Цілі за 150 кілометрів: як ЗСУ вдалось уразити гелікоптери на російській території
Головний редактор Defence Express Олег Катков в ефірі 24 Каналу пояснив, чому удар по цих бортах важливий не лише сам по собі. За його словами, такі атаки поступово змінюють умови, в яких російська армійська авіація взагалі може працювати поблизу фронту.
Дивіться також Україна вигадала новий спосіб збиття дешевих російських дронів, – авіаексперт
Катков звернув увагу, що тут важливе не лише саме ураження двох бортів, а й дальність, на якій це сталося. Якщо раніше росіяни ще могли відсувати такі майданчики підскоку в тил і вважати їх відносно безпечними, то тепер під ударом опиняються вже й ті точки, які мали прикривати армійську авіацію від українських засобів ураження.
До уваги! У ніч на 30 квітня Сили оборони України завдали ударів одразу по кількох важливих цілях Росії: підтверджено ураження НПЗ "Орськнафтооргсинтез" в Оренбурзькій області, гелікоптерів Мі-28 і Мі-17 у Воронезькій області, зенітного комплексу "Тор-М2" на Запоріжжі, пункту управління артилерійської бригади в Лисичанську, складу боєприпасів на Донеччині та місця базування катерів у Чорному морі.
Водночас він не пов'язує цей епізод напряму зі знищенням ворожої РЛС "Небо-М".
Нагадаємо! У ніч проти 17 квітня Сили оборони завдали серії ударів по важливих військових об'єктах Росії на окупованих територіях. Під ураження потрапили радіолокаційні станції "Подльот" і "Небо-М", командно-спостережний пункт на Луганщині, пункти управління БпЛА, база ремонту та обслуговування техніки, логістичний хаб на Донеччині, а також склад зберігання десантно-штурмових катерів у Чорноморському в Криму.
За його словами, це станція загального огляду повітряного простору, яка краще працює по висотних цілях на великій дальності, а не по малих дронах такого типу.
""Небо-М" – це загальна оглядова радіолокаційна станція повітряного простору. Вона не дуже спеціалізована на тому, щоб виявляти дрони, тим паче такі невеликі,– пояснив головний редактор Defence Express.
Головний наслідок таких ударів він бачить у тому, що російську армійську авіацію поступово відтискають дедалі глибше від лінії бойового зіткнення. Йдеться про гелікоптери, які стояли не на основній авіабазі, а на так званому майданчику підскоку, де між бойовими вильотами їх заправляють, обслуговують і знову готують до роботи біля фронту.
Що означає перенесення таких майданчиків далі від фронту? Це означає те, що російські вертольотники мають витратити більше часу просто на те, щоб долетіти до лінії фронту. Більше часу на дорогу, менше – на бойові дії,– пояснив головний редактор Defence Express.
За його словами, саме такі польові точки росіяни й відсувають щоразу далі від лінії бойового зіткнення, коли попередні вже потрапляють у зону ураження.
До слова! Удар по російських Мі-17 і Мі-28 у Воронезькій області показує, що Україна вже дістає до другого ешелону тилів ворога. Як пояснив Роман Світан, раніше такі вертольоти було майже неможливо уразити, бо їхні майданчики дозаправлення та обслуговування розташовувалися за 150 – 200 кілометрів від фронту. Тепер це стало можливим завдяки якіснішій глибинній розвідці та ударним дронам, які можуть точно заходити на ціль. За словами експерта, під час цієї атаки також ліквідували техніка, який обслуговував ці борти.
Спочатку це сталося після появи HIMARS, потім – після українських баражуючих боєприпасів, які почали діставати на 100 кілометрів, а тепер під ударом опинилися й майданчики на значно більшій відстані.
Це дає максимально позитивний ефект. Якщо росіяни змушені відсувати такі майданчики ще далі – не на 150, а вже на 200 кілометрів, – то далі їх доведеться виносити на таку відстань, де гелікоптери вже просто не зможуть ефективно працювати. Це, звісно, не станеться завтра чи за місяць, але саме дрони і далекобійні високоточні засоби ураження дозволяють поступово взагалі виключити з гри ударні вертольоти,– сказав Катков.
Тобто мова вже не про разове влучання по двох машинах, Україна поступово змінює самі умови, в яких російська армійська авіація може працювати біля фронту. Чим далі від лінії бою доведеться тримати ці борти, тим менше користі вони даватимуть російським військам.
У ніч проти 1 травня дрони знову атакували Туапсе, і це вже четвертий удар по місту за останній місяць. Під удар цього разу потрапив морський термінал, який входить до єдиного виробничого комплексу з Туапсинським НПЗ.
Після нового удару в Туапсе російська влада повідомляла про великі обсяги робіт з ліквідації наслідків. За офіційними даними, на трьох ділянках у місті збирали нафтопродукти, а загалом вивезли 13 333 кубометри мазуту, кам'яномазутної та водомазутної суміші. До робіт залучили 790 людей і 48 одиниць техніки, а в готелях залишалися 85 евакуйованих.
29 і 30 квітня під ударом українських дронів опинилася російська Перм, де загорілася нафтоперекачувальна станція. Після атаки на ЛВДС "Пермь" зайнялися майже всі резервуари для зберігання нафти, а дим від пожежі розтягнувся більш як на 120 кілометрів. Уже наступного дня об'єкт атакували повторно, через що там з'явилися нові осередки загоряння.
30 квітня дрони вдарили й по Пермському НПЗ, який є одним із найбільших у Росії. Попередньо, на заводі уразили установку АВТ-4 – ключовий вузол первинної переробки нафти. Після цього спалахнули вакуумна та атмосферна ректифікаційні колони, а їхнє пошкодження фактично зупиняє роботу цієї установки.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
1 травня 2026
