З'явилися завдяки ресторанній страві: чому легендарні "Рачки" так називаються
Щоправда, історія цього смаколика почалася ще задовго до створення комуністичної імперії. Докладніше про легендарні рачки та чому така назва – розповість 24 Канал.
Цікаво Тут народилися легендарні "Джек", Bonjour і Super Kontik: що приховує назва бренду "Конті"
Винахід цих цукерок пов'язують одразу з трьома відомими у Російській імперії кондитерами – Олексієм Абрикосовим, Моріцом Конраді та Георгієм (Георгом) Борманом. Однак їх виробництвом найбільше прославилася фабрика Абрикосова. Радянська влада її націоналізувала у 1919 році. А за три роки, у 1922-му, вона стала "Фабрикою імені робітника Петра Бабаєва".
Щодо самого Абрикосова, то у 1850 році він перейняв кондитерську справу від батька у московських Сокільниках. Підприємець сам їздив на базар по ягоди та фрукти, писав рецепти цукерок і нарощував виробництво. Спочатку механізував його верстатами, потім встановив на фабриці потужну парову машину та побудував кілька нових виробничих корпусів. Ще через кілька років сини Абрикосова купили у Криму сади, де стартувало перше у Російській імперії виробництво консервованих плодів. На момент розквіту товариства на його прилавках було близько 450 найменувань товарів: цукерки, варення, пряники, пастили, торти, компоти, фруктові соуси, каштани у цукрі та глазуровані горіхи.
Підприємець прославився не лише виробництвом солодощів, які у Росії XIX століття були екзотикою та їх дозволити собі могли лише вищі верстви суспільства, а і формою та варіацією цих смаколиків. До прикладу, він створив кавун із марципана та карамелі, який важко було відрізнити від справжнього. Також його фабрика першою в Росії почала робити глазуровані фрукти – таке у ті часи готували лише у Франції.
Фабрика Абрикосова полюбляла дивувати реалістичними виробами з марципана та карамелі, зокрема таким кавуном / Фото Музею історії шоколаду та какао
Крім того, він був прекрасним маркетологом. Про його фабрику знали майже всюди, адже у кожному куточку її рекламували вивіски на фасадах і у вітринах. Водночас були оголошення у пресі, благодійні акції та навіть календарики зі святковими датами. Також він розповсюджував легенду, що продавчинь у його магазинах відбирають за кольором волосся. Цікавий народ ішов перевіряти, де блондинки, а де брюнетки, а заразом і скуповував смачненьке.
Абрикосов любив давати своїм цукеркам цікаві назви. Його фабрика виробляла такі солодощі, як "Гусячі лапки", "Качині носики" та "Ракові шийки". Останні згодом трансформувалися у відомі нам "Рачки".
Існує щонайменше дві версії, чому цукерки почали називатися "Раковими шийкам", і кожна з них доповнює іншу. У ті часи "раковими шийками" називали хвостову частину раку – найсоковитішу та найсмачнішу. І цю страву подавали винятково у ресторанах. За спогадами постійних відвідувачів ресторану Люсьєна Олів'є (який створив той самий салат), свій кулінарний шедевр "Майонез із дичини" кухар прикрашав акуратно розкладеними вареними раковими шийками, политими соусом провансаль. На вигляд ракові шийки дуже схожі на варене м'ясо креветок, тільки не рожевого, а біло-червоного кольору. Однойменна цукерка дійсно були схожою на хвіст справжнього рака – поперечні смужки на карамелі дуже нагадували рогові пластинки на черевці тварини. Крім того, шматочок м'яса рака був якраз розміром з цукерку.
Але чому кондитер вирішив назвати цукерку як популярний делікатес? Ось тут на допомогу приходить інша версія. У 1873 році Абрикосов налагодив промислове виробництво карамелі та зрозумів, що основними споживачами солодощів є діти. Одного разу підприємець побачив, як сусідські діти грають у ресторан. Вони пили морс, називаючи його вином, і їли яблука з булками, даючи їм назву витончених страв. І кондитеру одразу ж спало на думку зробити дитячу цукерку, схожу на дорослу страву. І вибрав він саме м'ясо рака – одну з найпопулярніших на той час закусок, повідомляє "Караван".
Радянський постер цукерок "Ракові шийки" / Фото взято із соцмереж
У цих цукерках вражала не тільки назва, а і технологія виробництва, яка стала справжнім технологічним проривом свого часу. Всередині багатошарової карамельної оболонки ховалася начинка з обсмаженого тертого мигдалю, какао та ванілі. Для виготовлення використовували цукор і картопляну патоку, яка робила карамель прозорою. Щоб карамель не кристалізувалася – додавали винний осад, або кремортартар. А доповнював усе фруктовий лікер. У підсумку цукерки виходили доволі м'якими та зі своєрідним смаком, передає "Телеграф".
Але це ще не все. Унікальним був і спосіб, як їх виготовляли. Майстри витягували з гарячої маси тонку трубочку, закачували всередину рідку начинку, а потім розрізали на шматочки й запаювали краї. Результат – тонка хрустка оболонка з ніжною горіхово-шоколадною серединою. Поперечні смужки на поверхні не лише нагадували раковий хвіст, але й підкреслювали шаруватість цукерки.
Цукерки "Ракові шийки" всередині / Фото взято із сайту "Телеграф"
Окрім фабрики Абрикосова (Бабаєва), "Ракові шийки" у часи СРСР також виготовляли "Красный Октябрь" і "Рот Фронт". Згодом завдяки системі єдиних союзних рецептур, ця карамель потрапляла у всі республіки, включно з Українською РСР. В Україні "Ракові шийки" випускали, зокрема, Полтавська та Луганська кондитерські фабрики.
Після розпаду комуністичної імперії на ринку почали з'являтися різні варіації смаколика – до прикладу, "Рачки", що апелювали до тієї самої кондитерської традиції. Щоправда, деякі фабрики продовжували випускати "Ракові шийки".
Сьогодні найпопулярнішим виробником є Roshen. Ба більше, вони намагалися навіть вийти на ринки ЄС і зареєстрували там англомовний бренд Crabs. Однак московські фабрики, які називають себе правонаступниками оригінальних цукерок, одразу ж подали на українців до суду.
Цікаво, що перші "Рачки" були коричнюватого кольору з кількома темними смужками. Натомість сучасні цукерки світло-рожеві з темнішими лініями. Такий дизайн виробник обрав не просто так, адже поперечні смужки нагадують той самий раковий хвіст.
Цукерки "Ракові шийки" різних епох / Фото взято із соцмереж
Народилися ці легендарні льодяники у 1958 році. А винайшов їх іспанець Енріке Бернат. Як і Абрикосов, Бернат не лише продовжив, а і суттєво розвинув сімейну справу.
Зокрема, кондитер помітив цікавий нюанс: через брудні руки у дітей часто виникали проблеми з батьками. І через це дорослі часто не хотіли купувати льодяники своїм дітям. Тож, він вирішує прикріпити круглий льодяник на паличку.
Докладніше про те, як Chupa Chups став культовим у всьому світі, – у матеріалі 24 Каналу.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
4 червня 2026
