“Після ліквідації ані рук, ані ніг не відчував”, – ділиться спогадами рятувальник зі Звенигородки, який віддав професії 10 років
Олександр Кордюк — старший водій 6-ї ДПРЧ в місті Звенигородка.
Олександр згадує, як тільки починав служити, а це 10 років тому, було не мало хвилювань, які довелось навчитися долати.
“Нова робота — це завжди нові переживання. А тут — тим паче, адже відповідальність велика... Досі пам'ятаю свій перший виїзд на серйозну пожежу. До того ми виїжджали на гасіння трави, а це виїхали на будинок. Була ніч, викликали нас не одразу, тому вже сильно розгорілося. Будинок великий, на горищі купа старих речей — вогню було де розгулятися. Досвіду в мене ще не було, а тому хвилювався дуже. Після ліквідації я ані рук, ані ніг не відчував”, - ділиться спогадами Кордюк.
Залучався Олександр на ліквідацію пожеж на торфовищах. Каже, загасити їх дуже складно.
“Торф горить під землею, його треба невпинно проливати. А вододжерело може знаходитись за кілька кілометрів. Працювати доводиться тижнями. Спека і щільна задимленість — теж додають клопоту”, - пояснює вогнеборець.
“Найскладніше для мене — ДТП. Це завжди страшні картини. Якось вночі легковик заїхав під фуру, яка стояла на узбіччі. Передня частина машини повністю опинилася під вантажівкою. Водій загинув на місці, ми деблокували тіло через задні двері”, - розповідає надзвичайник.
“Коли люди живі — це головне. Але вони можуть бути травмовані і їх дуже шкода. Взимку, наприклад, був такий випадок. На слизькій дорозі жінка не впоралась з керуванням, машина з'їхала у кювет і перегорнулася на лівий бік. Водійку затисло частинами авто. Ми працювали у взаємодії зі швидкою. Це саме такі випадки, коли людина кричить від болю, а нам треба працювати - швидко та водночас дуже акуратно, щоб не нашкодити. Ми маємо зберігати спокій та рівновагу. Ми не маємо права піддаватися емоціям і панікувати. Паніка ні до чого хорошого не приведе”, - продовжує Кордюк.
Як водій автоцистерни, Олександр розповідає, що на шляху до порятунку також доводиться долати не мало труднощів.
“Радіус виїзду у нас десь 40 кілометрів. Тож, маємо знати всі найкоротші шляхи. Нерідко буває таке, що наша великогабаритна машина не може проїхати до місця пожежі вузькою дорогою в селі. Доводиться шукати інший шлях або прокладати рукавні лінії здалеку. Водій також повинен враховувати погодні умови. Ми звісно повинні приїхати на виклик якнайшвидше, але, коли їдеш польовими дорогами після дощу, важливо не застрягнути у багнюці, а в період ожеледиці — теж максимально обережно кермувати”, - наголошує водій.
Тепло відгукується Олександр Кордюк про свій колектив. Каже, у ньому завжди може знайти спілкування та підтримку.
“Живемо ми дружно. Допомагаємо одне одному як на роботі, так і поза нею. А ще намагаємось все сприймати з гумором. Без цього ніяк”, - усміхається рятувальник.
За інформацією пресслужби ГУ ДСНС України в Черкаській області
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
- Останні
- Популярні
Новини по днях
7 червня 2026
