяця резолюція Сенату про припинення війни також вперше подолала процедурну перешкоду.
Голосування в Палаті представників не покладе край військовим атакам США на Іран. Сенату все одно доведеться ухвалити резолюцію, а положення Закону про військові повноваження 1973 року, на які посилалася Палата представників, у будь-якому разі є юридично спірними.
Але позиція Палати представників заявляє про зростаючу ізоляцію президента у зв’язку з війною, оскільки переговори про тимчасову мирну угоду затягуються, а напруженість на Близькому Сході наростає. США та Іран знову зіткнулися вночі, при цьому Кувейт і Бахрейн опинилися в епіцентрі найсерйозніших ударів з моменту набуття чинності угоди про припинення вогню на початку квітня.
Чотири республіканці приєдналися до демократів, щоб ухвалити резолюцію: Томас Массі з Кентуккі, Том Барретт із Мічигану, Воррен Девідсон з Огайо та Браян Фіцпатрік із Пенсільванії. Це був четвертий випадок цього року, коли демократи домоглися голосування з питання війни, і перший раз, коли їм вдалося заручитися достатньою підтримкою республіканців, щоб здобути перемогу.
Після голосування Фіцпатрік заявив, що війна ускладнює життя американцям, які й так стикаються зі зростанням вартості життя.
«Це, безумовно, не сприяє зниженню інфляції», — сказав Фіцпатрік, який представляє передмістя Філадельфії.
Лідери республіканців у Палаті спробували відкласти голосування, раптово скасувавши його в травні, коли стало зрозуміло, що противники конфлікту здобудуть перемогу.
«Позбавляти адміністрацію і головнокомандувача зараз можливості вести переговори — дуже небезпечна перспектива», — заявив спікер Палати представників Майк Джонсон перед голосуванням.
Голосування проти війни — це остання в низці невдач для президента, який більшу частину свого другого терміну підпорядковував Конгрес собі. Після заперечень з боку республіканських законодавців він був змушений у вівторок скасувати виділення 1,8 млрд доларів на виплати політичним союзникам, які стверджують, що уряд несправедливо переслідував їх. Раніше республіканці в Сенаті виключили з пакета бюджетних витрат фінансування будівництва нової бальної зали в Білому домі.
Війна і закриття Ормузької протоки призвели до різкого зростання світових цін на нафту, тому середня ціна на звичайний бензин у США зросла до 4,26 долара за галон.
Різке зростання інфляції з початку війни підриває реальні доходи американців, які й без того незадоволені високими цінами. З урахуванням зростання цін, заробітна плата у квітні знизилася порівняно з аналогічним періодом минулого року — це перше подібне падіння з 2023 року.
Згідно з опитуванням New York Times/Siena, проведеним у травні, 64% американців вважають, що початок війни з Іраном був неправильним рішенням.
Законодавці в обох палатах висловили стурбованість з приводу вартості операції в Ірані та відсутності повної інформації про витрати.
Виконувач обов’язків контролера Пентагону Жюль Герст 12 травня повідомив, що вартість війни з Іраном наближається к 29 млрд доларів, але незалежні експерти вважають цю цифру заниженою.
Республіканець Барретт заявив, що проголосував за припинення військових дій, оскільки конфлікт затягнувся понад 60-денний ліміт, встановлений Законом о військових повноваженнях, на проведення бойових дій без дозволу Конгресу.
Трамп назвав «поганими» і «позерами» чотирьох республіканців, які в Палаті представників разом із демократами підтримали припинення війни з Іраном.
«Вчора, у безглуздому голосуванні, Палата представників проголосувала за обмеження моїх військових повноважень чотирма поганими республіканцями і всіма демократами прямо посеред моїх заключних переговорів про припинення війни з Ісламською Республікою Іран. Хто б міг вчинити такий непатріотичний вчинок? Вони — позери! Їм має бути соромно за себе», – написав Трамп, який сам же завів ситуацію в глухий кут.
ВВС опублікувало матеріал, який дає розгорнуту картину, саме під таким заголовком: «Що закінчиться раніше — нафта чи війна? Як Іран примушує Трампу до миру».
Зазначається, що у Дональда Трампа все менше часу на те, щоб помиритися з Іраном і переконати його відкрити Ормузьку протоку. За перші три місяці війни світ недорахувався понад 1 млрд барелів нафти, але зміг пережити дефіцит відносно безболісно завдяки резервам і везінню. Однак запас міцності стрімко випаровується, і без зняття блокади Ормуза вже в липні–серпні ціни на нафту знову зростуть, а світова економіка опиниться на межі спаду, попереджають економісти та міжнародні організації.
Навіть якщо війна закінчиться негайно і закриті в Перській затоці нафта, газ і нафтопродукти повернуться на світовий ринок, світ уже ніколи не буде колишнім. На відновлення постачань і поповнення спустошених резервів підуть довгі місяці, а в майбутньому і споживачі, і виробники нафти змушені будуть витратитися, щоб пристосуватися до нової реальності, в якій свобода торгівлі енергоресурсами більше не гарантована.
Через війну ціни злетіли приблизно з 60 до 100 дол
- Останні
- Популярні
Новини по днях
7 червня 2026
