Європа потребує України: ЗМІ сказали, чому процес євроінтеграції має відбутись швидко
Про це пише The Economist.
Дивіться також Позицію ЄС щодо кластера "Основи" для України готують до затвердження: коли це відбудеться
Після рішення Дональда Трампа значно скоротити військову допомогу Україні Європа значно посилила фінансову та збройну підтримку Києва. Ба більше – у ЄС розпочали активніше впроваджувати санкційну політику щодо Росії.
Частково завдяки європейській допомозі, тяжкі втрати Росії на полі бою чинять тиск на Володимира Путіна,– йдеться в статті.
На тлі того, що США поступово скорочують свою участь й у дипломатичних зусиллях щодо завершення війни в Україні, в Європі все частіше обговорюють можливість взяти на себе роль головного посередника в переговорах із Росією.
Водночас експерти зазначають, що такий момент справді може настати, однак зараз пріоритетом для ЄС залишаються відносини з Україною як ключовим партнером у сфері безпеки. У матеріалі підкреслюється, що українська армія, яка отримала значний бойовий досвід, демонструє успіхи на фронті, а власна оборонна промисловість країни швидко розвивається і зміцнюється.
Автори наголошують, що для зміцнення власної безпеки та зменшення залежності від трансатлантичної підтримки Європі потрібна Україна не менше, ніж Україні Європа.
Саме тому швидка інтеграція України до Європейського Союзу визначається одним із ключових пріоритетів.
Водночас Україна вже давно визначила для себе стратегічну мету – повноправне членство в ЄС, яке має зміцнити її зв'язки із Заходом і компенсувати втрати територій, окупованих Росією.
Як зазначає видання, після надання Україні статусу кандидата чотири роки тому ЄС уже в червні цього року може відкрити перший переговорний кластер, що стосуватиметься ключових реформ, зокрема демократії та верховенства права.
Дехто в Києві сподівається, що повне членство може настати вже наступного року,– зауважується в публікації.
Разом із тим у ЄС висловлюють сумніви щодо розширення та припускають, що повноправне членство України в ЄС навряд чи можливе в межах найближчого десятиліття. Тож, йдеться в матеріалі, такий розрив у очікуваннях між сторонами створює певні ризики.
Частину відповідальності за цю ситуацію автори покладають на Зеленського, який на їхню думку, має активніше посилювати незалежність внутрішніх інституцій, насамперед у сфері боротьби із корупцією, а також бути більш відкритим до компромісних та поступових рішень на шляху до євроінтеграції.
Зокрема, тут йдеться про нещодавню ініціативу канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо запровадження формату "асоційованого членства" з обмеженими правами голосу як проміжного етапу перед повним вступом до ЄС. Однак президент України цю пропозицію оперативно відхилив.
Проте, на думку видання, більша відповідальність лежить все ж на європейцях. Занадто багато хто досі розглядає Україну як об'єкт благодійності.
Насправді Європі є чому повчитися у досягнень України, особливо у сфері технологій, виробництва та застосування дронів,– йдеться в публікації.
Європейські армії, як зазначається, можуть посилити власну обороноздатність, інвестуючи у співпрацю з Україною. Міністр оборони Швеції наголосив, що випробування озброєнь безпосередньо в Україні дозволяють отримувати інновації за лічені тижні або місяці, тоді як у країнах ЄС на це зазвичай ідуть роки.
Водночас частина європейських політиків висловлює застереження щодо надто швидкого розширення, зокрема через ризики інтеграції великої країни з економічними труднощами та слабшими інституціями. Однак у матеріалі підкреслюється, що такі побоювання не враховують ширшого контексту, адже Європі необхідно оперативно нарощувати власну "жорстку силу" для захисту в дедалі більш нестабільному та ворожому світі.
Інтеграція України до ЄС розглядається як спосіб протидії очевидній регіональній загрозі з боку Росії. Розширення ЄС у цьому контексті визначається не лише як адміністративна процедура, а як важливий геополітичний інструмент для континенту, який дедалі більше відчуває свою вразливість у світі, де посилюється роль агресивніших великих держав.
Серед інших пропозицій розглядається ідея створення Європейської ради безпеки за участі Великої Британії – це могло б пришвидшити формалізацію співпраці з Україною у сфері оборони.
Водночас ключовим пріоритетом називають прискорення процесу вступу України до ЄС. Як зазначає видання, Євросоюзу варто вже зараз почати роботу над текстом договору про приєднання – як сигнал підтримки для українського суспільства, виснаженого війною, а також для інвесторів, які братимуть участь у післявоєнній відбудові країни.
Видання також зауважило, що результати показують, що деякі молоді українці стають все більш скептичними щодо членства в ЄС. Це має стати сигналом тривоги.
"Що гірше: впустити до клубу бідну, але ентузіастичну Україну, чи залишити поза ним розчаровану, але потужну країну?", – цікавляться автори.
4 червня ЗМІ писали, що Угорщина зняла своє 17-місячне вето та нарешті відкрила Україні шлях до переговорів щодо вступу до Євросоюзу.
Тепер усі 27 країн-учасниць ЄС погодили подальший рух до Києва та підготовку до відкриття першого переговорного кластера, який стосується верховенства права та демократичних стандартів.
Після зустрічі послів ЄС вже почалась процедура відкриття першого переговорного кластера.
Раніше глава українського МЗС Андрій Сибіга подякував головуванню Кіпру за лідерство у просуванні процесу вступу України до Євросоюзу, а також усім державам-членам ЄС, Європейській комісії та інституціям ЄС за їхню непохитну підтримку.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
5 червня 2026
