«Точка напруги»: яку роль Білорусь може відіграти у війні проти України
Чутки про можливий новий наступ на Україну з території Білорусі останніми тижнями знову набрали обертів. Про посилення українських сил на Чернігівському та Київському напрямках заявив президент Володимир Зеленський, а тема білоруського кордону дедалі частіше з’являється в інформаційному просторі.
Втім, військовий аналітик Іван Ступак не бачить ознак підготовки нового вторгнення в Україну з території Білорусі. Але водночас вважає, що Росія може використати білоруський напрямок для створення постійної напруги біля кордону та змушувати Україну тримати там додаткові сили.
Про це експерт розповів в проєкті «На часі».
За словами Івана Ступака, Білорусь і надалі залишається фактором ризику для України, однак наразі немає ознак того, що на її території готують нове вторгнення.
Він пояснює, що Білорусь сьогодні займає проміжне місце між відкритим ворогом і нейтральним сусідом. З одного боку, країна не бере безпосередньої участі у війні, з іншого — допомагає Росії та залишається її союзником.
Він підкреслює, що станом на зараз немає жодних факторів, які б свідчили про підготовку загрози для України з боку Білорусі.
На думку аналітика, хвиля розмов про можливий наступ з півночі може бути пов’язана не лише з військовими ризиками. Він звертає увагу на те, що тема Білорусі активно з’явилася в українському інформаційному просторі саме в період гучних внутрішньополітичних подій. Зокрема, під час обрання запобіжного заходу для колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака.
При цьому Ступак не виключає, що українська влада справді спирається на дані розвідки. За словами президента, українські спецслужби отримали інформацію про певну взаємодію між російським Генштабом та Білоруссю.
Однак сам аналітик переконаний, що Мінськ не зацікавлений у прямому вступі у війну.
За словами Ступака, білоруський лідер чудово розуміє ризики такого кроку. Вступ у війну може спровокувати внутрішню нестабільність, а також поставити під загрозу його політичне майбутнє.
Крім того, останнім часом Лукашенко намагається поступово виходити з міжнародної ізоляції. Експерт звертає увагу, що за останні пів року в нього було більше контактів з представниками США, ніж раніше, а частину американських санкцій уже скасували.
Та навіть якщо припустити сценарій прямого втручання Білорусі у війну, Іван Ступак вважає, що Україна має достатньо ресурсів, щоб протистояти ще одному напрямку наступу.
За його словами, білоруська армія залишається відносно невеликою. Йдеться приблизно про 40–45 тисяч військовослужбовців, включно з медиками, штабними працівниками та допоміжним персоналом.
Окремо він звертає увагу на настрої всередині країни. На його думку, білоруське суспільство не готове до війни, а сама держава не має достатніх ресурсів для повноцінного військового конфлікту.
Крім того, за словами Ступака, значна частина озброєння та боєприпасів, які зберігалися на складах Білорусі ще з радянських часів, упродовж 2022–2025 років була передана Росії.
Найімовірнішим сценарієм Ступак називає не нове вторгнення, а створення постійної точки напруги біля українського кордону.
На його думку, головна мета такого сценарію — змусити Україну постійно тримати значні сили на північному напрямку та перекидати туди військових з інших ділянок фронту.
Говорячи про країни Європи та Балтії, Ступак зазначає, що вони серйозно ставляться до можливих загроз з боку Росії та Білорусі. Особливо це стосується держав, які безпосередньо межують з Росією.
Також аналітик звертає увагу на складність механізмів ухвалення рішень у НАТО. За його словами, навіть попри силу Альянсу, запуск механізму колективної оборони потребує політичної згоди всіх держав-членів.
Ступак також згадав нещодавні навчання НАТО, під час яких моделювали можливе вторгнення Росії до країн Балтії. За його словами, одним із головних викликів у таких сценаріях залишається нестача безпілотників.
За його словами, західні розвідки останнім часом переглянули свої оцінки щодо потенційної загрози з боку Росії. Якщо раніше можливий конфлікт із НАТО розглядали як віддалену перспективу на кінець десятиліття, то тепер ці прогнози стали значно стриманішими.
Експерт радить насамперед стежити за концентрацією військ біля кордону.
Для порівняння Ступак нагадав, що під час вторгнення у лютому 2022 року з території Білорусі в Україну заходило приблизно 40–46 тисяч військових.
На його думку, російські війська можуть спробувати провести локальну операцію за аналогією з подіями на Сумщині чи Харківщині — захопити невелику прикордонну територію, створити новий осередок напруги та змусити українське командування перекидати туди резерви.
Попри це Ступак переконаний, що особисто для Олександра Лукашенка вступ у війну залишається невигідним сценарієм.
На його думку, змусити білоруського лідера до такого рішення може лише прямий тиск з боку Кремля.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
4 червня 2026
