"Війна не є перешкодою для любові": історія легендарного військового – автора відео, яке облетіло мережу

10.05.2026, 11:18 24tv.ua

"У ньому взагалі не було страху. Він щодня дивився в очі смерті, але її не боявся", – так каже про свого нареченого Анастасія Шерстюченко. Вони були разом три роки, і дівчина описує їхню любов як надзвичайно ніжну та глибоку. Сьогодні вона може лише запалити свічку біля фото коханого та поговорити наодинці, бо наречений Анастасії – Герой України, старший лейтенант Денис Зелений – загинув 8 травня 2024 року.

Автор найвідомішого фото Серебрянського лісництва, обличчя добре відомих роликів про паски, які облетіли мережу, офіцер, командир… Шлях Дениса Зеленого на війні був зовсім нелегким, але сьогодні ще більш нестерпним для його рідних є життя без нього.

Історією цього відважного героя з 24 Каналом поділилася його наречена Анастасія в межах проєкту "Життя після втрати". Дівчина розповіла про те, яким Денис був у колі найближчих людей та про мрії, які вони понад усе хотіли здійснити.

До теми "Прочитайте цей лист, якщо я загину"․ Пам'яті відеодизайнера 24 Каналу Василя Довбуша у перші роковини загибелі

Дениса та Анастасію разом звела робота у відомій столичній кондитерській Honey. Дівчина прийшла туди на посаду офіціантки, а Денис уже працював барменом. Спершу він здався Насті дуже закритою, серйозною людиною, набагато старшою за свій вік.

Перед тим хлопець закінчив Військовий інститут Київського університету імені Т. Шевченка й здобув фах військового психолога. Ще з підліткового віку він цікавився філософією, багато читав, навіть якось зізнався, що йому було нецікаво з однолітками, він завжди прагнув спілкуватися з кимось старшим. Саме філософія пробудила в юнака інтерес до психології.

Втім після навчання Денис вирішив повернутися до цивільного життя і так почав роботу в Honey. За своїм характером він був дуже системною, чіткою людиною, але водночас – відкритою та комунікабельною, лідером, який умів згуртувати інших навколо себе.

Денис і Настя познайомились у кондитерській Honey / Фото надане 24 Каналу

Любов до книг у нього не минула і в дорослому віці. У Дениса була велика бібліотека, безліч книг на військову тематику, мемуари видатних полководців, політиків. Його наречена згадує, що хлопець читав у будь-яку вільну хвилину: обов'язково перед сном, дорогою на роботу. Також дуже любив мистецтво, театри.

Для нього взагалі не було проблемою піти кудись самому. От він сидить удома, й вечір для нього нудний. Він одразу брав квиток у кінотеатр "Жовтень" або на якусь виставу й сам туди йшов. Часто ходив на виставки: йому дуже подобалося мистецтво, особливо сучасне, – розповіла Анастасія.

З підліткового віку Денис займався бігом. Він пояснював, що регулярний спорт повертає його до структурного життя. Адже тобі потрібно встати, зібратися, піти на пробіжку.

"Денис дуже любив активне життя, мав багато знайомств. Він завжди казав, що, чим більше знайомств у тебе є, тим краще ти себе відкриваєш. Любив пожартувати, але на роботі забував про стосунки, повністю зосереджувався. А ще дуже поважав людей, був командним гравцем", – розповіла наречена військового.

Мабуть, чимало українців вперше дізналися про Дениса після його жартівливого відео на Великдень. У час коронавірусу команда кондитерської вирішила підняти людям настрій і записала відео, на якому Денис тримав у руках напис: "Ду ю спік паски?" Згодом це стане доброю традицією, але наступні ролики хлопець записуватиме не з Києва, а за сотні кілометрів від дому – в місцях, де паски точно не печуть.

Легендарний флешмоб, який запустив Денис Зелений: дивіться відео

На момент повномасштабного вторгнення Денис уже працював менеджером у кондитерській. У нього були хороші стосунки з усіма колегами, з власниками закладу. Всі його дуже любили.

Коли взимку 2022 року українці вперше почули про накопичення техніки біля кордонів, посилення обстрілів, Денис сказав Насті, що треба готуватися до великої війни, адже вона обов'язково буде.

Вночі 24 лютого пара не чула вибухів. Вони жили в самому центрі Києва та прокинулися від дзвінка з роботи. У Насті був шок, натомість Денис залишався повністю зосередженим, спокійним та чітко знав, що має робити.

Він працював на серйозній посаді, до нього зранку дзвонили безліч людей. Пам'ятаю, він сидів такий серйозний, про щось думав, а тоді обернувся до мене і сказав, щоб я швидко зібрала речі та зняла готівку. Денис дав мені план, що я маю робити, а сам поїхав на роботу, – пригадала дівчина.

Ще напередодні вторгнення він говорив, що в закладі також має бути план дій на випадок війни. Зрозуміло, що в кондитерській працювало багато людей, були матеріальні активи, за які відповідав Денис, тому 24 лютого він усіх організував, заспокоїв.

Попри це, хлопець залишався прямолінійним. Він не казав, що через кілька днів все закінчиться і всі повернуться до звичного життя. Він чітко розумів, що війна буде довгою.

З самого початку Денис знав, що піде воювати, але спершу мав допомогти нам. Я дуже не хотіла його відпускати, але розуміла, що по-іншому він не зможе. Денис був великим патріотом, – наголосила дівчина.

Денис Зелений воював із 2022 року / Фото надане 24 Каналу

Настя пригадала, як у перші дні війни вона йшла разом з коханим у метро й пролунала повітряна тривога. Всі навколо почали бігти, втікати, а один чоловік з натовпу почав співати гімн України. Серед усіх, хто був навколо, лише Денис до нього приєднався. Потім він обернувся до нареченої та сказав: "І ці люди збираються виграти війну?" Його дуже розчарувала така ситуація.

У перші дні вторгнення Денис ходив у ТЦК, але тоді його не взяли. Потім він пішов повторно в іншому районі й уже потрапив до складу Нацгвардії. Бійці відповідали за порядок у столиці, але, коли ситуація в Києві дещо стабілізувалася, для Дениса цього виявилося мало. Він вирішив перевестися, щоб точно потрапити на фронт, брати участь у штурмах.

Після короткого навчання Денис вирушив на Схід, разом з бригадою НГУ "Буревій" воював біля Лисичанська та Сіверськодонецька. Хлопця одразу призначили командиром взводу, він мав у підпорядкуванні людей і саме за них завжди хвилювався найбільше.

Тоді ж почалися перші бої та, на жаль, перші втрати. Денис дуже боляче їх переживав, замкнувся у собі. Він розумів, що з ним також може статися різне, тому вирішив завчасно підготувати до цього наречену.

"Я дуже тривожна людина, й Денис знав, що я сильно хвилюватимусь, тому з першого дня у нас був план. Я знала, що він мені напише або скаже, якщо попаде в полон, якщо буде у критичному стані. Пояснив, що робити, якщо його визнають безвісти зниклим. Мій тато був у полоні, йому дали подзвонити лише один раз і він нікому не пояснив, що з ним. Денис дуже цього боявся, тому придумав фрази, щоб я чітко знала, що відбувається", – розповіла Анастасія.

Важливо! Станом на сьогодні тато Анастасії уже повернувся додому. Він також захищав Україну з перших днів та потрапив у полон у квітні 2022 року. На жаль, йому так і не вдалося наживо познайомитись з нареченим доньки, але він встиг поговорити з ним телефоном. Після розмови тато сказав, що може за неї не хвилюватися, бо вона в надійних руках.

Денис нічого не приховував від Насті, розумів, що вона сильно хвилюється. Дівчина знала на якому напрямку він воює, домовленими фразами він давав їй зрозуміти, що відбувається навколо. Настя знала і про загрозу оточення, і про небезпеку, з якої доводилося рятуватися коханому. Якось під час просування росіян на сході, Денис потрапив в оточення та п'ять днів не виходив на зв'язок.

Я думала, що просто зійду з глузду. Перед тим він сказав мені, що йде туди, де може померти… Я мала просто чекати, розуміла, що він мусить врятувати себе, своїх хлопців. Уже потім Денис розповів мені, як вони відходили, як перепливали річку… Це було жахливо, – пригадала дівчина.

Надалі військовий намагався навіть у найскладніших ситуаціях знайти можливість написати коханій. Хотів послухати, як пройшов її день, щоб відволіктися, бо втрати побратимів та усі невдачі Денис переживав дуже боляче. Його підрозділ був для нього сім'єю.

Військовий пройшов запеклі бої на сході України / Фото надані 24 Каналу

Бойовий шлях Дениса проходив через Сіверськодонецьк, Лисичанськ, Бахмут, Білогорівку. Чи не найбільше часу Денис провів у Серебрянському лісництві – заповіднику на Луганщині, де колись жили тварини, занесені в Червону книгу. Але через російське вторгнення це місце перетворилося на випалену землю. Саме Денис є автором найвідомішого знімка Серебрянського лісництва, яке облетіло українські та закордонні ЗМІ.

"У цей день він записав мені відео, показав повністю спалений ліс, а тоді підняв камеру на небо: воно було надзвичайно красивим. Денис сказав, що життя – це завжди великі контрасти: з одного боку, війна, а з іншого – таке небо", – пригадала дівчина.

Серебрянський ліс на Луганщині / Фото Дениса Зеленого

Військовий дуже пишався, що його фото поширили великі видання. Сподівався, що хоч так може звернути увагу людей до того, що війна триває далі. Такою ж була мета і його жартівливих відео на Великдень, яку військовий продовжив записувати з фронту.

У перший час після вторгнення всі українці відчували велику впевненість у перемозі, це передавалося військовим. Але згодом війна стала іншою, перейшла у затяжну фазу, набули поширення безпілотні системи. Прийшло розуміння, що безпечної відстані чи умовного тилу уже немає.

"Якщо раніше Денис знав, що його можуть вбити за 100 метрів від ворожого окопу, то згодом розумів, що дрони дістануть його навіть за кілометри. До того ж він стояв у Серебрянському лісництві, де весь ліс вигорів і було мало місця, щоб сховатися. Всі завдання виконували вночі", – розповіла Анастасія.

Все це спонукало військового до відвертої розмови з нареченою, яку дівчина досі чітко пам'ятає.

Він попросив, якщо станеться найгірше, щоб його поховали у Києві. Денис дуже любив це місто, вважав його своїм домом. А тоді сказав, що я маю жити далі, знайти хорошого чоловіка, бути щасливою. Звісно, я ніяк не могла це прийняти, не вірила, що з ним може щось статися, – пригадала дівчина.

Настя пояснює, що Денис аж ніяк не збирався помирати, він мріяв про сім'ю і дітей, не хотів прощатися з життям, але йому було важлив

Читати повністю…