Борщ зі щавлем і яйцем: класика української кухні

16.02.2026, 11:44 litenews.com.ua

Зеленого борщу не сплутаєш ні з чим: він пахне молодим листям, вологим городом після дощу й теплом, яке тільки-но розкладає крила. Щойно з’являється щавель — тонкий, кислуватий, із пружним стеблом — у домі ніби відчиняється вікно навесні. Хочеться світла, простоти й тарілки гарячого супу, в якому зелень не для декору, а для характеру.

Це не просто рецепт. Це маленький ритуал. Борщ, який вариться не поспішаючи, але й без зайвої урочистості. Його готують після прогулянки, коли щоки ще рожеві від вітру, або в неділю, коли кухня тихо гуде розмовами. І так, він про баланс — між кислинкою щавлю й ніжністю яйця, між насиченим бульйоном і легкою зеленню.

Інгредієнти, які пахнуть весною

На велику каструлю (приблизно 3 літри) вам знадобиться:• 2–2,5 л бульйону (курячого або м’ясного; можна й овочевого — тоді буде легший варіант)• 300–400 г картоплі• 1 морквина• 1 невелика цибулина• 1 пучок свіжого щавлю (щедрий, не шкодуйте)• 3–4 варені яйця• 1–2 ст. л. олії або шматочок вершкового масла• сіль і чорний перець до смаку• жменя зелені: кріп, зелена цибуля, петрушка• сметана для подачі

Прості продукти. Нічого зайвого. Але саме з них виходить щось таке, що хочеться повторювати щовесни.

Крок перший: основа

Поставте бульйон на вогонь. Якщо варите його з нуля — дайте йому час. Нехай тихо булькає, а на кухні з’являється глибокий, домашній аромат. Якщо бульйон готовий — просто доведіть до кипіння.

Тим часом почистьте картоплю і наріжте кубиками. Не надто дрібно — вона має відчуватися в ложці. Киньте в киплячий бульйон і зменшіть вогонь. Нехай вариться спокійно, без поспіху. Весна ж нікуди не тікає.

Крок другий: ароматна основа

Цибулю дрібно наріжте, моркву натріть на тертці. На сковороді розігрійте олію або розтопіть вершкове масло. Обсмажуйте овочі на середньому вогні, поки вони не стануть м’якими й трохи золотистими. Не смажте до темної скоринки — зелений борщ любить ніжність.

Коли овочі готові, перекладіть їх у каструлю до картоплі. Перемішайте. Запах змінюється миттєво — з’являється глибина, тепла й заспокійлива.

Крок третій: головний герой

Щавель промийте ретельно. У його листках часто ховається пісок — весна ж із грядки. Обсушіть і наріжте смужками. Хтось ріже грубо, хтось дрібно. Я люблю середній варіант: щоб зелень була помітна, але не домінувала.

Додайте щавель у каструлю, коли картопля вже м’яка. І ось тут — магія. Яскраво-зелене листя спершу тримає колір, а потім темніє, втрачає об’єм, ніби розчиняється в супі. Не лякайтеся — так і має бути. Варіть ще 3–5 хвилин. Не більше. Щавель не любить довгих прощань із вогнем.

Спробуйте на смак. Можливо, захочеться ще трохи солі або дрібку перцю. Кислинка вже тут, вона грає на язиці, але її можна підкреслити або пом’якшити — усе у ваших руках.

Крок четвертий: яйця — ніжний штрих

Варені яйця очистьте й наріжте кубиками або часточками. Є два способи додавання: або всипати одразу в каструлю, або класти в кожну тарілку перед подачею. Перший варіант робить борщ більш однорідним. Другий — красивішим.

Мені подобається другий. Коли в тарілці плавають білі й жовті шматочки, а зверху — ложка сметани, що повільно тане, — це виглядає як маленька картина.

Завершення: зелень і тиша

Вкінці додайте жменю подрібненої зелені. Вимкніть вогонь. Накрийте кришкою й дайте борщу настоятися хоча б 10–15 хвилин. Це важливо. Смаки мають познайомитися, обійнятися, стати одним цілим.

У цей час можна нарізати свіжий хліб. Або підсушити його на сковороді. Або просто сісти й відчути, як кухня наповнюється спокоєм.

Подача — як маленьке свято

Налийте борщ у глибоку тарілку. Додайте яйце, якщо не зробили цього раніше. Покладіть ложку густої сметани — вона створює контраст, пом’якшує кислинку, додає кремовості. Посипте ще трішки зелені.

Перший ковток завжди трохи обережний. А потім — другий, уже впевнений. І раптом ви розумієте, що це смак дитинства, городів, ранніх яблунь у цвіту. Смак простої радості.

Маленькі варіації

Хочете більш наваристий варіант? Додайте шматочки відвареного м’яса з бульйону. Любите легкість? Варіть на овочевій основі й подавайте без сметани.

Дехто додає трохи рису або навіть ложку вершків — і це теж має право на життя.

А ще можна приготувати зелений борщ на копчених реберцях. Тоді він стає глибшим, димним, із характером. Весна буває різною — від ніжної до зухвалої.

Чому його хочеться щороку

Можливо, справа не лише в смаку. Зелений борщ — це перша зелень після довгої зими. Це відчуття оновлення. Коли на тарілці — не просто суп, а обіцянка теплих днів.

Він готується просто. Їсться легко. Залишається в пам’яті надовго.

І, чесно кажучи, хіба є кращий спосіб привітати весну, ніж зварити каструлю зеленого борщу зі щавлем?

Читати повністю…