Новий логістичний хаб біля Львова: Meest Group продовжує масштабні інвестиції
На IEF2026 представниця власника Meest Group повідомила про будівництво комплексу площею 25 тис. кв. м та розвиток міжнародної мережіПопри повномасштабну війну Meest Group продовжує масштабні інвестиції в логістичну інфраструктуру та вже вклала понад $100 млн у розвиток мережі.Про це під час Міжнародного економічного форуму (IEF2026) повідомила представниця власника Meest Group з питань стратегії бізнесу та маркетингу Марта Янків.За її словами, компанія не зупинила реалізацію інвестиційних проєктів навіть в умовах постійних російських атак.«Під час війни ми відкрили два великі хаби. Два - за кордоном. Один величезний, другий - біля кордону з Україною, неподалік Жешува, куди з усього світу приїжджають товари як до проміжного транспортного хабу», - сказала Янків.Вона додала, що зараз компанія реалізує ще один масштабний проєкт в Україні.«Зараз біля Львова, на кільцевій дорозі, будуємо величезний хаб площею 25 тис. кв. м. Ми не зупиняємося, ми інвестуємо. За останні роки війни в розвиток інфраструктури вже інвестували понад 100 млн доларів», - зазначила представниця Meest Group.Водночас Янків наголосила, що подальші приватні інвестиції значною мірою залежать від державної політики. За її словами, бізнес очікує розвитку транспортної інфраструктури, модернізації митниці та системної боротьби з корупцією.«Держава повинна допомагати: хороші дороги, гарна інфраструктура, добре залізничне сполучення. Найважливіше - боротьба з корупцією, зменшення бар'єрів, особливо на кордонах, і централізація митниці. Якщо держава якісно виконуватиме свою роботу, бізнес і надалі буде інвестувати», - підсумувала вона.Бекграунд. Раніше Mind писав, що Meest постачає в Україну понад 3,5 млн посилок на місяць - голова правління. За кордоном цей показник становить 3–4 млн.Fri, 26 Jun 2026 11:45:00 +030020306912Новиниhttps://mind.ua/news/20306912-novij-logistichnij-hab-bilya-lvova-meest-group-prodovzhue-masshtabni-investiciyihttps://mind.ua/news/20306912-novij-logistichnij-hab-bilya-lvova-meest-group-prodovzhue-masshtabni-investiciyi#comment_header_layerНовини на mind.uaІнвестиції,бізнес,фінансиМаринович попередив про ризики «дзеркальної» відповіді ПольщіНа IEF 2026 дисидент пояснив, чому відповідати на популізм популізмом небезпечно, а історія вже довела безперспективність такого підходуПеред будь-якими політичними суперечками між Україною та Польщею варто пам'ятати історичний урок: політика «дзеркальних» відповідей може лише завести обидві країни у глухий кут і зіграти на користь третій стороні.Таку думку висловив дисидент, член-засновник Української Гельсінської групи та радник ректора УКУ Мирослав Маринович під час Міжнародного економічного форуму (IEF2026), присвяченого українсько-польським відносинам.Маринович зауважив, що його насторожила поява в українській риториці терміна «дзеркалити» дії польської сторони. За його словами, хоча прагнення України активніше реагувати на дії Варшави є зрозумілим, сам підхід може виявитися помилковим.«Слово «дзеркалити» передбачає, що якщо якийсь політик вдався до якоїсь політичної глупоти, то ми маємо дзеркалити цю глупоту. А якщо якийсь політик вдався до популістських дій, хіба нам треба у відповідь вдаватися до популістських позицій? Ні. Слово «дзеркало» означає, що буде те саме», – сказав він.Водночас він наголосив, що історичний досвід українсько-польських відносин уже довів безперспективність такої логіки. На його думку, взаємні дії у відповідь лише поглиблювали конфлікт, але не допомагали жодній зі сторін довести власну правоту.«Все XX століття ми дзеркалили одне одного: що було добре для українців, було погано для Польщі, і навпаки. Ми йшли на справедливу відплату, поляки – на акції у відповідь. Ну що? Хто з нас навчив нашого суперника? Ніхто. Це просто глухий кут. Ми можемо так зайти дуже-дуже далеко – на радість третій стороні», – підсумував Маринович.Бекграунд. Раніше Mind писав, що попри всі суперечки, на конференції у Польщі для України зібрали понад 375 млн євро на енергетику. ЄС уже найближчим часом надасть Україні перший транш у розмірі 3,5 млрд євро.Fri, 26 Jun 2026 11:39:00 +030020306908Новиниhttps://mind.ua/news/20306908-marinovich-poperediv-pro-riziki-dzerkalnoyi-vidpovidi-polshchihttps://mind.ua/news/20306908-marinovich-poperediv-pro-riziki-dzerkalnoyi-vidpovidi-polshchi#comment_header_layerНовини на mind.uaПольща,Політична кризаУкраїна запускає механізм міжнародної торгівлі вуглецевими скороченнями за Паризькою угодоюНаразі діють лише дві міжурядові угоди – зі Швейцарією та Японією – і саме вони першими залучатимуть інвестиції в декарбонізаціюКабінет міністрів України запустив механізм міжнародної торгівлі скороченнями викидів парникових газів відповідно до статті 6 Паризької угоди.Про це Mind повідомила очільниця Держагентства з енергоефективності та енергозбереження України Ганна Замазєєва.Вона пояснила, що цей механізм – не просто торгівля квотами. Для його запуску необхідна міжурядова угода між Україною та країною-партнером.Наразі такі угоди укладено лише зі Швейцарією та Японією. Обидві країни зацікавлені в цій співпраці, оскільки вже вичерпали внутрішній потенціал скорочення викидів і можуть зараховувати верифіковані українські результати у свій національний внесок.Схема працює так: іноземний партнер обирає проєкт в Україні – у сфері енергоефективності, відновлюваної енергетики або альтернативних видів палива, – надає грант, реєструє проєкт у Мінекономіки та після його реалізації залучає міжнародних верифікаторів для підтвердження обсягу скорочених викидів. Дані фіксуються в єдиній системі для уникнення подвійного обліку.Контекстом для цих змін слугує оновлена енергетична стратегія України до 2035 року, презентована на URC-2026 у Гданську: країна планує відновити 54 ГВт генеруючих потужностей, з яких 50% припаде на атомну генерацію, 30% – на відновлювані джерела та 20% – на газову генерацію.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що міжнародна морська організація відклала вуглецевий податок для суден під тиском США. Країна заблокувала ухвалення IMO програми нульового рівня викидів.Fri, 26 Jun 2026 11:30:00 +030020306910Новиниhttps://mind.ua/news/20306910-ukrayina-zapuskae-mehanizm-mizhnarodnoyi-torgivli-vuglecevimi-skorochennyami-za-parizkoyu-ugodoyuhttps://mind.ua/news/20306910-ukrayina-zapuskae-mehanizm-mizhnarodnoyi-torgivli-vuglecevimi-skorochennyami-za-parizkoyu-ugodoyu#comment_header_layerНовини на mind.uaподаток на вуглець,Швейцарія,ЯпоніяДТЕК та GE Vernova підписали меморандум про будівництво газової електростанції на 650 МВт на заході УкраїниІнвестиції в проєкт на Бурштинській електростанції становитимуть €900 млн – комерційна експлуатація запланована до 2032 рокуДТЕК та американська компанія GE Vernova уклали меморандум про взаєморозуміння щодо будівництва газотурбінної електростанції комбінованого циклу потужністю 650 МВт на території Бурштинської електростанції у західній Україні.Про це повідомляє пресслужба ДТЕК.Угоду підписано на полях Конференції з відновлення України у Гданську в присутності першого віце-прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Проєкт передбачає загальні інвестиції обсягом €900 млн, очікуваний річний обсяг виробництва - до 5 ТВт·год.Введення в комерційну експлуатацію заплановано до 2032 року. Новий об'єкт є частиною стратегічної програми ДТЕК із переходу з вугільної генерації на газову та забезпечить енергосистему гнучкими потужностями, здатними запускатися за лічені хвилини.Проєкт увійшов до переліку 18 флагманських ініціатив плану «Економіка майбутнього», представленого на URC-2026. Другим флагманським проєктом ДТЕК стала Полтавська вітроелектростанція потужністю 650 МВт - майбутній найбільший наземний вітропарк у Східній Європі з інвестиціями €1,2 млрд. Будівництво планується розпочати на початку 2027 року, повне введення в експлуатацію - до 2029 року. Станція забезпечить електроенергією до 1 млн домогосподарств.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що дочірня компанія ДТЕК залучила понад $120 млн на будівництво енергооб'єкта в Польщі. Європейський підрозділ DRI отримав банківський кредит для зведення системи накопичення енергії Trzebinia потужністю 133 МВт.Fri, 26 Jun 2026 11:24:00 +030020306909Новиниhttps://mind.ua/news/20306909-dtek-ta-ge-vernova-pidpisali-memorandum-pro-budivnictvo-gazovoyi-elektrostanciyi-na-650-mvt-na-zahodihttps://mind.ua/news/20306909-dtek-ta-ge-vernova-pidpisali-memorandum-pro-budivnictvo-gazovoyi-elektrostanciyi-na-650-mvt-na-zahodi#comment_header_layerНовини на mind.uaЧому плутанина між КСВ та ESG шкодить бізнесу та як її уникнути?Обидва інструменти працюють з відповідальністю компанії, але роблять це по-різномуУкраїнські компанії дедалі впевненіше говорять про відповідальність бізнесу й дедалі частіше плутають інструменти, якими цю відповідальність вимірюють. Йдеться про КСВ і ESG.Проте це не синоніми й не «початковий» або «просунутий» рівні одного підходу. КСВ і ESG – це різні інструменти з різною логікою, аудиторією та наслідками. Плутанина в цих поняттях несе конкретні ризики: втрату позицій у діалозі з інвесторами, випадання з вимог до постачальників – і, що гірше, створює ілюзію системності там, де її немає.Чим відрізняються КСВ і ESG, чому плутання цих інструментів має практичні наслідки для бізнесу та як уникнути цієї шкоди, Mind розповіла Ірина Угнівенко, керівниця проєкту «Щедрий вівторок» у Zagoriy Foundation.Почнімо з базового. КСВ і ESG працюють з однією темою – відповідальністю бізнесу, але роблять це по-різному.КСВ відповідає на запитання, що компанія вважає важливим і як реалізує свою відповідальність на практиці, а ESG – як цей вплив виміряти, перевірити і врахувати в оцінці бізнесу.ESG – не нова назва КСВКомпанія, яка не розуміє різниці між КСВ і ESG, починає говорити з ринком різними мовами і не помічає цього.На практиці це має такий вигляд: бізнес розповідає про соціальні ініціативи там, де від нього очікують даних про управління ризиками або прозорість процесів. Або інвестує в репутаційні проєкти, але не готовий відповісти на базові питання про governance, етичні політики чи вплив на
- Останні
- Популярні
Новини по днях
26 червня 2026
