"Я діяла б більш радикально": голова НСЗУ Наталія Гусак про аналізи й обстеження, ситуацію з медициною на місцях і суд із Sinevo

19.06.2026, 11:10 lb.ua

“Сінево” – це величезна мережа, законтрактована з державою, аби безоплатно робити для нас різні аналізи. І вони разом з іншої лабораторією CSD подали до суду та Антимонопольного комітету, бо у держави нібито непрозорі правила фінансування. Що відбувається?

Ми теж знаємо виключно по заяві. Знаю, що 7 липня буде попередній розгляд, тоді вже наші юристи більше зможуть включитися.

Ми будемо захищати нашу позицію, тому що, здається, маємо різне розуміння підходів закупівлі медичних послуг, ніж наші партнери Sinevo і CSD.

Колеги виходять з своїх інтересів, а наші інтереси - забезпечити в рамках обмеженого фінансового ресурсу українців меддопомогою в рамках їхнього попиту на медичну послугу і в рамках наших пріоритетів, бо фінансовий ресурс обмежений і ми маємо ефективно використати його.

Порівняно з іншими країнами, обсяг фінансування далеко не такий привабливий, як в інших моїх колег, які закуповують медичні послуги. Тому ми йдемо шляхом пріоритетності. І чесно говоримо, які пріоритети зараз в країні:

серцево-судинні захворювання, здорове серце – ми наскрізно дивимося, де що можемо посилити;

пріоритетом є травма війни – наскрізно дивимося, де ми що можемо покрити, щоб захистити пацієнта;

демографічна ситуація, яка стосується дітей, теж вимагає від нас переглянути підходи.

Що це означає? Я, як звичайна українка, отримала скерування від своєї сімейної лікарки на певний перелік аналізів. Вибрала сама “Sinevo”. Прийшла, отримала приємний досвід, за 5 хв без черг, вийшла щаслива, не заплатила ні гривні.

Держава не може собі дозволити закуповувати в такій кількості легкої лабораторної діагностики, яка не має клінічної ефективності і не відстежується в подальшому.

З огляду на культуру самолікування, культуру гіпердіагностики, яка працює ще в як в сімейних, так і в лікуючих лікарів-спеціалістів, ми розуміємо, що цей сегмент безмежний в країні.

Якщо ви хочете просто прийти комфортно, піти в приватний центр і щоб держава покрила се, що ви бажаєте там, вітамін D3 аналізи, загальний аналіз крові декілька разів в місяць і загалом все, то тоді треба чесно сказати, від чого ми відмовляємося як країна: від обсягу реабілітації? від покриття витрат на хірургію? відщеплюємо від сімейних лікарів і обмежуємо доступ до сімейної медицини? Тому що ми хочемо покрити усе бажання пацієнта мати зручний, комфортний механізм отримання лабораторних послуг.

Безумовно, вони ризикнули увійти в програму медичних гарантій, розуміючи, що програма медичних гарантій навіть невелику частину їхнього обсягу послуг, які вони отримують від пацієнтів, не покриє.

Ми подивилися у 2023-му році, що в мережі залишається багато монопрофільних [медзакладів] комунального сектору: ендокринологічні диспансери, шкірвендиспансери, фізкультурні диспансери і ряд інших. Пройшло декілька років їхньої роботи в програмі медичних гарантій, а вони ніякої додаткової цілі для нас, окрім розпорошення коштів, не формують.

При цьому ці диспансери знаходяться здебільшого в обласних центрах, де ми маємо доступність до амбулаторного пакету в ряду інших надавачів.

Тоді ми вирішили використати фінансові інструменти, щоб працювати над ефективністю мережі. Що ми спробуємо мотивувати засновників об'єднувати ці центри до багатопрофільних лікарень, виставимо вимогу, що готові закуповувати дев'ятий пакет виключно в сукупності з іншими пакетами.

Тобто мова йде про те, що амбулаторний пакет – це консультації, по суті, амбулаторна допомога. Людською дуже мовою.

Sinevo – це лабораторія, яка робить аналізи. Їм не потрібні сімейні лікарі, щоб підписували з вами договори, чи хірургія, яка буде оперувати після цих аналізів. Вони просто виконують послугу аналізів. Де ви не можете домовитись?

Ми не можемо домовитися в кількості послуг, яку ми готові закуповувати для пацієнта, не обмежуючи його в інших послугах.

Для нас важливо, до прикладу, щоб ми дали пацієнту, якому справді необхідно, дорогу лабораторну діагностику – це для онкопацієнтів, для орфанних. Ми готові розвивати лабораторний сегмент, готові закуповувати дорогу лабораторну діагностику, але готові перевести суму грошей, яку витрачаємо на дуже лайтові аналізи, як вітамін D3. Я називаю цей приклад, який на 1,5 млрд готова продати одна з клінік, яка подала позов.

От з цих 1,5 млрд ми готові покрити складну лабораторну діагностику для пацієнтів, які мають онкологічне захворювання. Це чесно з точки зору людей, чесно з точки зору системи і чесно з точки зору надавачів, тому що ми їм даємо можливості. Ми кажемо: "Колеги, ми не готові у вас закуповувати таку кількість вітаміну D3, але готові цей обсяг фінансування надати вам, якщо ви надасте послуги імуногістохімії, інших складних лабораторних".

З іншої сторони, колеги-приватники кажуть: "Дивіться, ви ж могли б досягнути більшої економічної ефективності, якби лабораторний сегмент акумулювати в невеликої кількості надавачів, при цьому не створюючи лабораторії в комунальному секторі".

Якщо б років п'ять назад була така їхня пропозиція до держави: нам цікава участь у держфінансуванні, тому, будь ласка, не вкладайте фінансовий ресурс у розвиток лабораторій, які роблять як складну діагностику, так і іншу. Ми готові забрати і бути надійними партнерами. Але ж цього не було сказано п'ять років.

Комунальний сектор розвивав у цей час свою лабораторну діагностику.

І коли ми купляємо комплексну послугу з амбулаторної допомоги, це означає, що коли ви приходите на консультацію до свого кардіолога, або до онколога в поліклініку, онколог або кардіолог виписує направлення і ви в цій же клініці маєте можливість зробити цю діагностику.

Так, ви можете піти і в Sinevo чи CSD, але ви маєте можливість зробити і в цій клініці діагностику. Для нас цікаво розвивати саме таких надавачів, які дадуть можливість комплексно пацієнту надати амбулаторну допомогу, щоб пацієнт не був залежний від того, чи має дійти ще 20-30 км до найближчого Sinevo чи CSD, а в тому, що він може прямо, коли онколог призначив, отримати цю послугу, тому що лабораторна послуга сама по собі не має окремої цінності для пацієнта.

Цінність мають результати лабораторного дослідження саме для лікаря у взаємовідносинах з пацієнтом. Тобто пацієнту необхідно буде ще повернутися до лікаря і отримати на основі цих лабораторних обстежень консультацію або направлення далі на те, що необхідно діагностувати.

Чи я правильно розумію, що є якийсь дедлайн, якщо умовне Sinevo чи CSD не буде мати в штаті лікарів аби надавати цю комплексну амбулаторну допомогу, вони не зможуть мати контракт із державою і проводити ці аналізи?

Ми ще у 2025 році внесли вимогу, щоб були окремі сервіси і класи. Ми говоримо, що має бути сервіс консультацій і лабораторної діагностики. Колеги виконують вимогу.

Мені здається, хтось взяв гінеколога, хтось терапевта, і так через один клас консультацій формально виконують вимогу.Формально виконана вимога, можливо, в рамках норм договору це ОК, але, якщо бути чесним один з одним, вони точно розуміють, що загалом такий підхід точно не про зміни в системі охорони здоров'я.

Фіналізуючи, тобто мова йде про фактично три шляхи:

Лабораторії не готові комплексно працювати, додаючи те, що їм не характерне, і, наприклад, взагалі виходять з програми медгарантій.

Вони готові, наймають фахівців, надають комплексну амбулаторну допомогу і тоді залишаються на таких умовах.

Вони стають підрядниками, скажімо, у великих клінічних лікарнях, і тоді, по контракту підрядника, отримують так контракт з державою.

Ми декілька років поспіль з ними обговорюємо, що шлях підрядника і виконання договірних відносин в рамках інших надавачів – хороше рішення для такого приватного сектору.

Рано чи пізно всі надавачі навіть комунальної сфери власності зрозуміють, що виконання договору з НСЗУ – їхня тема номер один для відповідальності керівників. Тому ви можете формувати зв'язки якраз такі, які б говорили, щоб субпідряд був реальним субпідрядом, а не просто галочкою для виконання умов договору.

І, зараз, коли ми розкриваємо на основі даних кожен маршрут пацієнта, бачимо, де в нас не виконується повноцінно договір з НСЗУ. Ми показували, наприклад, керівникам онкоцентрів, що гістологія – ось тут, тут немає жодних інтервенцій. Це вказує, що пацієнт зробив її десь в платному сегменті. Для нас це не ОК, бо це є частиною обсягу послуги.

Амбулаторна допомога для нас є буфер між госпітальною частиною і сімейною медициною. І для нас важливо, щоб поліклінічний прийом не замінював собою сімейних лікарів і брав на себе більше ту історію, яку можна було б покрити не госпіталізуючи пацієнта.

Чи може держава на восьмий рік програми медичних гарантій чітко сказати, що і де вона мені оплатила і за якими правилами? Я поясню, про що мова. Ми робили матеріал про гістологічні дослідження.

У мене був цей кейс із татом, треба було з'ясувати, чи мав лікар скерувати на це дослідження, чи не мав, якщо мав, то за якими показниками, хто це і як оплачує, щоб я могла це прояснити, ми цього не змогли зробити. Принаймні на той період, коли це в тата було. Ми тут можемо, як держава, сказати чітко? Чи це ще досі в стадії якогось виписування, пропрацьовування?

Я буду недостатньо чесна, якщо скажу, що точно можемо. Велику кількість медичних послуг ми ще описуємо. Особливо проактивно зараз це йде в онкології. Я б тут хотіла подякувати. Якщо згадати перші зустрічі з онкологами і з пацієнтськими організаціями, то їх важко було назвати конструктивними. Наразі можу сказати, що, напевно, з усіх секторів маємо тут найбільш конструктивну позицію, пункт за пунктом вдосконалюємо, виписуємо і дивимося по маршрутах, що має відбуватися насправді. Дослідження, які з'явилися в амбулаторному пакеті, які можуть виконувати референс-центри саме для онкопацієнтів – спільне напрацювання, там вже маршрут готовий, яку лабораторку, за яким направленням, якого лікаря, з якого закладу можна отримати по онкології безоплатно.

Тому, до прикладу, гістологія з'явилася окремим пунктом в амбулаторному пакеті. Тому, до прикладу, КТ-МРТ окремим пунктом з окремими тарифами.

Я знаю, що це складно, особливо коли десятиліттями маршрут вибудовувався від фінансових м

Читати повністю…