Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Психотерапевтка пояснила, чи дає горе право на образи

pravdatutnews.com

Психотерапевтка пояснила, чи дає горе право на образи

Фото: Pexels

У рубриці Ask the Therapist видання The New York Times жінка розповіла про складний конфлікт із сестрою, яка два роки тому втратила чоловіка через рак. Після його смерті сестра почала регулярно надсилати їй листи з образливими й різкими звинуваченнями.

Головна причина образи — те, що авторка не змогла приїхати за 3 000 миль, щоб підтримати сестру під час шестимісячного лікування її чоловіка. Хоча вона з чоловіком надсилали подарунки, листи й повідомлення підтримки, сестра сприйняла її відсутність як байдужість.

Листи почали приходити приблизно раз на чотири місяці. Жінка відповідала на них, але кожна відповідь викликала нову хвилю звинувачень. Зрештою вона припинила писати у відповідь, бо відчула безнадійність ситуації. Водночас сестра наполягає на телефонній розмові, щоб «усе виправити», а інші родичі вважають, що через горе вона має право на будь-які емоції.

Психотерапевтка зазначає, що в основі конфлікту лежить взаємне відчуття несправедливості. Одна сторона вважає, що її не підтримали в найважчий період життя; інша — що її зусилля були недооцінені. Подібні розриви, за словами експертки, є природною частиною близьких стосунків.

Ключова проблема — не сам факт відсутності, а те, як ця відсутність була пережита. Для вдови це могло виглядати як покинутість, навіть якщо наміри сестри були добрими. Психотерапевтка пояснює: коли людина говорить «мені не вистачило твоєї підтримки», інстинктивна реакція — захищатися або пояснювати свої дії. Проте це часто лише поглиблює дистанцію.

Замість виправдань експертка радить спробувати інший підхід — визнати біль, не погоджуючись із звинуваченнями. Визнання не означає зізнання у байдужості; це спосіб показати, що почуття іншої людини мають значення.

Також вона рекомендує перейти від листів до відеодзвінка: живий контакт може пом’якшити тон і допомогти побачити одне одного не як «опонентів», а як близьких людей, які пережили втрату по-своєму.

На завершення психотерапевтка нагадує: смерть чоловіка — це болісне нагадування про швидкоплинність життя. Родина стоїть на переломному моменті — або зберегти образу, або спробувати зцілити стосунки через співчуття та взаємне визнання почуттів.

До слова, ми писали, чому очі котів світяться в темряві, та які винаходи з'явилися завдяки цьому феномену.

Юрій Маркевич - pravdatutnews.com

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
16 лютого 2026

Новини на тему

Більше новин