Обряди, що пережили тисячоліття: на Рівненщині досліджували дохристиянські звичаї Полісся

17.06.2026, 21:15 7dniv.rv.ua

Завдяки ізольованості поліських боліт та віддаленості від великих міст, на Рівненщині дивом законсервувалися прадавні дохристиянські ритуали. Цими днями КЗ «Рівненський обласний центр народної творчості» провів масштабну науково-дослідницьку онлайн-конференцію, присвячену охороні та збереженню унікальних обрядів регіону.

Про це повідомили в Рівненському обласному центрі народної творчості.

Етнографи, історики та філософи обговорили сакральний зміст традицій, які внесені до обласного, Національного та навіть списків ЮНЕСКО як нематеріальна культурна спадщина (НКС) України.

Про один із найдавніших язичницьких літніх ритуалів Європи розповіла керівниця Сварицевицького центру культури Ірина Холодько. Обряд «Водіння Куста» (у Нацпереліку з 2018 року) сягає корінням прадавнього культу предків та аграрної магії. Поліщуки вірили, що в цей час душі померлих приходять у наш світ крізь молоду зелень.

Традиційно дівчата обирають з-поміж себе найвродливішу незаміжню юнку, пишно вбирають її з ніг до голови у кленове листя, гілки калини й лепеху, перетворюючи на «Куста». Гурт водить її від хати до хати зі спеціальними піснями, а господарі щедро обдаровують гостей. За повір’ям, чим більше «Кустів» зайде на подвір’я, тим кращим буде врожай і захищенішим дім.

Про автентичність купальських звичаїв у межиріччі Горині та Случа розповіла перша заступниця гендиректора Національного музею народної архітектури та побуту України Анастасія Колодюк. Ці традиції досі поєднують у собі глибоке поклоніння вогню, воді та рослинному світові.

Не менш дивовижним є обряд «Креснянка», який зберігся у селі Переброди на Сарненщині. Як розповів заступник директора місцевого ліцею Владислав Петровець, це унікальний поліський ритуал зустрічі весни перед Великим постом. Дівчата ходять селом із короваєм, а під час «гукання весни» підкидають кашу біля старого дерева, закликаючи птахів і тепло. У XX столітті обряд майже зник, але місцеві жителі змогли повністю відродити його за спогадами старожилів.

Як зазначила у доповіді «Обрядове річне коло українців: етнорелігієзнавчий аспект збереження традицій» відома дослідниця української духовної традиції, докторка філософських наук, професорка Галина Лозко, народні календарні свята й обряди відображають глибокий зв’язок людини з природою та її циклічним оновленням. У цих традиціях збереглися давні уявлення про світобудову, які формувалися на українських землях протягом тисячоліть. Її наукові дослідження переконливо доводять, що традиційна культура є не лише історичною спадщиною, а й потужним чинником формування сучасної національної свідомості. Через народний календар, обряди та звичаї українці передавали від покоління до покоління моральні цінності, моделі поведінки та розуміння свого місця у світі.

Читати повністю…