Це кажуть дилетанти, – воєнкорка емоційно спростувала, що артилерію замінять дрони
Воєнна кореспондентка ТСН Юлія Кирієнко в ефірі 24 Каналу пояснила, чому розмови про повну заміну артилерії дронами є хибними. За її словами, на фронті є ситуації, де вирішують швидкість пострілу, погодні умови, зв'язок і сила ураження.
Дивіться також У Кремлі істерика: як Україна феєрично вдарила по економічному серцю Росії і які будуть наслідки
Україна справді нарощує роль безпілотників, але паралельно посилює й артилерійську складову. Йдеться, зокрема, про контрактування великої кількості далекобійної артилерії калібру 155 міліметрів, яка вже успішно працює на фронті. Саме вона здатна знищувати великі цілі й бити по логістиці ворога там, де дрон не завжди може дати потрібний ефект.
Дрони – це дуже потрібна річ. Вони виникли, коли у нас була нестача артилерії, і частково замінили снаряди під час кризи,– пояснила Кирієнко.
Після аналізу різних ділянок фронту, зокрема найгарячіших і спокійніших, військові пояснювали: відмовлятися не можна навіть від так званої малої артилерії. Міномет калібру 120 міліметрів залишається першим засобом командира батальйону, яким можна швидко відпрацювати по ворогу.
Казати, що дрони витіснять артилерію, можуть тільки дилетанти. Відверто кажу, ті, хто ніколи не працював на лінії фронту і не бачив, як воно працює,– наголосила воєнкорка.
Дрони добре працюють по окремих інфільтрантах і допомагають прикривати позиції. Але коли потрібно зруйнувати укриття, зупинити групу піхоти або накрити більшу ціль, артилерія залишається окремим і незамінним інструментом.
У частині ситуацій дрон не може замінити гармату або міномет, бо для його роботи потрібні зв'язок, підготовка до злету й час на підхід до цілі. На фронті ж бувають моменти, коли рішення треба ухвалювати майже одразу, особливо якщо рухається колона техніки або велика група піхоти.
Коли йде негода, коли нема зв'язку, працює тільки артилерія,– наголосила Кирієнко.
За її словами, FPV-дрону часто потрібно 10 – 20 хвилин, щоб підготуватися й долетіти до цілі. Для артилерії цей час значно коротший: мінометний розрахунок може відпрацювати за кілька хвилин, а більша артилерія – приблизно за 4 хвилини. У ситуації, коли ворог уже рухається, така різниця стає критичною.
Коли йде колона, у тебе часто немає цих 20 хвилин. Треба стріляти вже на випередження, і тоді вмикається артилерія,– пояснила воєнкорка.
Тому артилерія залишається потрібною навіть на тлі масового розвитку безпілотників. Вона дає швидкий удар, працює за складної погоди й не залежить від тих самих умов, які можуть зупинити дрони.
У підрозділів, з якими спілкувалася Кирієнко, немає критичної потреби в артилерії, але запас снарядів на фронті завжди залишається важливим. Україна має забезпечення калібру 122 міліметри для "Гвоздик", однак самі машини вже давно потребують заміни. Це радянська техніка, яка досі працює на фронті, але часто ламається і довго перебуває на ремонті.
Снарядів ніколи не буває багато,– зазначила воєнкорка.
Проблема не лише в боєприпасах, а й у тому, як продовжити життя старих артилерійських систем. Частину техніки Україна вже забрала з країн колишнього Варшавського договору, але ремонтна база обмежена, бо багато виробничих потужностей залишилися в країні-агресорці. Самі артилеристи вважають, що такі системи варто поступово замінювати, зокрема на легші й мобільніші L-119.
На такій війні, як у нас, будь-які засоби, які нищать ворога, важливі,– наголосила Кирієнко.
Тому артилерія має працювати паралельно з дронами, а не зникати з фронту.
Воєнкорка пояснила чому дрони не витіснять артилерію на фронті: дивіться відео
Безпілотник може бути дуже точним інструментом по окремій цілі, але артилерія дає швидкість, силу ураження і можливість стріляти в умовах, коли дрони не можуть піднятися або втратили зв'язок.
Станом на 4 червня 2026 року Росія, за даними Генштабу, втратила у війні проти України вже близько 1 369 340 військових. Лише за попередню добу втрати ворога зросли ще на 1 300 осіб, а також на танки, артилерію, бронетехніку, автомобілі, безпілотники й іншу техніку.
У США також звернули увагу на масштаб російських втрат. 4 червня держсекретар США Марко Рубіо заявив, що вперше кількість загиблих російських військових перевищила кількість поранених. Напередодні генсек НАТО Марк Рютте теж наголошував, що російська влада приховує справжні втрати своєї армії.
Важливу роль у виснаженні ворога відіграють Сили безпілотних систем. 4 червня 2026 року командувач СБС Роберт "Мадяр" Бровді повідомив, що за рік роботи угруповання оператори БпЛА ліквідували та поранили понад 100 тисяч окупантів і уразили 350 тисяч верифікованих цілей, зокрема ППО, танки, артилерію, логістичну техніку, розвідувальні дрони та "Шахеди".
- Останні
- Популярні
Новини по днях
4 червня 2026
