Загинув у бою командир екіпажу безпілотних літальних комплексів зі Слов’янська
У Слов’янську провели в останню путь молодшого сержанта Костянтина Зеневича. Військовослужбовець загинув 31 травня 2026 року під час виконання бойового завдання в Запорізькій області.
Про це повідомив у фейсбуці начальник Слов’янської міської військової адміністрації Вадим Лях.
Костянтин Зеневич народився 31 березня 1994 року у Слов’янську. Навчався у школі №6, закінчив енергобудівний технікум та Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Працював електриком у Центрі первинної медико-санітарної допомоги Слов’янська.
Навесні 2023 року чоловік добровільно став на захист України. Служив командиром екіпажу безпілотних літальних комплексів.
Під час служби виконував бойові завдання на Бахмутському, Часовоярському та Вовчанському напрямках. Був поранений. За службу його нагородили пам’ятним знаком «За оборону Вовчанська» та медаллю «За відвагу». Молодший сержант загинув у бою в районі села Бабаші Запорізької області. Йому було 32 роки.
Захисника поховали на Алеї Слави у Слов’янську. У нього залишилися батьки, сестра та дві доньки.
У Слов’янську сталася пожежа в п’ятиповерховому багатоквартирному будинку. Під час ліквідації загоряння рятувальники евакуювали чоловіка.
Оновлюється…
Від російських атак дві людини загинули, ще 11 зазнали поранень. Окупанти атакували Донеччину дронами та авіаційними бомбами.
Про це повідомили у пресслужбі Головного управління Національної поліції Донецької області.
Протягом 14 червня росіяни обстріляли 10 населених пунктів Донеччини. Ворог атакував Білозерське, Дружківку, Краматорськ, Миколаївку, селища Василівська Пустош, Новодонецьке, села Майдан, Самійлівка, Торецьке та Шаврове. Від ударів росіян руйнувань зазнали 30 цивільних об’єктів, з них 24 – це житлові будинки.
Війська рф ввечері 14 червня атакували Новодонецьке. Ворожий безпілотник «Молнія-2» поцілив у багатоквартирний житловий будинок.
Про це повідомили у пресслужбі Донецької обласної прокуратури.
Внаслідок удару загинула 50-річна жінка. Поранення отримали п’ятеро місцевих жительок віком від 43 до 86 років. У постраждалих діагностували мінно-вибухові травми, осколкові поранення, опіки, контузії та садна.
Також ударом росіяни пошкодили багатоквартирний житловий будинок.
За процесуального керівництва Краматорської окружної прокуратури розпочали досудове розслідування за фактом воєнного злочину (ч. 2 ст. 438 КК України).
Донорська кров сьогодні щодня рятує життя і військових, і цивільних. У Краматорську станція переливання крові працює у складних умовах: російські обстріли, перебої електроенергії та дефіцит кадрів. Попри це, фахівці забезпечують необхідні запаси крові для лікарень і екстрених випадків. Напередодні Всесвітнього дня донора крові, який щорічно відзначають 14 червня, журналіст «Антикризового медіа-центру» поспілкувався з директором Комунального некомерційного підприємства «Станція переливання крові м. Краматорська» Володимиром Бєляніним. В інтерв’ю говорили про те, як змінилася роль донорства під час війни, з якими викликами стикається система та що сьогодні мотивує людей ставати донорами.
Україна живе в умовах війни з 2014 року, а повномасштабне вторгнення триває вже понад чотири роки. Як за цей час змінилася роль донорської крові?
Після початку повномасштабного вторгнення люди набагато гостріше усвідомили, наскільки важливою є донорська кров. Особливо це відчувається в громадах, які розташовані поблизу лінії фронту. Щодня кров потрібна і військовим, і цивільним, які отримують поранення та втрачають багато крові. Тому сьогодні донорство – не лише питання медицини, а взаємної підтримки та відповідальності. Фактично від готовності людей стати донорами часто залежить чиєсь життя.
Які виклики нині доводиться долати працівникам станції переливання крові через близькість до лінії фронту? З якими труднощами доводиться стикатися щодня?
Насамперед це безпекова ситуація. Ми працюємо під звуки сирен і вибухів. Регулярно стикаємося з перебоями електропостачання, води, зв’язку та інтернету. Для нас електрика критично важлива. Ми зберігаємо великі запаси плазми у спеціальних низькотемпературних морозильниках, які мають працювати безперервно. Тому під час відключень доводиться запускати резервні генератори.
Ще одна проблема – дороге обладнання, яке через перепади напруги може виходити з ладу. А знайти спеціалістів, які можуть його відремонтувати та обслуговувати в прифронтовому регіоні, дуже складно. Також ми розуміємо, що через обстріли логістичних маршрутів можуть виникати труднощі з доставкою медикаментів, витратних матеріалів та навіть продуктів для донорів.
Наскільки війна вплинула на кадровий склад станції, чи відчуваєте ви дефіцит фахівців? Яких спеціалістів сьогодні найбільше потребуєте та наскільки складно їх знаходити?
За роки війни кількість працівників зменшилася приблизно втричі. На щастя, нам вдалося зберегти команду висококваліфікованих спеціалістів. Багато хто з них може працювати одразу на кількох напрямках: від заготівлі крові до її тестування та видачі. Потреба в нових кадрах є постійно. Але проблема в тому, що фахівців служби крові практично немає. А щоб підготувати нового спеціаліста, потрібен час, а його також немає.
Фото: КНП «Станція переливання крові м. Краматорська»
Коли потреба в донорській крові зростає найбільше?
Після масованих обстрілів. У медичних закладах завжди мають бути запаси крові та її компонентів для екстрених випадків. Такі резерви формуються заздалегідь і підтримуються постійно. Але після великих атак потреба різко збільшується. Думаю, всі пам’ятають обстріл центра Краматорська 5 травня 2026 року. У таких ситуаціях донорська кров особливо необхідна для порятунку поранених людей.
Яких груп крові сьогодні бракує найбільше?
Найрідкіснішою вважається AB (IV) негативна група крові – її має менше одного відсотка людей. Водночас універсальним донором еритроцитів є O (I) негативна. Таку кров можна переливати людям з будь-якою групою. Саме цих груп сьогодні найчастіше не вистачає в системі крові.
Після масштабних обстрілів люди активніше приходять здавати кров?
Так, ми це бачимо. Навесні 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення, план із заготівлі крові був перевиконаний удвічі. Подібна реакція є і зараз після великих обстрілів. Водночас потрібно враховувати, що населення громади суттєво скоротилося через безпекову ситуацію та евакуацію людей.
Наскільки важливо, щоб донорство було регулярним, а не лише реакцією на обстріли?
Регулярне донорство критично важливе, оскільки компоненти крові мають малий термін придатності. Наприклад, еритроцити придатні для використання від 35 до 42 днів, а тромбоцити – лише п’ять діб. Саме тому важливо здавати кров постійно. Це дозволяє підтримувати необхідні запаси для поранених, онкохворих, породіль та всіх пацієнтів, які потребують переливання щодня.
Хто сьогодні становить основу: це постійні донори чи багато нових людей?
На жаль, війна не призвела до збільшення кількості регулярних донорів. Навпаки, багато наших постійних донорів виїхали до більш безпечних регіонів України або за кордон. Переважно це жінки. Крім того, чимало донорів сьогодні служать у Збройних Силах України та територіальній обороні.
Які страхи або міфи про донорство найчастіше доводиться чути від людей, які ще жодного разу не здавали кров?
Найчастіше люди хвилюються через саму процедуру. Хтось боїться уколу, хтось – виду крові. Але зазвичай ці страхи швидко минають. Наші працівники намагаються створити максимально комфортну атмосферу для донорів. Починаючи від реєстратури й до самої донації людина постійно перебуває під увагою персоналу.
Ми використовуємо сучасні медичні вироби, а під час процедури в донаційній транслюються відео з краєвидами. Після здачі крові донори отримують сніданок – шоколад, сік і воду. Тож для багатьох перший досвід виявляється значно простішим, ніж вони очікували.
Всесвітній день донора крові у 2021 році. Фото: КНП «Станція переливання крові м. Краматорська»
Що відбувається з кров’ю після того, як людина її здала?
Після донації кров проходить кілька важливих етапів. Спочатку її розділяють на компоненти – еритроцити та плазму. Потім відбуваються лабораторні дослідження: визначають групу та резус-фактор, перевіряють на інфекційні захворювання, які можуть передаватися через кров. Далі – контроль якості компонентів. А потім вже відбувається розподіл та передача до лікарняних банків крові для подальшого використання.
Чи були випадки, коли завдяки активності донорів вдавалося оперативно закрити потребу лікарень у крові?
Сьогодні система працює так, щоб потреби лікарень прогнозувалися заздалегідь. Медичні заклади формують річні, щомісячні та поточні потреби в донорській крові та її компонентах. Також передбачені незнижувані запаси на випадок надзвичайних ситуацій. Якщо виникає нагальна потреба в певній групі крові, ми інформуємо донорів через сайти ГО «Всесвітня асоціація донорів України https://www.donor.ua/centers/21 та Краматорської міської ради.
Що особисто для вас означає працювати на станції переливання крові під час війни? Що допомагає не втрачати мотивацію?
Під час війни донорство крові стало питанням національної безпеки. Я очолюю станцію переливання крові Краматорська вже понад 30 років. І сьогодні особливо гостро розумію, що кожна крапля зібраного матеріалу та кожна видана доза – це шанс врятувати чиєсь життя. І на передовій, і в тилу. Це робота на виснаження, але водночас вона дає відчуття причетності до порятунку людей. Попри всі труднощі війни, ми бачимо справжні приклади єдності, хоробрості та незламності. І це додає сил працювати далі.
Напередодні Всесвітнього дня донора крові що б ви хотіли сказати людям, які ще лише замислюються про своє перше донорство?
Донорство крові сьогодні – не лише допомога конкретній людині. Це також внесок у стійкість держави. Я хочу подякувати всім, хто вже є донором, і тим, хто лише планує ним стати. Ваша небайдужість, чуйність і готовність допомагати рятують людей.
Колектив Комунального некомерційного підприємства «Станція переливання крові м. Краматорська» щиро вдячний кожному. Ви даруєте людям
- Останні
- Популярні
Новини по днях
15 червня 2026
