Птахи можуть спати у польоті та долати десятки тисяч кілометрів: інтерв'ю з орнітологинею Ганною Кузьо
І хоча птахи фактично стали звичною частиною нашого життя, про них ми знаємо зовсім небагато. Навіть фахівці можуть відповісти далеко не на всі запитання, оскільки дослідження тривають досі. Загалом тема птахів – надзвичайно цікава, а деякі факти про пернатих можуть вразити та приголомшити багатьох.
Аби більше дізнатися цікавинок із життя птахів, 24 Канал поспілкувався з орнітологинею Ганною Кузьо. Вона також є популяризаторкою птахоспостереження та працює у Франкфуртському зоологічному товаристві, яке підтримує національні парки та заповідники Українських Карпат.
У які "теплі краї" та на яку максимальну дистанцію летять птахи з України, які особливості їхніх міграції та перельотів і ще чимало цікавих фактів про цих милих істот – читайте далі у нашому інтерв'ю.
Ганна Кузьо / Фото надано орнітологинею
Почнімо з такого вступного запитання: скільки в Україні є птахів?
В Україні загалом зареєстрували понад 400 видів птахів. Але йдеться не лише про тих, що у нас гніздяться. Також є пролітні птахи або ті, які потрапили до нас випадково. Тобто їх могли помітити раз на певну кількість років.
До прикладу, цікавий випадок трапився у 2022 році. Тоді наприкінці березня зафіксували делаверського мартина. Цей птах є північноамериканським видом і схожий на нашого мартина звичайного (у них навіть можуть бути гібриди). Він зимує у Західній Європі, але у якийсь спосіб потрапив і до України. І цей пролітний вид теж є у списку птахів України. Але невідомо, коли наступного разу він знову у нас з'явиться – це може статися і через 15 років, а може й ніколи.
В Україні існує понад 400 видів птахів / Фото надано Ганною Кузьо
Ганна Кузьо звернула увагу на допис Максима Гаврилюка у спільноті "Птахи України", де він і описав спостереження за делаверським мартином:
29 березня 2023 року до України вдруге прилетів мартин делаверський із передавачем. Зимував птах у Бельгії, під час міграції до місця гніздування сигнал від передавача було отримано на півночі західних областей України та на Київщині. Нагадаю, що вперше цей мартин залетів в Україну наприкінці березня 2022 року. Це дозволило включити його до переліку орнітофауни України. Безумовною цікавинкою є факт включення виду до складу орнітофауни на підставі даних передавача. До цього часу мартина делаверського в Україні ніхто візуально не бачив
Щоправда, кількість птахів, яких можна побачити в Україні, постійно змінюється. Оскільки є ті, яких перестали у нас відзначати. Наприклад, 100 років тому вони були, а вже тривалий час їх не спостерігають. Тому і немає сенсу, щоб їх реєстрували у тому списку. Натомість з'являються інші види, як-от той же делаверський мартин, які розширюють свій ареал.
Зверніть увагу! Інформацію про мігрівні види птахів, які є в Україні, а також про те, куди та коли вони літають, можна дізнатись у цьому довіднику.
А які максимальні відстані здатні долати перелітні птахи з України?
У нас таким рекордсменом є лелека білий. Він може долати в один бік понад 6 тисяч кілометрів. Щодо птахів у світі, то ту поза конкуренцією арктичний крячок. Ця пташка долає найбільші відстані під час міграції – від одного до іншого полюсу щороку в обидва боки. Це 70 – 90 тисяч кілометрів щорічно.
Арктичний крячок може долати понад 70 тисяч кілометрів: як це відбувається – дивіться відео
Як це досліджують? Раніше взагалі не знали, куди зникають мігрівні птахи. А приблизно століття тому з'явився метод кільцювання, який зараз і використовують. Якщо люди знаходять і фотографують закільцьованих птахів – це дуже цінна інформація.
Є досить цікава історія на цю тему, що трапилася з лелеками. У XIX столітті люди зрозуміли, що летять вони через Африку. А передумовою для цього став лелека, який повернувся зі стрілою у шиї, – у птаха влучили на території сучасного Судану та цілком імовірно, що на нього полювали. Сьогодні опудало того лелеки зі списом є експонатом у Ростоцькому університеті.
Це один з прикладів початку дослідження міграції птахів. Але загалом лелеки летять через всю Африку, можуть зупинятися у Центральній Африці та долітають до півдня континенту. І це все в один бік.
Тобто дорога у них займає близько двох місяців. Слід розуміти, що переліт не схожий на рейси літака, коли зліт і посадка відбуваються у конкретні години, а між ними весь час літак перебуває у повітрі. Птахи ж можуть зупинятися дорогою. Тому ми можемо бачити зграї лелек, коли починаються весняна або осіння міграція. Але це вже мігрівні лелеки, які просто пристали десь відпочити та поїсти. І таке саме відбувається всією їхньою дорогою. Тобто вони долають довгий шлях і потім таку саму відстань – додому.
Умовно кажучи, виходить так, що з 12 місяців у році приблизно 4 місяці у них займає дорога?
Так-так. Кілька місяців. Але міграція, звичайно, – дуже небезпечна та довга історія. Це не так, як ми собі уявляємо, що птахи взяли та полетіли собі у теплі краї. Насправді це дуже небезпечно. Адже дуже багато птахів гинуть у дорозі та вони натрапляють на значну кількість проблем і небезпек.
Мігрують переважно ті види, яким важко вижити взимку на місці. І тільки через це у них виникло таке пристосування. Вони не на відпочинок летять – треба нормально попрацювати, щоб можна було долетіти до пункту призначення.
Ось Ви говорили про Африку, зокрема про південну її частину. А куди ще зазвичай літають птахи?
Це можуть бути різні місця, адже у кожного виду є свій маршрут. Хтось може летіти ближче – наприклад, у Туреччину, а хтось – далі на схід. Хтось летить на південь і затримується десь на Півдні Європи, деякі птахи летять аж у Південну Африку. Але напрям міграції той самий.
Загалом дальні мігранти можуть летіти у тропічну частину Африки та перелітати Сахару, зупинившись у південній її частині. Також одним із напрямків є Близький Схід. Існує кілька маршрутів, шляхів міграції, міграційних коридорів, якими летять птахи, зокрема через Україну.
Наприклад, можемо розглянути жовту плиску – невеликого горобцеподібного птаха вагою 25 грамів, який летить у центральну Африку. Так, за даними енциклопедії мігрівних тварин, останній зі зворотів жовтої плиски був із Нігерії, а птах гніздився у Чернігівській області. Відстань між точками спостережень становила 4760 кілометрів.
Для такого далекого перельоту триває підготовка та змінюється організм. Зокрема, птахи накопичують жирові запаси та линяють, аби їхнє оперення було в ідеальному стані.
Однак є птахи, які летять не так далеко – їм достатньо полетіти на Південь Європи, наприклад. Навіть у нас на Півдні України частково сформувався такий клімат, який дозволяє зимувати деяким співочим маленьким птахам.
Птахи з України летять не обов'язково в Африку: хтось – ближче, хтось – далі / Фото надано Ганною Кузьо
Якщо говорити про дальню міграцію, то які птахи першими повертаються до України та коли вони це роблять?
Міграція – дуже розтягнутий період. Власне, ті птахи які не є дальніми, можуть більше орієнтуватися на погодні умови. Тобто їхній приліт залежить від погоди: одного сезону це може статися трошки раніше, а іншого – пізніше. Дальні птахи орієнтуються на довжину світлового дня. Їхній організм реагує на те, що день стає коротшим або довшим.
Щодо тих птахів, які прилітають найраніше, тут важко виокремити якийсь один вид. Щороку час прильоту може бути різним. Наприклад, гуси прилітають дуже рано – вони можуть з'явитися ще наприкінці лютого чи на початку березня. Але теж тут треба розуміти, що часто через нашу територію летять пролітні гуси, тобто вони у нас не гніздяться. Серед таких птахів можна згадати білолобих гусей, величезні зграї яких у нас можна побачити ще рано навесні. Проте їхній маршрут спрямований не до України, а на Північ Європи.
Наші сірі гуси теж можуть прилітати дуже рано, але вони вже у нас і гніздяться. Однак сірі гуси є і північніше у Європі, так само як і лелеки. Тут відбувається таке: зграя рухається, але від неї дорогою "відвалюються" деякі особини, які собі вподобали певне місце раніше до остаточного кінця маршруту. І все це розтягнуто у часі.
Ще додам про лелек. В Україні вірять, що ці птахи повертаються у третій декаді березня. Навіть є точна народна дата їхнього прильоту – 19 число. Але це насправді період піка їхньої міграції – вони летять протягом місяця, а найбільший проліт відбувається переважно у середині березня.
Зверніть увагу! Докладніше про міграцію білих лелек можна прочитати у матеріалі орнітолога Віталія Грищенка, який досліджує їх понад 30 років.
Також рано прилітають журавлі. Їхня міграція відбувається наприкінці лютого. Приблизно з 2016 року я намагаюся збирати дані по міграції журавлів. Прошу людей заповнювати анкету, щоб вони просто відзначали дату та місце спостереження, і, якщо можливо – кількість особин журавлів у зграї та інші деталі. З роками ця інформація назбирається та буде яке краще розуміння, як ця динаміка відбувається.
Крім того, є дуже багато співочих дрібних птахів, які поступово прилітають – хтось раніше, хтось пізніше. Наприклад, шпаки та білі плиски прилітають доволі рано навесні, а от берестянки, соловейки – ближче до кінця квітня-середини травня.
Є і винятково комахоїдні птахи, які залежать від температури повітря. Тобто вони не можуть собі дозволити прилетіти, коли погода така, як у нас було у квітні, чи коли мороз. Це, зокрема, вивільга та серпокрилець чорний. Ці птахи не є рідкісними, але прилітають вони вже на початку травня, коли дуже мінімальні ризики морозу.
Серпокрильці – це птахи, які все життя проводять у польоті та навіть у польоті їдять комах. І коли холодна погода, їм складно вижити, оскільки немає що їсти. Але вони до таких періодів пристосовані – можуть впадати у стан заціпеніння, так само як і ластівки, і температура їхнього тіла трішки опускається. Проте такий стан для них – великий ризик. Якщо це затягнеться, то вони можуть просто не вижити. Тому серпокрильці прилітають, коли вже дуже тепло. На Півдні України це відбувається раніше, ще наприкінці або навіть у середині квітня. На Заході вони з'являються пізніше – цього року станом на 5 травня у Львові серпокрильців ще не було.
Серед тих, хто пізно прилітає, можна згадати про ви
- Останні
- Популярні
Новини по днях
30 травня 2026
