Перелік забороненого ПЗ розширено із 40 до 416 позицій: чи позбавить це Україну ворожого софту?
Які наслідки матиме оновлення від Держспецзв’язку та що реально допоможе припинити використання російського програмного забезпеченняПерелік забороненого програмного забезпечення в Україні виріс у десять разів – із 40 до 416 позицій. Серед ПЗ, що Держспецзв’язку додало до «чорного списку», – Dr.Web, Kaspersky, усі підсистеми 1С та його клони BAS/BAF/UA-бюджет.Однак є нюанс: заборона поширюється лише на держсектор і критичну інформаційну інфраструктуру. Приватний бізнес – поза межами регулювання, хоч саме там зосереджено основну масу ворожого ПЗ.Тож чи допоможуть згадані кроки припинити використання російського софту і які механізми могли б забезпечити більш ефективний результат, Mind розповіли експерти IT Ukraine Association.Що саме змінилося?Держспецзв’язку протягом останнього місяця суттєво оновила відкритий перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного обладнання – на виконання постанови Кабміну від 22 жовтня 2025 року №1335.Список розширено з 40 до 416 позицій за результатами аналізу рішень РНБО, введених президентськими указами і міжнародних санкцій. До нього включено, зокрема:усі підсистеми 1С та клони – BAS, BAF, UA-бюджет (27 позицій);антивірусне ПЗ Dr.Web і Kaspersky Lab;мережеве обладнання, пов'язане з підсанкційними компаніями.Перелік опубліковано у відкритому доступі на сайті Держспецзв'язку і надалі оновлюватиметься відповідно до санкційних рішень та рішень судів.Чому це важливо і чого бракує?Розширення переліку – системний крок. Але він має принципове обмеження: стосується держустанов, сектору безпеки та оборони і власників критичної інформаційної інфраструктури. Приватний бізнес – 1,8 млн малих і середніх підприємств – перебуває поза межами цього регулювання.При цьому саме в приватному секторі зосереджено основний масив ворожого ПЗ. За даними досліджень, понад 70% українських компаній використовують хоча б один програмний продукт рф. 75% – досі працюють із 1С, хоча 87% із них розуміють, що це небезпечно. І 68% не змінили нічого – ні у 2022-му, ні після.Популярний «вихід» – перейти з 1С на BAS – насправді виходом не є. BAS перебуває в тій самій екосистемі й відтепер теж офіційно включений до переліку забороненого ПЗ. Ті, хто обрав цей шлях, здійснили косметичну заміну, а не реальну міграцію.Паралельно кількість кіберінцидентів в Україні зростає: якщо у 2023 році їх було 2541, то у 2024-му – вже 4315 (+70%), а за 2025 рік команда CERT-UA опрацювала понад 5900 кібер-інцидентів.Держава як споживач ворожого ПЗОкремий вимір проблеми – держустанови. З 2015 року вони витратили 2,25 млрд грн на закупівлю ворожого ПЗ через Prozorro. Із них 1,2 млрд – вже після початку повномасштабного вторгнення. Рекордним став 2023 рік: 428 млн грн на ворожий софт, найбільша сума за всі роки з початку збройної агресії. Тенденції до зниження немає.Це означає, що навіть у сегменті, який тепер потрапляє під дію оновленого переліку, заборона ще не стала реальністю. Перелік існує – механізму примусового виконання та санкцій за порушення поки немає.«Розширення переліку Держспецзв'язку – правильний крок, але він закриває лише частину проблеми. Держсектор і критична інформаційна інфраструктура – це важливо, але основний обсяг ворожого ПЗ сьогодні використовується в приватному бізнесі і без законодавчого поширення вимог на весь ринок ми продовжуємо залишати відкритими сотні тисяч цифрових вікон для ворога. Критичним тут є саме розповсюдження та інтеграція ворожого софту», – зазначила Марія Шевчук, виконавча директорка IT Ukraine Association.Які альтернативи?Аргумент «немає на що переходити» більше не актуальний. У вересні 2025 року на Дія.Бізнес запрацював «Маркетплейс цифрових рішень», запущений разом із Асоціацією IT Ukraine. На цей час на платформі – 219 продуктів, 32 тисячі унікальних користувачів, понад 6100 переходів на сторінки конкретних рішень. Платформа охоплює всі ключові категорії: бухгалтерія та облік, CRM, документообіг, кібербезпека, e-commerce.Українські розробники адаптували як власні рішення, так і відкриті західні ERP-платформи під вимоги українського податкового та бухгалтерського законодавства.Головні бар'єри переходу вже не в пропозиції, а в організації: небажання персоналу змінювати звичні інструменти, витрати на впровадження, брак фахівців з альтернативних систем, складність міграції даних.Що допоможе ефективно викоренити російське ПЗ?Загалом, оновлений перелік Держспецзв’язку – це інструмент переважно для держсектору. Але остаточно викоренити ворожий софт з теренів України можна лише силою спрямованого на це закону. І така ініціатива вже є – законопроєкт №13505 «Про заборону використання та розповсюдження ворожих програмних продуктів та ворожих засобів інформатизації», зареєстрований у Верховній Раді майже рік тому. Він має закрити прогалину, яку перелік не покриває.Документ вирішує кілька проблем одночасно, бо він дає:Чіткі критерії та реєстр. Сьогодні немає законодавчо закріпленого визначення «ворожого ПЗ», немає відкритого реєстру з доступом для бізнесу, немає порядку оновлення переліків. Без цього бізнес не має ані зобов'язань, ані навіть орієнтирів.Поширення вимог на приватний сектор. Перелік Держспецзв'язку не стосується 1,8 млн ММСП. Законопроєкт закриває цей розрив, поетапно поширюючи обмеження на весь ринок.Конкретні строки. Закон передбачає повне виведення ворожого ПЗ з обігу протягом п’яти років. Для бізнесу це дедлайн для планування бюджету та міграції – не авральний, а передбачуваний.Санкції та механізм виконання. Без санкцій перелік залишається рекомендацією. Законопроєкт вводить відповідальність за порушення.Економічний ефект. Ухвалення закону переспрямує щорічні держзакупівлі ворожого ПЗ – 187+ млн грн – на безпечні альтернативи, потенційно українського виробництва.Додамо, що масштаб переходу з ворожого софту – сотні тисяч підприємств. Це створює не лише виклик, а й реальний ринок із великою кількістю якісних конкурентних пропозицій для будь-якого бізнесу.Для того, щоб цей ринок розвивався системно, а не точково, потрібно кілька паралельних речей:законодавча рамка з чіткими строками і критеріями,програми перенавчання інтеграторів 1С/BAS на альтернативні рішення,підтримка бізнесу з міграцією даних і вибором ПЗ,розвиток каталогу перевірених альтернатив.Тож Асоціація та експертне середовище, зацікавлене в створенні якісного ринку програмних рішень для українського бізнесу, підтримують законопроєкт і очікують на скоріше його ухвалення в Раді.Mon, 29 Jun 2026 12:30:00 +030020307022Openmindhttps://mind.ua/openmind/20307022-perelik-zaboronenogo-pz-rozshireno-iz-40-do-416-pozicij-chi-pozbavit-ce-ukrayinu-vorozhogo-softuhttps://mind.ua/openmind/20307022-perelik-zaboronenogo-pz-rozshireno-iz-40-do-416-pozicij-chi-pozbavit-ce-ukrayinu-vorozhogo-softu#comment_header_layerНовини на mind.uaIT-індустрія під час війни,Нові технологіїКорів в Україні стає менше: дрібні ферми можуть зникнути через дешеве молокоБлизько 40% усіх корів в Україні досі утримуються саме на малих і середніх фермахПоголів'я великої рогатої худоби в Україні продовжує скорочуватися, і найбільший удар припадає саме на невеликі господарства. Головна причина – закупівельні ціни на молоко не встигають за стрімким зростанням витрат, через що багато фермерів працюють майже без прибутку або взагалі відмовляються від тваринництва, пише growhow.in.ua.За попередніми даними Держстату, станом на 1 червня в Україні налічувалося 1,79 млн голів великої рогатої худоби, з яких 941 тис. – корови. За рік обидва показники скоротилися приблизно на 18%.При цьому ситуація в різних секторах кардинально відрізняється. На промислових фермах кількість корів навіть зросла на 3%, тоді як у господарствах населення вона впала відразу на 28%, що вказує на те, що приватні подвір'я та невеликі ферми сьогодні виходять із ринку найшвидше.Галузеві експерти пояснюють, що проблема не у відсутності попиту на молоко, а в економіці виробництва. Закупівельна ціна часто не покриває зростання собівартості, тоді як витрати на пальне, корми, електроенергію та добрива продовжують збільшуватися.Додатковий удар по виробниках завдало й подорожчання енергоносіїв і логістики. За оцінками фермерів, паливно-мастильні матеріали вже подорожчали на 30–50%, азотні добрива – на 30–70%.Оскільки саме корми є найбільшою статтею витрат у молочному тваринництві, наступний виробничий сезон може виявитися ще дорожчим.У галузі попереджають, що близько 40% усіх корів в Україні досі утримуються саме на малих і середніх фермах.Якщо закупівельні ціни не зростатимуть, а молокопереробна промисловість не модернізується, значна частина таких господарств може припинити роботу вже протягом найближчих років.Водночас великі агропідприємства продовжують інвестувати в сучасні роботизовані ферми, генетику й автоматизацію виробництва. Саме вони зараз забезпечують приріст поголів'я в окремих регіонах. Найбільше зросла кількості корів за рік у Рівненській (+29%), Львівській (+22%), Харківській (+13%), Тернопільській (+11%) і Хмельницькій (+9%) областях.За словами експертів, проблема має ще один вимір. З 2014 року поголів'я корів в Україні скоротилося майже утричі, а повномасштабна війна лише прискорила цей процес через втрату господарств на окупованих територіях і релокацію ферм із прифронтових регіонів.Якщо держава й переробна галузь не створять умов, за яких виробництво молока стане прибутковим, Україна ризикує втратити значну частину дрібних сімейних молочних господарств, наголошують фахівці.А це означатиме не лише скорочення поголів'я, а й подальшу концентрацію виробництва в руках великих агрохолдингів і поступове зникнення традиційного фермерства.Бекграунд. Нагадаємо; у Польщі закликали захистити українських фермерів під час вступу до ЄС.Mon, 29 Jun 2026 12:25:00 +030020307024Новиниhttps://mind.ua/news/20307024-koriv-v-ukrayini-stae-menshe-dribni-fermi-mozhut-zniknuti-cherez-desheve-molokohttps://mind.ua/news/20307024-koriv-v-ukrayini-stae-menshe-dribni-fermi-mozhut-zniknuti-cherez-desheve-moloko#comment_header_layerНовини на mind.uaМолоко,АгроУкргазвидобування купує в Укрнафти
- Останні
- Популярні
Новини по днях
29 червня 2026
