9 років безвізу: як Україна відкрила двері до Європи і як це рішення стало рятівним у 2022 році
"Безвіз" - як ключове слово і головна політична подія 2017 року в Україні. Для мільйонів громадян це означало можливість подорожувати до країн ЄС без оформлення віз за наявності біометричного паспорта. Водночас безвіз став не лише практичним спрощенням поїздок, а й одним із найважливіших політичних символів європейської інтеграції України після Революції Гідності.
Рішення про безвіз не було політичним подарунком. Йому передували роки тривалих переговорів між Україною та Європейським Союзом, виконання вимог з візової лібералізації, ухвалення десятків законів та створення нових державних інституцій.
Серед ключових вимог ЄС були:
- запровадження біометричних паспортів;
- створення антикорупційної інфраструктури;
- реформування прикордонної служби;
- посилення захисту персональних даних;
- удосконалення міграційної політики та безпеки документів.
Фактично безвіз став своєрідним іспитом на здатність української держави реалізовувати складні системні реформи відповідно до європейських стандартів.
П'ятий президент Петро Порошенко зробив питання безвізу одним із центральних напрямків зовнішньої політики своєї каденції. Він представляв Україну під час фінального етапу переговорів з європейськими партнерами, брав участь у церемонії підписання рішення про надання безвізового режиму в Страсбурзі та публічно супроводжував процес на найвищому політичному рівні.
Після остаточного схвалення рішення Радою ЄС Порошенко назвав безвіз "гігантським кроком у Європу" та наголосив, що йдеться не лише про свободу подорожей, а про цивілізаційний вибір України.
"Якщо хочете, це подолання наслідків Переяславської ради, це вихід із так званих пострадянських держав, які в Росії зневажливо називають "бліжнім зарубєж'єм". І навпаки, це ще більше залучення України до спільного європейського цивілізаційного простору. Тепер хіба що божевільні можуть вважати Україну частиною так званого "русского міра". Україна - це частина об'єднаної Європи", - наголошував Порошенко.
Важливу роль відіграли дипломати, які роками переконували держави-члени ЄС підтримати українську заявку. Тодішній заступник глави адміністрації президента Костянтин Єлісєєв, який супроводжував переговорний процес із європейськими структурами - пізніше розповідав, що ідея безвізового режиму для українців з'явилася ще у 2005-му.
"Після Помаранчевої революції ми отримали шанс. Але не безвізу, а просто шанс спрощення візового режиму. Але навіть таке досягнення вважалося перемогою. І коли ми навіть у той період, - я тоді працював у Брюсселі, - навіть заїкалися про перспективу безвізу, нам крутили біля скроні й казали, що це абсолютно неможливо і нереально. Ми мали отримати безвіз, десь ще у 2015-2016 році. Але, на жаль, кожен раз Європейський Союз придумував, як то кажуть, велосипед: все нові і нові передумови", - пригадував Єлісєєв, наголосивши, що президент України переконав президента Європейської комісії, Жана-Клода Юнкера - не додавати нових вимог.
Вагомий внесок зробили парламентські коаліції 2014-2017 років та урядові команди, які забезпечували ухвалення законодавства, необхідного для виконання критеріїв ЄС. Перші закони, спрямовані на лібералізацію візового режиму з Євросоюзом - були проголосовані у листопаді 2015-го. Без створення антикорупційних органів, запровадження електронного декларування та інших реформ позитивне рішення Євросоюзу було б неможливим.
Окремої згадки заслуговують інституції Європейського Союзу - насамперед Європейський парламент, який у квітні 2017 року підтримав надання Україні безвізового режиму, а також Рада Європейського Союзу, що завершила процедуру ухвалення рішення.
Уже протягом першого року дію безвізу ним скористалися пів мільйона громадян України. Упродовж двох років українці здійснили понад 33 мільйони поїздок до країн Європи і країн Шенгенської зони.
Для багатьох громадян безвіз став першим особистим досвідом безпосереднього знайомства з країнами ЄС. Поїздкам посприяла і поява нових лоукост-авіаперевізників. У вересні 2018 в аеропорту "Бориспіль" зустріли перший рейс компанії Ryanair.
Водночас політичне значення рішення було навіть більшим за практичне. Затверджений безвіз перетворився на фізично відчутний маркер - Україна впевнено йде курсом європейської інтеграції.
Якщо у 2017 році безвіз асоціювався зі свободою подорожей, то після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року він набув зовсім іншого значення - гуманітарного.
У перші тижні великої війни мільйони українців були змушені залишити свої домівки. Як повідомляли в ООН - лише за перші три тижні великої війни за кордон виїхали 3,2 млн громадян. Безвізовий режим дозволив людям швидко і безперешкодно перетинати кордони держав Європейського Союзу без необхідності проходити складні та тривалі візові процедури. Саме це спростило пошук безпечного прихистку і створило "зелений коридор", яким українці шукали безпеку, підтримку та тимчасовий прихисток у країнах Європи.
"Україна є безвізовою країною для в'їзду до ЄС. Тому власники українських біометричних паспортів звільнені від візових вимог під час поїздок до ЄС", - Європейська Комісія 2 березня 2022 року прямо вказувала на цю обставину як на ключовий фактор "mass influx", "масового припливу".
Завдяки цьому українці могли одразу обирати країну для тимчасового захисту, приєднуватися до родичів і друзів у різних державах ЄС, а не застрягати у прикордонних країнах. Саме це спростило пошук прихистку і створило насправді дієвий "зелений коридор", яким українці шукали безпеку в країнах Європи.
Європейська Комісія також наголошувала: "Громадяни України, як безвізові мандрівники, матимуть можливість вільно пересуватися в межах ЄС після допуску на його територію, що дозволить їм приєднуватися до своїх родичів і друзів у значних діаспорах, які наразі існують у Європейському Союзі, та таким чином сприятиме балансу зусиль між державами-членами".
Саме це стало однією з причин швидкої активації директиви про тимчасовий захист (Temporary Protection Directive) вже 4 березня 2022 року - рекордно швидко і вперше в історії ЄС.
Тепер Україна чекає не лише дозволів на безперешкодні поїздки до сусідніх та більш далеких країн. Наступний крок - це повноцінне членство в Європейському Союзі. Очікується, що 15 червня відкриється перший кластер переговорів про вступ України та Молдови до ЄС. Утім, для подальшого успішного євроінтеграційного руху Україна потребує низки реформ, серед яких ключове у затвердженому "плані Качки-Кос" - це дотримання верховенства права.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
11 червня 2026
