Суд на Хмельниччині відмовив сестрі загиблого військового у визнанні перебування на його утриманні
На Хмельниччині суд розглянув справу щодо встановлення факту перебування на утриманні загиблого військовослужбовця. Із відповідною заявою звернулася його сестра, яка після смерті брата намагалася отримати передбачену законом одноразову грошову допомогу.
Жінка зазначала, що з 2019 року проживала з братом, вони вели спільне господарство, а після його мобілізації у 2023 році він фактично забезпечував її та її дітей, регулярно переказуючи більшу частину свого грошового забезпечення.
Після загибелі військового під час виконання бойового завдання на Харківщині заявниця звернулася за отриманням державної допомоги відповідно до законодавства про соціальний захист військовослужбовців. Однак отримала відмову.
Оскільки інших близьких родичів у загиблого не було, жінка просила суд встановити юридичний факт її перебування на утриманні брата.
Чемеровецький районний суд Хмельницької області відмовив у задоволенні заяви. Суд дійшов висновку, що заявниця не відповідає критеріям, визначеним законодавством для визнання особи утриманцем.
Не погодившись із таким рішенням, жінка подала апеляційну скаргу. Вона наполягала, що суд першої інстанції безпідставно пов’язав поняття утримання з непрацездатністю та не врахував доказів спільного проживання і ведення господарства.
Заявниця підкреслювала, що її повноліття, працездатність і сімейний стан не виключають можливості бути утриманкою, оскільки фінансова допомога від брата була регулярною і становила основу її доходів.
Апеляційний суд звернув увагу, що у таких справах ключовим є визначення права на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до спеціального законодавства.
Згідно з нормами, чинними на момент загибелі військовослужбовця (22 червня 2025 року), таке право мають лише непрацездатні члени сім’ї, які перебували на його утриманні.
До цієї категорії належать, зокрема, діти, брати, сестри чи онуки до 18 років або старші, якщо вони стали особами з інвалідністю до повноліття. При цьому обов’язковою умовою є відсутність працездатних батьків.
Суд встановив, що заявниця на момент загибелі брата була повнолітньою, працездатною та працювала хіміком на підприємстві. Інвалідність у дитячому віці їй не встановлювали.
З огляду на це суд дійшов висновку, що вона не належить до кола осіб, які можуть бути визнані утриманцями у розумінні закону. Відсутність юридично визначеної непрацездатності виключає можливість отримання відповідного статусу.
За результатами розгляду апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу — без задоволення.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
1 травня 2026
