28-річний ЛОР-лікар врятував від закриття та кардинально змінив державну лікарню на Тернопільщині
Історія 30-річного отоларинголога Віктора Гуньки, який у 28 років неочікувано для самого себе очолив занедбану державну лікарню у селищі Залісці на Тернопільщині, підкорює український сегмент соцмереж. Світлини кабінетів у форматі «до та після ремонту», які медик опублікував у платформ Threads, миттєво стали вірусними, зібравши сотні захоплених відгуків.
Як повідомляє видання «Главком» з посиланням на сюжет програми «Сніданок із 1+1», молодому керівнику вдалося зробити майже неможливе — врятувати медичний заклад від ліквідації та повністю змінити філософію ставлення до пацієнтів і персоналу.
Віктор Гунька згадує, що кар’єра топменеджера не входила у його плани. Спочатку його запросили в селищну лікарню звичайним ЛОРом. Проте за кілька місяців попередній директор звільнився, і молодому фахівцю запропонували сісти у крісло керівника. Становище закладу на той момент було критичним.
«Тут була дуже складна ситуація. Найімовірніше, лікарня мала б закритися, бо вона перебувала в такому стані, що ніхто не був готовий братися за неї», — розповідає Віктор.
Сам керівник щодня долає понад 30 кілометрів в один бік, адже живе у Тернополі. Свою посаду він жартома називає «хобі або волонтерством», оскільки левова частка заробітку витрачається суто на дорогу. На газ для автівки щомісяця йде близько 12–13 тисяч гривень, при цьому Віктор часто підвозить на зміну і своїх колег-лікарів.
Перші кроки на посаді почалися не з урочистостей, а з кризовго менеджменту: на новопризначеного директора звалився старий борг-штраф на суму майже 400 тисяч гривень. Для крихітної селищної лікарні це був вирок. Заклад вистояв лише завдяки згуртованості колективу — медики добровільно йшли у відпустки за власний рахунок, аби зекономити кошти та перекрити фінансову діру.
Паралельно Віктор взявся за побутові умови, які жахали. Наприклад, у його власному кабінеті ЛОРа не було навіть умивальника. Щоб елементарно помити руки чи провести процедуру промивання вух пацієнту, доводилося бігти в інше крило будівлі, гріти воду та нести її в каструльці назад.
Коли перші результати капітальних ремонтів кабінетів потрапили в інтернет, Залісцівська лікарня отримала потужну народну підтримку. Гроші на будівельні матеріали Віктор Гунька шукає всюди: залучає місцевих підприємців, благодійні фонди та депутатів. Проте найболючішими та водночас найціннішими є пожертви від звичайних людей.
«Я цього не очікував. Одна жінка, в якої загинув брат на війні, принесла великий донат. Потім прийшла ще одна, яка втратила на фронті сина. Вони принесли по 100 тисяч гривень. Для нашої громади це колосальні гроші», — ділиться емоціями молодий директор.
На сьогодні команді Віктора вдалося капітально відновити вже третину всіх приміщень лікарні. Але головним приводом для гордості став сучасний реабілітаційний кабінет, де безкоштовну допомогу та відновлення проходять українські військовослужбовці.
Попереду у закладу ще багато викликів — повна заміна аварійного даху, купівля високотехнологічного обладнання та встановлення автономних сонячних панелей. Своїм колегам-керівникам з інших державних лікарень Віктор дає просту пораду: не чекати мільярдів зверху, а просто мати щире бажання змінити систему.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
29 червня 2026
