Чи може посипатися здоров’я від життя у тривалому стресі? Пояснюємо з лікаркою Іриною Левадою
Хронічний стрес, який в умовах війни супроводжує нас практично щодня і щоночі, змінює рівень гормонів, насамперед кортизолу та адреналіну. У нормі вироблення кортизолу регулюють наші циркадні ритми: гормон починає вироблятися вранці, це природний процес. Однак постійні нічні тривоги, обстріли, необхідність бігти в укриття або очікування небезпеки порушують цей ритм. Тому кортизол у нас регулярно може бути підвищеним.
Коли рівень кортизолу та адреналіну довго залишається підвищеним, це б'є одразу по кількох системах організму:
За словами Ірини Левади, тривале перебування у стані стресу позначається на роботі мозку — зокрема, на пам’яті, концентрації, емоційному стані та здатності контролювати власні реакції.
Через це стає складніше концентруватися на роботі, виконувати звичні домашні справи чи займатися тим, що раніше давалося без особливих зусиль. Можуть виникати проблеми із запам’ятовуванням нової інформації — наприклад, коли людина навчається, проходить курс або опановує нові навички. Такі зміни стосуються не лише людей старшого віку.
Постійне перебування в напрузі також утримує активованими ділянки мозку, пов’язані зі страхом і тривогою. Через це ми можемо постійно перебувати в очікуванні небезпеки, ставати більш тривожними, гірше спати, бути емоційно нестабільними або агресивнішими.
Гірше працюють ділянки мозку, які відповідають за логіку, планування та самоконтроль.
Ще один механізм пов’язаний із системою страху. Через тривалий стрес змінюється баланс між ділянками мозку, які відповідають за пам’ять та емоційні реакції.
«Центр пам'яті, враховуючи, що нейронні зв'язки руйнуються, ніби зменшується в об'ємі, а його місце займає центр страху. Так виникає постійна тривога», — пояснює Ірина Левада. Це може проявлятися порушеннями сну, змінами емоційного стану та агресією.
Коли організм регулярно отримує великі дози кортизолу та адреналіну, серце починає працювати інтенсивніше — зокрема, частішає пульс.
«Високий пульс небезпечний для серця, тому що воно постійно працює з більшим навантаженням. Відбувається своєрідне зношування серцевого м’яза», — говорить лікарка.
Одночасно адреналін і кортизол впливають на судини, спричиняючи їхнє звуження. Через це може підвищуватися артеріальний тиск. За словами Левади, такі проблеми вона бачить і в молодих людей, які раніше могли не мати жодних проявів захворювань серцево-судинної системи.
Ще один наслідок тривалого стресу — хронічне запалення внутрішньої стінки судин. Воно може сприяти ранньому розвитку атеросклерозу. Є наукові дослідження, які пов’язують хронічний стрес із підвищеним ризиком інфаркту та інсульту. За словами лікарки, йдеться про зростання ризику на 40–50%.
На початкових етапах стрес може пригнічувати роботу імунної системи. Через це ми стаємо більш вразливими до інфекцій і можемо частіше мати вірусні захворювання. На це впливають і зовнішні умови. Наприклад, холодна пора року, відсутність опалення, переохолодження чи інші фактори, які можуть додатково навантажувати організм. Подібний сценарій ми могли помічати минулої зими.
За тривалого стресу відбуваються і складніші зміни. Клітини можуть поступово втрачати чутливість до кортизолу — гормону, який у нормі бере участь у регуляції запальних процесів. Тобто може виникати своєрідна резистентність до власних гормонів організму.
За словами Левади, глюкокортикоїди необхідні організму, щоб стримувати хронічний запальний процес. Якщо ця система працює неправильно, запалення може ставати системним.
Цей процес може мати зв’язок зі зростанням кількості аутоімунних захворювань. За таких станів імунна система починає виробляти антитіла проти власних клітин.
«Парадокс імунітету: імунна система, яка повинна нас захищати, починає атакувати власний організм», — говорить Ірина Левада.
Аутоімунні захворювання часто мають хронічний перебіг і потребують серйозного медикаментозного лікування. Левада працює не лише як терапевтка, а й як ревматологиня. За її словами, останнім часом вона бачить сплеск таких захворювань у молодих людей, але подібні проблеми виникають і в старшому віці.
«Наприклад, ревматоїдний артрит часто діагностують у молодих жінок. Але я зараз бачу жінок 65+, 70+, у яких типова клінічна картина ревматоїдного артриту і відповідні лабораторні показники», — говорить Левада.
Ще одна система, яка реагує на тривалий стрес, — обмін речовин. Один із найбільш помітних проявів лікарка називає «кортизоловим» або «стресовим жиром». Йдеться передусім про накопичення вісцерального жиру — жирової тканини навколо внутрішніх органів.
Тривалий стрес може бути одним із факторів, які сприяють розвитку метаболічного синдрому та раннього цукрового діабету 2 типу.
Хронічний стрес впливає і на роботу кишківника та склад мікробіому. Причому мікробіом важливий не лише для травлення — він бере участь і в роботі імунної системи.
Через порушення цієї взаємодії можуть виникати проблеми з травленням, зокрема синдром подразненого кишківника, який може проявлятися, наприклад, діареєю.
За словами лікарки, тривалий стрес також може бути пов’язаний із розвитком інших захворювань травної системи.
Хронічний стрес впливає на психічне здоров’я, але його наслідки не варто автоматично списувати лише на психологічний стан.
«Коли хронічний стрес триває роками і є безперервним, це призводить до того, що ми зараз бачимо. Люди якийсь час трималися, а зараз починає сипатися здоров'я, зокрема соматичне», — говорить Ірина Левада.
Лікарка перераховує ризики, та це не означає, що у всіх нас всі ці пункти або ряд із них проявляться, і що причиною погіршення стану буде саме повномасштабна війна.
По-перше, наше тіло вміє адаптуватися. Нервова система, пояснює лікарка Ірина Левада, має нейропластичність — здатність регулювати та перебудовувати свою роботу. Звісно, все має свої межі, і якщо стрес триває роками й практично не переривається, його наслідки можуть накопичуватися. Водночас, за словами Ірини Левади, передбачити, коли саме вони проявляться, неможливо. Це залежить від індивідуальних особливостей організму, зокрема генетики. Хронічний стрес є серйозним тригером для організму. Але в однієї людини проблеми зі здоров’ям можуть початися вже, тоді як в іншої — проявитися через роки.
По-друге, проблеми могли бути й раніше, просто ми могли не зважати на них, допоки не «притиснуло». Ірина Левада розповідає, що до неї часто приходять пацієнти з різними скаргами.
«І людина каже: “Мені всі кажуть, що це психосоматика”. Я кажу: “Скажу вам цю фразу тільки після того, як повністю виключу соматику, тобто тілесні проблеми, які можуть супроводжувати ваші скарги”», — розповідає лікарка. Для цього можуть знадобитися аналізи та інструментальні методи дослідження.
«Не треба вводити себе в оману і списувати все на хронічний стрес. Це дійсно можуть бути якісь соматичні проблеми або захворювання, які починаються. Наше головне завдання зараз — вчасно їх розпізнати і почати лікувати», — каже Ірина Левада.
1. Проблеми зі сном. Порушення можуть проявлятися по-різному. Наприклад, ви приходите додому після роботи виснаженими, хочете спати, але не можете заснути. Минає дві-три години, сон не настає. Або ви засинажте, але регулярно прокидаєтеся серед ночі, а потім не можете знову заснути. «Чи людина навіть проспала вісім годин і прокидається та розуміє, що настільки виснажена, ніби взагалі не спала», — говорить лікарка.
2. Зміни харчової поведінки. Апетит може посилюватися: постійно хочеться солодкого, жирного чи іншої «смачної» їжі. Або протилежне — апетит зникає.
3. Емоційне відсторонення. Ви настільки довго живете у напруженні, що поступово втрачаєте потребу у спілкуванні та хочете лише одного — щоб вас залишили в спокої. При цьому змінюється емоційна реакція на події. Наприклад, новина, яка раніше викликала б сильну реакцію, тепер практично не викликає емоцій.
«Разом із цим може зникати емпатія. Якщо людина раніше була небайдужою до проблем інших, їй усе було цікаво, вона допомагала, то зараз їй все одно, — говорить Ірина Левада. – Це небезпечний стан, який може бути шляхом до вже психіатричних захворювань».
Деякі лабораторії пропонують пакети аналізів із назвами на кшталт «Стрес» або «Базовий скринінг стресу». До них можуть входити дослідження магнію, кортизолу, вітамінів групи B, B12, фолієвої кислоти, а також ТТГ. Чи справді всі ці показники потрібно перевіряти просто так зараз?
За словами Ірини Левади, універсального набору аналізів «на стрес» не існує, а необхідність конкретних досліджень залежить від симптомів і стану людини.
Наприклад, визначення магнію в крові не завжди дає повну картину щодо його рівня в організмі. «Магній, як правило, у всіх нормальний. Це не означає, що магнію в м'язах стільки ж, скільки в крові, тому це досить умовний аналіз», — пояснює лікарка.
Кортизол також не є показником, який варто здавати всім без винятку: «Це дуже чутливий показник, що залежить від емоційного стану, від того, чи ви поїли. Не завжди він є релевантним», — говорить Левада.
Тиреотропний гормон (ТТГ), це насамперед скринінговий показник функції щитоподібної залози, а не безпосередній тест на стрес. Інші обстеження призначають залежно від результатів аналізів та конкретних симптомів людини.
Ірина Левада вважає некоректним продавати такі набори як універсальну перевірку організму на наслідки стресу: «Такий пакет аналізів — маркетинговий хід».
Замість самостійно обирати готовий пакет аналізів, лікарка радить спочатку звернутися до терапевта або сімейного лікаря. Під час консультації лікар збере анамнез, зокрема розпитає про попередні захворювання та сімейну історію, проведе огляд, виміряє артеріальний тиск, послухає серце й легені та за потреби проведе інші обстеження.
Також можуть використовувати спеціальні шкали для оцінки депресії, тривоги та інших станів. За їхньою допомогою лікар може визначити, чи потрібна вам консультація іншого спеціаліста чи ті або інші аналізи.
З медичної точки зору обстеження варто підбирати не за назвою готового лабораторного пакета, а відповідно до симптомів і стану конкретної людини.
Повністю прибрати джерело стресу під час війни неможливо. Тому важливо шукати
- Останні
- Популярні
Новини по днях
5 жовтня 2026
