35 років тому Ровно стало Рівним: як повернули українську назву
11 червня 1991 року Президія Верховної Ради УРСР ухвалила постанову про перейменування міста Ровно на Рівне, а Ровенської області – на Рівненську.Звідки походить назва міста, як вона змінювалася та чому рівняни була проти перейменування, для Полісся News розповіла дослідниця та історикиня Людмила Леонова.Від рівнинної місцевості до назви містаЗа словами Людмили Леонової, рання назва міста пов’язана з місцевістю, де виникло поселення. Йшлося про рівнинну територію між рукавами річки. Саме там спершу був закладений замок Несвицької, а згодом розвивалося місто.«Ровноє – це територія рівнинна між рукавами річки, де було закладено замок Несвицької, а потім Рівне розвивалося. Це район теперішнього ринку, вулиці Шевченка, Омелянівська, Красне», – пояснює дослідниця.У публікаціях про історію міста назви зазначали, що форма назви змінювалася залежно від держави, до якої належало місто, та мови офіційного діловодства. У російському адміністративному вжитку закріплювалися «Ровно» або «Ровен», у польський період – «Równe». В українському середовищі вживали назву «Рівне».Коли почали писати «Рівне»У 1919 році, коли в місті діяли українські установи, назву «Рівне» вже використовували в місцевому діловодстві.«Є фрагмент “Робітничої газети”. На самій газеті назву видно погано, але внизу, де друкарня Гессера, написано “Рівне”. Коли тут встановилася українська влада, установи швидко перейшли на українське діловодство», – каже Людмила Леонова.За її словами, це свідчить, що українська назва не була штучною конструкцією кінця ХХ століття. Її використовували в середовищі, де українська мова була живою для побуту, освіти, преси й громадського життя.«Якби люди цієї мови не вживали, діловодство не могли б так швидко перевести.»Українська назва в міжвоєнний періодУ 1921-1939 роках місто перебувало у складі Другої Речі Посполитої. Офіційною була польська назва «Równe». Водночас українські організації, які діяли в місті, продовжували використовувати форму «Рівне».Йдеться, зокрема, про «Просвіту», «Союз українок», «Пласт» та інші українські осередки. У своїх документах і публікаціях вони писали «Рівне» та «рівненський».Після 1939 року, коли місто увійшло до складу УРСР, офіційною стала назва «Ровно». У радянському діловодстві вона залишалася чинною до 1991 року.Питання повернення назвиНаприкінці 1980-х у Рівному почали активно говорити про повернення української назви міста. Це питання порушували представники Товариства української мови імені Тараса Шевченка, місцеві депутати та громадські діячі.25 грудня 1990 року Рівненська міська рада народних депутатів ухвалила рішення №53 «Про повернення історичної назви місту». У ньому йшлося про звернення до Верховної Ради УРСР із проханням перейменувати місто Ровно на Рівне, а Ровенську область – на Рівненську.У газетних матеріалах того часу пояснювали, що назва «Рівне» відповідає українській мовній традиції, а прикметник має звучати як «рівненський».Рішення підтримали не всіПроцес перейменування мав і противників. Частина установ та мешканців вважала, що зміну назви варто відкласти. Серед аргументів називали витрати на заміну печаток, бланків, вивісок, назв на транспорті й картах.«Опір був. Верховна Рада вимагала довідку: скільки коштуватиме заміна печаток, бланків, назв на транспорті, карт. Дехто вимагав референдуму чи опитування», – розповідає Людмила Леонова.За її словами, у листах і зверненнях до влади часто звучав аргумент, що перейменування «не на часі». Йшлося про кінець 1980-х і початок 1990-х, коли економічна ситуація була складною.«Багато хто казав: не на часі. Але питання не зняли з розгляду», – каже історикиня.Постанова Верховної РадиПопри дискусії, питання винесли на рівень Верховної Ради УРСР. 11 червня 1991 року Президія Верховної Ради ухвалила постанову про перейменування міста й області.Відтоді офіційною назвою міста є Рівне, а області – Рівненська. Документ підписав тодішній голова Верховної Ради УРСР Леонід Кравчук.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
11 червня 2026
