Втручання у рельєф та сонце – як союзник: які кроки пропонують фахівці для негайного порятунку озера Китай
В Ізмаїльському районі екологічна катастрофа на придунайському озері Китай, яке опинилося за крок до повного висихання, все ще кардинально не вирішена. Ця унікальна водойма заплавно-лиманного типу сьогодні є безальтернативним джерелом існування для понад 11 тисяч мешканців, які проживають у восьми прилеглих населених пунктах — селах Комишівка, Муравлівка, Василівка, Червоний Яр, Старі Трояни, Фурманівка, Новоселівка та Приозерне. Наразі через критичне маловоддя, стрімке накопичення мулових наносів на дні, різке підвищення рівня мінералізації та критичне зниження концентрації кисню у воді повністю припинився природний нерест, що призвело до масового вимирання та зникнення цінних видів живих водних біоресурсів та фактично паралізувало будь-яку рибогосподарську діяльність у регіоні. Про це стало відомо на нещодавньому засіданні постійної комісії Одеської обласної ради з питань екології, природокористування, земельних відносин, адміністративно-територіального устрою, запобігання надзвичайним ситуаціям і ліквідації їх наслідків та оборонної роботи, де обговорювали можливі виходи з ситуації, передає «Бессарабія INFORM».
Раніше екологічна ситуація розглядалася виключно крізь призму кліматичних змін, проте Ізмаїльська районна рада оприлюднила дані, які вказують на наявність серйозної нормативно-правової колізії.
Примусове штучне наповнення озера з річки Дунай наразі заблоковане через стратегічну помилку минулих років, а саме через передачу ключових інженерних об’єктів та насосних станцій з балансу державного Кілійського міжрайонного управління водного господарства у колективну власність організації водокористувачів «Перша Кілійська ОВК». Оскільки відповідно до чинного законодавства України та положень власного Статуту ця організація має право експлуатувати зазначену гідротехнічну інфраструктуру виключно для меліоративних цілей — тобто для поливу та зрошення приватних сільськогосподарських угідь своїх членів, — державне фінансування наповнення водосховища через ці потужності опинилося поза правовим полем. З огляду на це райрада вже підготувала та спрямувала офіційні клопотання до Міністерства економіки, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, а також Міністерства аграрної політики та продовольства України з проханням відновити державний контроль за водозабезпеченням об’єкта та повернути головну насосну станцію «Кофа» в повне управління Кілійського МУВГ.
Разом з тим, під час засідання обласної комісії виявився зовсім інший, протилежний погляд на природу цього майнового конфлікту, який озвучив безпосередній керівник організації водокористувачів «Перша Кілійська ОВК» Віталій Швайка. Він виступив із офіційним спростуванням та заявив, що навколо майна ОВК та станції «Кофа» штучно створюється політичний ажіотаж, який заважає конструктивній роботі. За його інформацією, зусиллями організації насосна станція «Кофа» на сьогодні повністю відремонтована, модернізована та приведена в ідеальний робочий стан, і в разі оперативного врегулювання деяких суперечливих норм у профільному законодавстві приватні водокористувачі готові безперешкодно задіяти її потужності для наповнення водосховища. Більше того, керівник ОВК наголосив на важливому технічному факті: на балансі державного Кілійського МУВГ і без станції «Кофа» залишається потужна насосна станція №3, яка за своїми технічними характеристиками цілком спроможна самостійно закачувати воду з Дунаю в Китай. На думку Віталія Швайки, корінь проблеми криється не в юридичному статусі нерухомості, а в тому, що з’єднувальні канали, якими транспортується вода, зазнали тотального замулення за останні десятиліття, і без їхньої комплексної капітальної розчистки та поглиблення будь-яке закачування буде неефективним.
Реальний і досить тривожний стан фінансування та загального водного балансу об’єкта мовою конкретних математичних розрахунків описав начальник Кілійського МУВГ Олег Забалуєв. Він офіційно підтвердив, що протягом усього періоду з 2023 по 2025 роки кошти з державного бюджету на поповнення або порятунок екосистеми озера Китай взагалі не виділялися через формальний підхід центральних відомств до деградації об’єкта. Винятком став лише 2024 рік, коли управлінню вдалося домогтися виділення 4 мільйонів гривень з обласного бюджету, за рахунок яких з русла Дунаю було примусово закачано 9,344 мільйона кубічних метрів води. У поточному 2026 році завдяки сприятливим весняним гідрологічним чинникам озеро змогло самопливно наповнитися ще на 23,9 мільйона м³, проте екологічна ситуація залишається критичною, оскільки для досягнення нормального підпірного рівня водоймі все одно катастрофічно бракує щонайменше 38 мільйонів м³ води. Наслідки такого тривалого дефіциту вже мають руйнівний характер для економіки: зрошення полів, яке раніше охоплювало близько 12 тисяч гектарів родючих земель і було основою місцевого агробізнесу, наразі повністю зупинене, а дзеркальне виснаження водосховища призвело до стрімкого падіння рівня підземних вод, через що у тисяч селян у колодязях та приватних артезіанських свердловинах зникає питна вода.
Вихід із тривалого енергетичного та фінансового глухого кута, коли прокачування води за старими технологіями коштує занадто дорого через високі тарифи на електроенергію, фахівці та урядовці вбачають у радикальному переході на зелену енергетику та зміні інженерних підходів. Олег Забалуєв повідомив, що наразі на стадії фінальних тендерних процедур перебуває інноваційний проєкт будівництва повністю енергонезалежної насосної станції на сусідньому озері Катлабух, яка функціонуватиме від власних промислових сонячних електростанцій (СЕС). Зважаючи на цей успішний прецедент, заступник голови Держрибагентства Тарас Кот офіційно висунув пропозицію розробити та реалізувати аналогічний проєкт автономної сонячної насосної станції і для порятунку озера Китай. Одночасно з цим у Кілійській громаді на рівні експертних обговорень перебуває ще один екологічний проєкт, який передбачає повну зміну геометрії та рельєфу дна Китаю: пропонується штучно заглибити окремі ділянки водойми із одночасним зменшенням загальної площі її водного дзеркала, що дозволить суттєво мінімізувати втрати цінного водного ресурсу від природного випаровування під час екстремальної літньої спеки.
Раніше ми повідомляли: У Рені засудили жінку, яка намагалася вивезти з України канабіс у бюстгальтері
- Останні
- Популярні
Новини по днях
8 червня 2026
