Від Єревана до Вашингтона: де працюють російські «культурні центри»
Попри санкції та звинувачення у шпигунстві у світі продовжує функціонувати понад 80 «російських домів» – представництв агентства «Росспівробітництво». Вони проводять курси російської мови, ведуть пропаганду серед молоді та просувають своїх «експертів» і культурних діячів. «Слово і діло» розповідає, в яких країнах досі діють центри російської культури.
Федеральне агентство у справах Співдружності Незалежних Держав, співвітчизників, які проживають за кордоном, і з міжнародної гуманітарної співпраці – більш відоме як Росспівробітництво – з’явилося 6 вересня 2008 року, через місяць після початку російсько-грузинської війни. До того функції агентства виконували інші російські та радянські органи.
Росспівробітництво виконує свої завдання зі «співпраці» через мережу так званих «російських домів» – номінально культурних центрів, а фактично осередків російської пропаганди, орієнтованих на російських емігрантів та місцевих мешканців. На мапі зображено рівень присутності цієї мережі у світі:
Основний фокус Росспівробітництва – так звані «країни СНД», які перебувають під значним впливом росії.
Так, у Білорусі розташовано аж чотири центри – у Бресті, Гомелі, Гродно і столичному Мінську. Стільки ж центрів працює у Казахстані – Алма-Аті, столичній Астані, в Оскемені та Оралі (їхні російські назви – Усть-Каменогорськ та Уральськ). У двох останніх містах етнічними росіянами вважають себе половина і третина мешканців відповідно.
Також «російські доми» активні й у країнах-членах БРІКС. Так, в Індії нараховується аж чотири центри, в Бразилії та Єгипті – по два. По одному центру в столиці мають Іран, Індонезія, ПАР та Китай. Останній, подібно до росії, теж має розвинуту мережу «культурних центрів» – Інститут Конфуція.
Крім того, по два центри розташовано у Вірменії (Єреван і Гюмрі), Киргизстані (Ош і Бішкек), Таджикистані (Душанбе і Худжанд), і ще по одному – у столицях Узбекистану і Туркменістану та в окупованій Південній Осетії (Цхінвалі) і Абхазії (Сухумі).
Натомість «російський дім» у Баку закрився на початку 2026 року, коли Азербайджан звинуватив Росспівробітництво у шпигунській діяльності.
У 2023 році ЄС ввів санкції проти Росспівробітництва, що обмежило можливості агентства фінансувати «російські доми» у Європі. Через це та протидію місцевих урядів зрештою закрилися низка російських «центрів» у ЄС, зокрема:
Крім того, закрилися два центри у Великій Британії.
У близько половині країн Європи, втім, збереглися столичні культурні центри росії. Найменша їхня присутність на Півночі: жодна країна Скандинавії чи Балтики, за винятком Фінляндії, не має «російського дому».
«Російські центри» мають найбільші європейські країни – Франція та Німеччина. У медіа регулярно виринають новини про те, що місцеві політики чи активісти вимагають закрити ці «доми», однак поки що вони продовжують функціонувати.
Крім того, вони діють і на Балканах (Сербії, Боснії і Герцеговині, Албанії, Болгарії), у Центральній (Угорщині, Словаччині, Австрії, Чехії) та Південній Європі (Італії, Іспанії, Португалії, Греції).
Як показало розслідування OCCRP, Росспівробітництво навчилося обходити санкції ЄС, щоб підтримувати мережу своїх представництв. Для цього використовуються перевезення готівки росіянами, фінансування від посольств та тіньових фондів.
У США продовжує функціонувати центр у столичному Вашингтоні. Торік у медіа поширилося відео, на якому показані «поетичні читання» у цьому представництві, під час яких автори зачитували провоєнні вірші.
Також, крім уже згаданих представництв у країнах БРІКС та Центральної Азії, по світу розкидано безліч інших «російських домів», зокрема:
У країнах, де число етнічних росіян незначне, основний фокус «російських домів» спрямований на поширення російської пропаганди, розповсюдження пропозицій з обміну студентами та збільшення культурної співпраці. Такими є висновки аналітичної записки Українського інституту, який представляє українську культуру у світі та формує позитивний імідж України за кордоном, протидіючи, таким чином, мережі «російських домів».
Нагадаємо, на початку року Франція заблокувала доступ до 35 каналів, сайтів і радіостанцій рф. Своєю чергою президент Зеленський запровадив санкції проти 29 пропагандистів і 15 організацій, які підтримують рф.
Раніше «Слово і діло» розповідало, які російські телеканали заблокували у світі на тлі агресії рф.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
- Останні
- Популярні
Новини по днях
5 травня 2026
