Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Спостереження НЛО: який новий підхід до пошуку інопланетян запропонували вчені

enovosty.com

Спостереження НЛО: який новий підхід до пошуку інопланетян запропонували вчені

Вчені запропонували принципово новий підхід до пошуку НЛО.

Понад півстоліття пошук позаземного розуму спирався на одне й те саме припущення: якщо інопланетяни існують і намагаються вийти на зв’язок, їхні сигнали будуть слабкими і їх легко пропустити. Астрономи десятиліттями сканували вузькі смуги радіоспектра, сподіваючись вловити ледь чутний імпульс у космічному шумі. Нове дослідження астрофізика Бенджаміна Цукермана з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі руйнує цю логіку, інформує No worries.

За його концепцією, технологічно розвинена цивілізація, яка справді хоче, щоб її помітили, не витрачатиме енергію на хаотичне мовлення в усі боки. Натомість вона сконцентрує потужність у вузькоспрямованих високоінтенсивних променях, націлених на конкретні зоряні системи – як лазерна указка замість тьмяної лампочки. Виявляємість сигналу тоді залежить не від загальної потужності передавача, а від того, чи опинилася Земля в зоні дії такого променя.

Цифри красномовні: навіть передавач потужністю близько 60 мегават, якщо правильно спрямований на Землю, може генерувати сигнал інтенсивністю порядку 10¹⁰ янського на відстані 200 парсеків. Сучасні радіотелескопи здатні фіксувати сигнали від 1 янського – тобто такий імпульс був би не ледь вловимим, а очевидним у рутинних астрономічних даних. Традиційні програми SETI використовували вкрай вузькі смуги пропускання в кілька герц саме тому, що намагалися компенсувати слабкість розсіяного сигналу. Проблема в тому, що ніхто не знає, яку частоту слухати, тож навіть десятиліття роботи охопили лише мізерну частку можливостей.

Цукерман будує консервативну модель того, де взагалі можуть існувати цивілізації-комунікатори. Рідка вода обмежує придатні для життя планети зонами обитаємості своїх зір. Технологічному розуму потрібен час для появи – на Землі це зайняло близько 4,5 мільярда років. Отже, реалістичними кандидатами є лише старі стабільні зорі, схожі на Сонце. У межах сфери радіусом 200 парсеків таких нараховується близько 500 000, з яких приблизно 200 000 достатньо давні, щоб потенційно підтримувати розвинене життя. Статистичні оцінки вказують на те, що серед них близько 60 000 можуть мати придатні для існування планети.

Розвинена цивілізація, стверджує Цукерман, не шукала б наосліп. Маючи достатньо потужні телескопи, вона могла б виявити планети з ознаками життя, виокремити світи з океанами, континентами і довгостроковою кліматичною стабільністю – і спрямувати сигнали лише на кілька сотень ретельно відібраних цілей. Масштабні огляди неба, проведені за останнє століття для цілком інших наукових цілей, вже відсканували величезні ділянки небосхилу з достатньою чутливістю. Проте жоден із них не зафіксував стійких аномальних спалахів від сусідніх сонцеподібних зір.

Відсутність як сигналів, так і фізичних зондів у Сонячній системі дає змогу зробити більш кількісний висновок, ніж той, що традиційно пропонував SETI. Навіть повільні міжзоряні зонди, що рухаються зі швидкістю 1% від швидкості світла, могли б дістатися до нас приблизно за 10 000 років – нікчемний термін у космічних масштабах. Цукерман зазначає, що відсутність слідів інопланетних апаратів у нашій системі свідчить: жодна позаземна цивілізація не проходила в межах близько 100 світлових років від Землі впродовж кількох останніх мільярдів років.

Космічна тиша перестає бути просто браком інформації – вона стає обмеженням. За оцінками дослідника, кількість технологічно розвинених цивілізацій у Чумацькому Шляху, які водночас активно надсилають сигнали, може становити менше 100 000, а можливо, і ближче до 10 000. Утім ці межі діють лише щодо цивілізацій, які використовують електромагнітний зв’язок і свідомо прагнуть встановити контакт. Вид, що спілкується інакше або просто не хоче виявляти себе, залишиться невидимим для цього підходу. Висновок дослідження не в тому, що пошук слід припинити, а в тому, що майбутні програми мають охоплювати ширший діапазон довжин хвиль серед більших популяцій сусідніх зір – від радіо до інфрачервоного та оптичного діапазонів.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
5 травня 2026

Новини на тему

Більше новин