У Закопаному визнають: без українців було б дуже складно
Російська пропаганда вже багато років намагається переконати європейців, що українські біженці та трудові мігранти є тягарем для країн, які їх прихистили. У соцмережах та проросійських медіа регулярно поширюються наративи про те, що українці нібито забирають робочі місця, живуть за рахунок соціальної допомоги та створюють проблеми для місцевих громад.
Однак реальність часто виглядає зовсім інакше. У польському курортному місті Закопане підприємці, представники влади та бізнес-спільноти визнають: без українських працівників багато підприємств зіткнулися б із серйозними кадровими труднощами.
Вони працюють у готелях, ресторанах, магазинах і сервісних компаніях. На думку підприємців та представників місцевої влади, працівники з України стали невід’ємною частиною місцевого ринку праці. Їхній раптовий від’їзд міг би серйозно вплинути на роботу багатьох підприємств під Татрами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Із Одещини – до польської бібліотеки: як українка будує нове життя за кордоном
Без цих працівників у нас були б великі труднощі. На багато посад сьогодні практично неможливо знайти працівників з Польщі. Нещодавно ми навіть придбали будівлю в Закопаному, яка використовується як готель для працівників, і пропонуємо роботу разом із житлом, – говорить один із закопанських готельєрів, відповідаючи на запитання, що сталося б, якби з міста зникли українські працівники.
За його словами, звісно, трапляються поодинокі негативні випадки, але переважна більшість українців – сумлінні та чесні працівники. Єдиною перепоною інколи стає мовний бар’єр. Тому для роботи офіціантом чи адміністратором рецепції потрібне знання польської мови на розмовному рівні. Водночас українці охоче працюють покоївками або помічниками на кухні – на цих посадах знайти польських працівників надзвичайно складно.
Важливо й те, що більшість українців працюють у Закопаному не сезонно. Багато хто залишається тут на кілька років і не змінює місце роботи так часто, як деякі місцеві працівники, які орієнтуються переважно на сезонний заробіток.
На думку президента правління готельної компанії «Nosalowy Dwór» Віктора Врубеля, сьогодні готельний та ресторанний бізнес не зміг би нормально функціонувати без іноземних працівників, зокрема українців.
— У Закопаному та загалом у Польщі було б дуже важко вести бізнес без іноземців, особливо там, де потрібна велика кількість рядових працівників, – наголошує він.
За його словами, це стосується не лише готелів і ресторанів, а й будівельних та виробничих компаній.
Врубель звертає увагу, що хоча найчастіше говорять саме про українців, до Польщі на роботу приїжджають також громадяни інших країн Східної Європи, а також Філіппін, Непалу та В’єтнаму.
— Справа не в тому, що хтось не хоче наймати поляків. Просто на багато вакансій немає охочих, — пояснює він.
При цьому іноземці працюють не лише на базових посадах. Серед них дедалі частіше зустрічаються висококваліфіковані фахівці.
— Ми часто маємо справу з чудово підготовленими працівниками. Це фахівці з продажів, маркетингу, менеджери, керівники гастрономічних підрозділів або висококласні бармени, — каже Врубель.
Він додає, що українці завдяки мовній близькості швидко адаптуються до польських реалій. Багато хто вільно володіє не лише українською та польською, а й англійською мовою.
— Мовний чи культурний бар’єр практично непомітний, особливо у випадку людей зі Східної Європи. Наш досвід показує, що вони швидко адаптуються і добре функціонують у робочому середовищі, — зазначає він.
За словами Врубеля, багато як польських, так і іноземних працівників залишаються в компанії на роки.
— Ми бачимо, що люди працюють у нас тривалий час. Можливо, це тому, що ми намагаємося створити дружню атмосферу на роботі, і працівники це цінують, — говорить він.
Водночас він визнає, що у сфері готельного та ресторанного бізнесу природною є вища плинність кадрів на базових посадах незалежно від національності.
— Ми однозначно виграємо від такої трудової міграції. Як підприємець і представник готельної галузі я позитивно оцінюю присутність іноземних працівників на ринку праці, — наголошує Врубель.
Президентка Татранської господарської палати (ред.- об’єднання місцевих підприємців) Агата Войтович також вважає, що українці вже давно стали важливою частиною ринку праці Закопаного.
— Ми ставимося до них абсолютно так само, як до будь-якого іншого працівника, незалежно від походження. Це вже не просто працівники. Вони стали частиною нашої спільноти, — підкреслює вона.
За її словами, багато українців, які приїхали під Татри, не сприймають Польщу як тимчасове місце перебування.
— Ті, хто залишився і працює тут, найчастіше хочуть оселитися назавжди. Вони створюють сім’ї, віддають дітей до шкіл, складають випускні іспити та планують навчання у вишах. Це вже наші мешканці, — каже Войтович.
Вона переконана, що без українських працівників місцева економіка зіткнулася б із серйозними труднощами.
— Без цих робочих рук було б дуже складно. Ми просто не впоралися б, — зазначає вона.
Дедалі більше українців відкривають у Польщі власний бізнес.
— Я знаю багатьох людей, які вже ведуть власну справу. Вони хочуть залишитися тут і пов’язують своє майбутнє з Польщею, — додає вона.
За словами Войтович, після початку повномасштабної війни становище українців у Польщі змінилося.
— На початку найважливішим було забезпечити людей роботою та відчуттям безпеки. Ішлося не лише про гроші, а й про те, щоб допомогти їм відволіктися від тривожних думок про рідні домівки та близьких, — згадує вона.
Сьогодні багато українців отримують підвищення та займають дедалі відповідальніші посади.
— Я знаю чимало людей, які просунулися кар’єрними сходами. Бачу також, наскільки вони прагнуть розвиватися та вивчати польську мову, — говорить Войтович.
Особливо її вражає зацікавленість українців польською культурою та історією.
— Мене дивувало, наскільки гарно деякі з них пишуть польською мовою. Багато хто ще в Україні підтримував польську мову та традиції. Іноді під час розмов про історію мені навіть ставало ніяково, бо вони пам’ятали більше за мене, — зізнається вона.
Міський голова Закопаного Лукаш Філіпович також переконаний, що без українців місцева економіка та туристична галузь зіткнулися б із серйозними проблемами.
— Якби українці раптом зникли із Закопаного, усім підприємцям було б дуже важко. Достатньо пройтися містом: кожен продуктовий магазин, кожен ресторан — усюди працюють українці, — каже він.
За його словами, дефіцит працівників залишається однією з найбільших проблем бізнесу.
— Просто немає кому працювати. Це величезна проблема, — наголошує мер.
Водночас він спростовує поширений міф про те, що українців наймають через дешевшу робочу силу.
— Це вже міф. Сьогодні всі працюють на однакових умовах. Знайти працівника складно незалежно від його національності, — підкреслює Філіпович.
Журналісти також поспілкувалися з двома українцями, які вже тривалий час працюють у сфері громадського харчування та готельному бізнесі Закопаного.
Віталій, який перевіз під Гевонт усю свою родину, а його діти навчаються у місцевих школах, говорить, що знайшов тут другий дім.
— Я сумую за Батьківщиною і хотів би повернутися після закінчення війни. Але тут, у Закопаному, я можу більше заробляти і почуваюся значно безпечніше, ніж удома, біля Харкова, — каже він.
Катя, яка приїхала до Закопаного два роки тому, зазначає, що знайти роботу тут нескладно, а роботодавці оцінюють працівників не за походженням, а за професійними якостями та працьовитістю.
Текст і фото: Павел Пелка (Paweł Pełka)
На Одещині з’явився новий сучасний футбольний комплекс. Його відкрили у Красносільській громаді до Дня Конституції України. База стане місцем для підготовки юних футболістів, проведення турнірів різного рівня та реабілітації українських…
Юні спортсмени з Херсонщини успішно виступили на відкритому чемпіонаті Миколаєва з боксу, присвяченому пам’яті Захисників України Олександра Білецького та Артема Хана. Додому вони повернулися із чотирма медалями. Про це повідомили…
- Останні
- Популярні
Новини по днях
29 червня 2026
