Палата представників США схвалила законопроєкт про допомогу Україні та нові санкції проти рф
Закон про підтримку України передбачає заходи з відновлення після війни, понад $1 млрд допомоги для Києва та до $8 млрд у вигляді прямих кредитівПалата представників США ухвалила законопроєкт про ширшу допомогу Україні та запровадження нових санкцій проти росії. Це перший подібний захід після початку другого президентства Дональда Трампа.Про це пише CNN.До винесення на голосування цей законопроєкт місяцями не міг пройти регламентний комітет, і для його розблокування знадобилася спеціальна петиція, за яку вирішальний голос віддав незалежний конгресмен Кевін Кайлі.Спікер Палати представників Майк Джонсон закликав республіканців виступити проти цього законопроєкту, стверджуючи на закритій зустрічі, що президент Дональд Трамп повинен мати простір для переговорів із росією, пише CNN. Попри це законопроєкт все одно схвалили 226 голосами, ще 195 конгресменів проголосували проти. Загалом 18 республіканців і один незалежний, який часто голосує разом із республіканцями, пішли проти прохання керівництва партії та проголосували за ухвалення законопроєкту.Єдина демократка, яка голосувала проти разом із рештою республіканців, – Ільхан Омар. Після голосування в Палаті представників, законопроєкт також має пройти верхню палату Конгресу – Сенат. Однак прихильники його ухвалення сумніваються, що він набере там потрібні 60 голосів.«Ймовірно, він не набере 60 голосів у Сенаті, але, сподіваюся, змусить Сенат зайнятися цим питанням. Це стане потужним сигналом для українських солдатів», – сказав конгресмен-республіканець Браян Фіцпатрік, який голосував за законопроєкт.За його словами, голосування також надішле сигнал путіну, що «ми тут не байдужі, що нам не байдуже до України і ми використаємо свої повноваження, щоб допомогти їй».Якщо законопроєкт винесуть на розгляд Сенату та схвалять, це стане першим значним кроком Конгресу щодо допомоги Україні з часу ухвалення законопроєкту про додаткове фінансування навесні 2024 року за президентства Джо Байдена.Закон про підтримку України передбачає заходи з відновлення після війни, понад $1 млрд допомоги для Києва та до $8 млрд прямих кредитів.«Але подальша доля законопроєкту залишається невизначеною. Для набуття чинності його має схвалити Сенат, республіканське керівництво якого не виносило на голосування санкційні ініціативи щодо росії, посилаючись на очікування політичних сигналів від Трампа», – визнає Reuters.Так чи так, у разі ухвалення в Сенаті документ, імовірно, буде ветований президентом, припускає агентство.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Палата представників США зробила перший крок до розгляду нового пакету допомоги Україні. Шестеро республіканців проголосували разом із демократами, хоча президент Дональд Трамп проти подальшої допомоги Києву. Рішення підтримали 218 конгресменів, водночас 204 виступили проти.Fri, 05 Jun 2026 08:15:00 +030020306118Новиниhttps://mind.ua/news/20306118-palata-predstavnikiv-ssha-shvalila-zakonoproekt-pro-dopomogu-ukrayini-ta-novi-sankciyi-proti-rfhttps://mind.ua/news/20306118-palata-predstavnikiv-ssha-shvalila-zakonoproekt-pro-dopomogu-ukrayini-ta-novi-sankciyi-proti-rf#comment_header_layerНовини на mind.uaвійна росії проти України,СШАПриватна ППО: як в Україні створюють мережевий «щит»Яка вартість власної системи протидії дронам і скільки часу потрібно для її запускуВ Україні вже понад 20 підприємств запускають власну ППО. Окремо з’являються приватні компанії, що надають ці «послуги» зі своїм арсеналом обладнання. «Втім, це лише початок – мережа приватної ППО тільки зароджується. У перспективі сподіваємося на 100% покриття території Україні», – розповідали в асоціації безпілотних систем і супутніх технологій «АРМАДА» на нещодавній презентації проєкту «Критично захищено».Фахівці асоціації розробили покрокові інструкції розбудови ППО для приватних, комунальних підприємств та об’єктів критичної інфраструктури. За цим посиланням – план дій, перелік необхідних документів і зразки заяв.Mind занотував найцікавіше з презентації та уточнив окремі деталі.Другий ешелон оборони для бізнесу та громад«Ми поринаємо в новий світ, у якому захист об'єктів – справа передусім їхніх власників. Тож вітчизняні підприємства переходять до мережевого – масового створення систем захисту інфраструктури, не лише критичної. Звісно, ця справа не протиставляється роботі ППО національного масштабу, а доповнює її», – пояснює суть проєкту виконавчий директор «АРМАДИ» Андрій Гінкул.Та уточнює: цей «шар» дозволить покрити всю країну групами, рішеннями, технічними засобами, які фактично створюють мережеву систему колективного захисту, де кожна частинка допомагає й уможливлює захист як усієї території, так і кожного об'єкта.«Проєкт «Критично захищено» спрямований на те, щоб сформувати системні умови для мережевого покриття території України групами захисту об'єктів, які мають бути сконцентровані майже в усіх громадах країни. Їх на сьогодні 1467, хоча частина з них наразі під окупацією. Кожна громада може організувати щонайменше одну або декілька груп захисту своїх об'єктів», – додає Андрій Гінкул.Нормативний трекЗаконодавчу базу для розгортання власних систем ППО ухвалено ще в листопаді минулого року. Нею стала постанова Кабміну №1506 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо посилення протиповітряної оборони території України шляхом залучення підприємств незалежно від форми власності до утворення груп протиповітряної оборони».По-перше, підприємству потрібно ухвалити офіційне рішення про захист своєї інфраструктури.Найпростіше це зробити приватним компаніям. Державні та комунальні підприємства мають погодити свої рішення з міністерствами та іншими структурами, яким вони підпорядкуються.На другому етапі компанія має отримати статус уповноваженого суб’єкта. Цей документ надається Міністерством оборони протягом 10 днів.«За постановою Кабміну, для об'єктів критичної інфраструктури передбачена спрощена процедура, тому що багато елементів, які потрібні для захисту, в них уже є. Інші підприємства «рухаються» за звичайною процедурою. Вона не складна», – уточнює Андрій Гінкул.Перелік необхідних документів для компаній різних форм власності для проходження цього та наступних етапів тут.Третій крок – отримання рішення про створення групи ППО підприємством від повітряного командування відповідної території. В Україні їх шість.«Проходження цього етапу потрібно для того, щоб вписатися в національну систему роботи протиповітряної оборони. Ніякої неурегульованої або самостійної «творчості» не має бути. Ключовий елемент мережевої системи – взаємодія і синхронізація дій учасників», – пояснює виконавчий директор «АРМАДИ».Та уточнює: отримання вердикту «недоцільно» не означає, що повторне звернення заборонено.Четвертий крок – підприємство юридично створює групу ППО: готує внутрішню документацію, укладає трудові договори з працівниками, за потреби змінює фінансовий план тощо.П’ятий етап – виконання завдань групою ППО підприємства та звітування повітряному командуванню. «Це звичайна робота, яку давно виконують мобільні групи. Різниця лише в тому, що в цьому випадку це може бути на будь-якому підприємстві», – розповідає Андрій Гінкул.Технологічний трекВ Україні вже працюють десятки, якщо не сотні виробників перехоплювачів, РЕБ тощо. У більшості з них виробничі потужності перевищують попит Сил оборони. Тобто ці компанії готові взяти участь у тендерах та виконувати і приватні замовлення.Топи деяких із них – CEO TAF Industries Володимир Зіновський та СЕО KVERTUS Ярослав Філімонов – на заході розповідали про технічні характеристики власних виробів та уточнювали, що вже є запити навіть від європейських країн на консультації щодо розгортання приватних систем ППО.Втім, закупівлі певних засобів ураження та радіоелектронної детекції важливо узгоджувати з повітряним командуванням. «Необхідне уточнення технічних параметрів, оскільки є вплив сусідніх засобів, груп, нюанси рельєфу, проходження сигналу тощо», – пояснює Андрій Гінкул.В «АРМАДІ» наводять приклади схем розташування пунктів управління, БпАК, РЛС і РЕБ – для ефективнішого трекінгу та ураження цілей.«Ці схеми – не догма, а один із можливих варіантів. Захист конкретного об'єкта залежить від рельєфу, сусідніх об'єктів тощо», – уточнює Андрій Гінкул.Навчальний трекЗ ним також не має бути проблем. В Україні працює багато шкіл, які навчають операторів дронів.За словами співзасновника та виконавчого директора Центру підготовки операторів БпЛА «Крук» Геннадія Сінцова, навчання екіпажу з нуля проходить до шести тижнів, окремих операторів перехоплювачів – до чотирьох тижнів.Для «роботи» в ППО підприємство може залучати як своїх теперішніх працівників, так і запрошувати сторонніх фахівців, особливо колишніх військових. «Згідно з постановою, особи, які залучені до груп ППО, не підлягають мобілізації», – уточнює виконавчий директор «АРМАДИ».Скільки часу знадобиться для проходження всіх цих треків?«Паперова робота може зайняти до трьох місяців, – пояснює для Mind Андрій Гінкул. – Місяць-півтора може бути витрачено на підготовку та подачу документів. На їх погодження нормативно визначено два періоди по 10 днів. Міністерство оборони відповідає доволі швидко, тому що зацікавлено в максимізації кількості груп ППО. Також деякий час потрібен для підготовки та проведення тендерних закупівель».Оперативніше добігти до старту можуть приватні компанії, яким, на відміну від державних і комунальних підприємств, не обов’язково проводити тендери.Перехоплювач Kolibri-i10 компанії TAF IndustriesФото: компаніїТакож прискоритися можна, паралельного запустивши нормативний, технологічний і навчальний треки. «За два-три місяці паперової роботи одночасно можна з нуля підготувати операторів. Звісно, краще брати демобілізованих військових, бо в них більше досвіду та менше страху», – пояснює виконавчий директор «АРМАДИ».Ще один варіант економії часу – угода з приватним підрядником, що надає послуги ППО. Такі компанії вже створюють колишні військові з досвідом у цій «галузі». Вони мають необхідні документи, обладнання та навчені групи операторів.На заході керівник напрямку безпілотних систем
- Останні
- Популярні
Новини по днях
5 червня 2026
