Не про стіни, а про людей: як у Смілі відбудовують коледж після обстрілу
Уночі 29 червня торік російська ракета влучила в коледж Національного університету харчових технологій у Смілі. Той самий корпус, де ще вчора сиділи студенти, де пахло їдальнею і лунав дзвінок на перерву, — перетворився на руїни за лічені секунди.Але головне — не це. Попри удар, студенти повернулися. Коледж не закрився.Заняття перенесли у вцілілий корпус і гуртожиток. Розклад відновили. Навчання продовжилося — у складніших умовах, але з тим самим змістом: дати молоді професію і шанс залишитися працювати тут, у своєму регіоні. Тепер керівництво думає про наступну зиму: щоб у тому, що залишилося, було тепло, — вцілілий корпус планують засклити склопакетами. Смілянин прийшов на стажування — і залишився працювати інженеромСмілянський коледж дав Олександру Шумському не лише диплом, а й роботу. Після випуску він влаштувався на МХП — те саме підприємство, куди прийшов ще студентом на літнє стажування.— МХП нас запросило на літнє стажування. Потім була практика. Сьогодні в мене дуальна освіта, я паралельно навчаюся і працюю. Адже після Смілянського коледжу пішов вчитися далі в університет, — розповідає Олександр. Тепер він — інженер другої категорії і вже більше року як працює інженером на Переробному комплексі Миронівської птахофабрики. За цей час стажування й практики він працював і пробував себе на різних підрозділах (у тому числі на інкубаторно-птахівничій станції).Робочий день починається о сьомій ранку з перевірки вагів, вакуумного обладнання, пакувальних машин. Потім — заявки: щось працює некоректно і треба виправити, десь щось налаштувати.— Всі механізми потребують контролю. Працюю з сучасним складним обладнанням, з автоматизованим, — каже він. – Всюди потрібен людський контроль, перевірка. Навіть якісні сучасні автоматизовані системи керування виробництвом потребують фахівця. І тут якраз потрібна моя професія. До слова, це цікаво і це відповідально.Спеціальність, яку здобув у коледжі, виявилася універсальною. Олександр каже: де є електроніка — там є робота. Від каси в супермаркеті до автомобільної діагностики.— Якби не було коледжу, я б, мабуть, шукав роботу десь далеко, — додає він.За його словами, саме той корпус, де він навчався, де стояли лабораторії з новісіньким обладнанням — прийняв ракетний удар. Власне, там якраз за підтримки МХП було облаштовано дві сучасні STEM-лабораторії.— Шкода, що у нинішніх студентів не було змоги побувати в тому класі, — зазначає він.Сам Олександр встиг — навчитися, доторкнутися до обладнання, побачити все вживу. Випустився якраз перед ударом.— Там була немов мініконструкція пташника — і все пошкодили… — каже він. Коледж без лабораторій: як навчають після ракетного ударуМи зустрілися з директором коледжу Олександром Хоменком, щоб почути: як це — підняти заклад після прямого влучання і що потрібно, аби він вистояв ще раз — цього разу проти холодів.— Пригадую, 27 червня ми провели випускний, а 29 червня нам прилетіло, — каже він.Удар знищив не лише будівлю, а й те, що формувало якість освіти: лабораторії, обладнання, бібліотеку.— Бібліотеку збирали здавна. Там були дуже цінні підручники, довідники. А обладнання… У нас технічні спеціальності. Двигун треба побачити, потрогати, покрутити. Онлайн цьому не навчиш.Після удару колектив фактично сам взявся за відновлення.— Ми влітку вийшли і робили все своїми силами. Багато — на ентузіазмі. Ми не закрилися. Ми продовжуємо навчати.Корпус із лабораторіями знищений вщерть. Інший — пошкоджений вибуховою хвилею: вибиті вікна, зруйновані деякі перегородки, проблеми з водопостачанням.Навчання довелося адаптувати:— Спочатку закривали вікна старими рамами, що лежали в підвалі. Потім, коли похолодало, перейшли в гуртожиток. Там усе опалюється, але аудиторій менше. Тому працюємо в змішаному форматі: онлайн і офлайн.Попри це, вступна кампанія відбулася.— Ми знову набрали учнів. Бо нас потребують. Підприємства потребують фахівців. І зараз ось знов розпочнеться до літа вступна кампанія.Також деякі фонди та бізнес дещо перерахували на рахунок закладу. Наприклад, вже після атаки й пошкоджень те ж згадане МХП підтримало коледж - сума фінансової допомоги склала 200 тис грн Відбудова — це про людей, але без рішень вона зупиняєтьсяПроректор Національного університету харчових технологій Олександр Бессараб каже: відновити хоча б один корпус — реально.— Йдеться про 4–6 мільйонів гривень. Це підйомна сума. І ми б мали корпус, могли б нормально навчати.Минулого року під це навіть були державні кошти. Коледж підготував проєкт, подав заявку, пройшов експертизу.— Кошти виділили. Але через процедури закупівлі все зупинилося. Без можливості повного авансу жоден підрядник не вийшов на торги. Закупівля не відбулася.У підсумку гроші повернули до бюджету, а корпус залишився без якісних вікон.— Все було готово. І результат — нічого не зроблено, — каже Бессараб.Поки тривають бюрократичні колізії, будівля продовжує руйнуватися: волога, холод, цвіль.— Ми будемо втрачати цей корпус без вікон!Власних коштів у коледжу немає. А місцева влада не може допомогти — заклад підпорядкований міністерству. Сьогодні коледж працює фактично в гуртожитку. Паралельно готують вцілілий корпус — провітрюють, ремонтують, що можуть.Бо відбудова тут — це не лише про стіни. Це про студентів, які приходять навчатися навіть після удару. І про тих, хто, як Олександр, залишається працювати в регіоні.Норми міжнародного гуманітарного права прямо передбачають захист шкіл та інших освітніх закладів під час міжнародного збройного конфлікту, — каже правозахисник Тарас Щербатюк. Від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено понад 4 тисячі і зруйновано 422 заклади освіти, повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.Фото: ZAXID.NET “Цілеспрямований обстріл університетів – це спроба зірвати навчання, посіяти страх і змусити молодь сумніватися у своєму майбутньому в Україні”, — зазначив він.За його словами, пошкоджено або зруйновано понад 18% закладів освіти.Ці цифри — не лише про інфраструктуру. Це про втрату безпечного середовища для навчання, про зруйновані можливості й про дітей, які змушені здобувати освіту в умовах війни.І водночас — про тих, хто, попри все, продовжує вчитися і навчати.«Публікація підготовлена редакцією у межах проєкту "Підтримка місцевих медіа для прозорого висвітлення процесів реконструкції", який реалізує Інститут регіональної преси та інформації (ІРМІ) за підтримки програми Європейського Союзу спільно з Данією, Німеччиною, Францією та Литвою «EU4Reconstruction». Зміст публікації є виключною відповідальністю редакції і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, ІРМІ та інших партнерів ініціативи»Читайте нас також в Telegram та переглядайте у Facebook !рекламаІнші матеріали по темі:05/05/2026 09:45 - Чотирьом черкасцям уже виплатили відшкодування за пошкоджені місця поховань05/05/2026 08:03 - Творча лабораторія об’єднала переселенців з Луганщини в Черкасах05/05/2026 08:00 - Серед ночі армія рф спрямувала на Черкащину балістику04/05/2026 20:00 - Від сертифікатів до паперових перепон: як триває процес виплат за зруйновані будинки у Черкасах04/05/2026 08:43 - Оборонці знищили в небі над областю два російські БпЛАКоментарі 0#1Та - йой! Ділів то!05.05.2026 00:39Колєдж після обстрілу став - Унівєрсітєтом! За пару п'ятирічок то точно відбудуємо! Миронівські навозники - Зубика дають!Цитувати|Поскаржитись на коментар Оновити список коментарівСтрічка RSS коментарів цього записуДодати коментарЗвертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!Ім'я (обов'язкове)Електронна адресаНадіслатиСкасувати Цікаві новини звідусільНОВЕ НА САЙТІПонад 100 нагород здобули юні черкасці на «Кубку ректора ЧНУ» «Століття Черкаського органа»: у Черкасах відзначать ювілей короля музичних інструментів На Черкащині розцвіла нова квіткова локація — долина нарцисів
Але головне — не це. Попри удар, студенти повернулися. Коледж не закрився.Заняття перенесли у вцілілий корпус і гуртожиток. Розклад відновили. Навчання продовжилося — у складніших умовах, але з тим самим змістом: дати молоді професію і шанс залишитися працювати тут, у своєму регіоні. Тепер керівництво думає про наступну зиму: щоб у тому, що залишилося, було тепло, — вцілілий корпус планують засклити склопакетами. Смілянин прийшов на стажування — і залишився працювати інженеромСмілянський коледж дав Олександру Шумському не лише диплом, а й роботу. Після випуску він влаштувався на МХП — те саме підприємство, куди прийшов ще студентом на літнє стажування.— МХП нас запросило на літнє стажування. Потім була практика. Сьогодні в мене дуальна освіта, я паралельно навчаюся і працюю. Адже після Смілянського коледжу пішов вчитися далі в університет, — розповідає Олександр. Тепер він — інженер другої категорії і вже більше року як працює інженером на Переробному комплексі Миронівської птахофабрики. За цей час стажування й практики він працював і пробував себе на різних підрозділах (у тому числі на інкубаторно-птахівничій станції).Робочий день починається о сьомій ранку з перевірки вагів, вакуумного обладнання, пакувальних машин. Потім — заявки: щось працює некоректно і треба виправити, десь щось налаштувати.— Всі механізми потребують контролю. Працюю з сучасним складним обладнанням, з автоматизованим, — каже він. – Всюди потрібен людський контроль, перевірка. Навіть якісні сучасні автоматизовані системи керування виробництвом потребують фахівця. І тут якраз потрібна моя професія. До слова, це цікаво і це відповідально.Спеціальність, яку здобув у коледжі, виявилася універсальною. Олександр каже: де є електроніка — там є робота. Від каси в супермаркеті до автомобільної діагностики.— Якби не було коледжу, я б, мабуть, шукав роботу десь далеко, — додає він.За його словами, саме той корпус, де він навчався, де стояли лабораторії з новісіньким обладнанням — прийняв ракетний удар. Власне, там якраз за підтримки МХП було облаштовано дві сучасні STEM-лабораторії.— Шкода, що у нинішніх студентів не було змоги побувати в тому класі, — зазначає він.Сам Олександр встиг — навчитися, доторкнутися до обладнання, побачити вс
- Останні
- Популярні
Новини по днях
5 травня 2026
