Сімейна корупція Трампа в багатовекторному Казахстані
Коррупційні скандали навколо Трампа, його родини та чиновників набирають обертів, чого від самого початку і слід було очікувати. У зв’язку з цим величезний інтерес викликає розгорнуте розслідування видання The New York Times, у якому йдеться про багатомільярдні процеси, пов’язані з мінеральною угодою в Казахстані, де фігурують сини Дональда Трампа та міністра торгівлі США Говарда Лютника.
Скандал цей має для України, як це не парадоксально, і певний позитивний ефект. Тепер, коли Трамп, Венс чи інші політики, власне, взагалі будь-які західні персонажі, звинувачуватимуть Україну в корупції, їм можна обґрунтовано вказувати на корупцію Трампа та його міністрів.
Це жодним чином не є виправданням корупції в Україні, тим більше що зловживання в нашій країні викликають особливе засудження, оскільки вони відбуваються під час війни, на тлі важких втрат і трагедій. Але коли Україну виставляють чи не найголовнішим осередком корупції, це викликає серйозне заперечення, оскільки, як буде показано нижче, існують приклади, що не поступаються або навіть перевершують подібні прецеденти.
Отже, публікація видання The New York Times озаглавлена «Trump Cut a Billion-Dollar Mining Deal. His Sons Stand to Profit» або «Трамп уклав багатомільярдну угоду в гірничодобувній галузі. Його сини отримають від цього прибуток».
Автори Пол Сонне (Paul Sonne) та Ерік Ліптон (Eric Lipton) готували матеріал відповідно в Казахстані та Вашингтоні.
Підзаголовок до статті говорить: «Угода між США та Казахстаном надала групі американських інвесторів, пов’язаних із президентом і міністром торгівлі, доступ до одного з найбільших у світі нерозроблених запасів вольфраму.
Цікаво, що публікація видання The New York Times про багатомільярдні зловживання сімейства Трампа та його міністра торгівлі Лютника збіглася з виступом експрезидента Джо Байдена, який заявив, що такої корупції, як за Трампа, Америка ще не знала.
«Це корупція, корупція, нагла, кричуща корупція. Корупція в масштабах, ніколи не бачених в американській історії за жодної адміністрації. Трамп заробив мільярди доларів відтоді, як повернувся до Білого дому. Це просто вражає мене. У нього немає жодного сорому, і, чесно кажучи, це ганебно для країни. Але Трампу на це наплювати. Заробляння грошей на президентстві — одна з причин, чому він хотів стати президентом», – заявив Байден на з’їзді Демпартії в Меріленді.
Також він звинуватив Трампу в «руйнуванні НАТО» і в тому, що він «надає перевагу Путіну перед американськими союзниками».
Крім того, він пригадав Трампу його «марнославні проєкти»: знесення Східного крила Білого дому, створення місця для бального залу, присвоєння свого імені Центру Кеннеді, будівництво арки на свою честь.
Не виправдовуючи Байдена, якого часто критикували у зв’язку з діями його сина, зазначимо, що ті звинувачення виглядають менш масштабними порівняно з багатомільярдними угодами, які здійснює компанія «Трамп і сини» у той час, коли їхній батько керує Америкою.
Не беремося судити, чи пов’язана заява Байдена з публікацією в The New York Times, але це не має значення.
* * *
Далі наводимо комп’ютерний переклад зазначеної публікації з невеликими правками при повному збереженні сенсу та змісту.
Коли у вересні минулого року міністр торгівлі Говард Лютник зустрівся з президентом Казахстану в готелі St. Regis у Нью-Йорку, президент Трамп втрутився по телефону, коли сторони укладали угоду з одного з найважливіших для Вашингтона питань.
Під час телефонної розмови Трамп і його команда домоглися від казахстанського лідера угоди про надання маловідомій американській компанії доступу до одного з найбільших у світі нерозроблених запасів вольфраму — металу, якого Сполучені Штати гостро потребують для виробництва боєголовок ракет, винищувачів, комп’ютерних чипів та інших критично важливих товарів.
Напередодні угоди адміністрація Трампа схвалила попередні заявки на отримання федерального фінансування в розмірі до 1,6 мільярда доларів для американської компанії, яка тепер називається Kaz Resources, що планує розпочати реалізацію проєкту в сільській місцевості Казахстану.
Можливість побачили не лише пан Трамп і пан Лютник.
Невдовзі їхні сини почали вести справи з партнерами в межах угоди, яку вели їхні батьки, продовжуючи тенденцію особистого збагачення під час другої адміністрації Трампа, яка має мало прецедентів в американській історії.
За кілька тижнів після перемовин у готелі St. Regis інвестори з фірми Dominari Securities, яка розташована в нью-йоркській вежі Trump Tower і частково належить двом старшим синам президента, Дональду Трампу-молодшому та Еріку Трампу, разом з іншими партнерами придбали 20-відсоткову частку в корпоративній структурі, пов’язаній із казахстанським проєктом.
Приблизно в той самий час інвестиційна компанія Cantor Fitzgerald, контрольована родиною Лютника та керована його синами Брендоном і Кайлом Лютниками, допомогла одному з провідних інвесторів, які працювали з Домінарі над угодою в Казахстані, залучити 210 мільйонів доларів нового капіталу для пов’язаної з нею організації. Такі раунди залучення коштів зазвичай приносять Cantor мільйони доларів у вигляді комісійних.
Угоду з Казахстаном було остаточно підписано 6 листопада, через шість днів після інвестицій за участю синів Трампа та їхніх партнерів, інформація про які на той момент не була оприлюднена.
Ця схема навряд чи є винятком. Згідно з федеральними документами, вивченими газетою The New York Times, одна або обидві родини мають фінансові зв’язки щонайменше з 14 компаніями, які активно співпрацюють із федеральним урядом щодо важливих угод у гірничодобувній галузі, включно з проєктом у Казахстані.
Як з’ясувало видання The Times, усі 14 цих компаній або отримали пряму вигоду від пропозицій фінансової допомоги з боку адміністрації Трампа, або мають заявки на отримання дозволів, що перебувають на розгляді в Міністерстві торгівлі, яке курирує пан Лютник. Згідно з публічними заявами компаній та федерального уряду, загальна сума федерального фінансування, наданого або розглянутого адміністрацією Трампа цим компаніям, перевищує 8,9 мільярда доларів.
Це змішування федеральної політики та особистого бізнесу розпочалося невдовзі після повернення Трампа на посаду президента минулого року, коли сини Трампа та Лютника зіграли роль у багатомільярдних угодах із криптовалютами, оскільки батьки допомагали встановлювати політику, яка дала потужний поштовх розвитку криптоіндустрії.
Тепер це етично складне прагнення родин до прибутку поширюється і на нову «гонку озброєнь» за найважливіші корисні копалини.
Подібні угоди — тривожний сигнал, заявила представниця штату Орегон Максін Декстер, провідний демократ у комітеті Палати представників, який розслідує звинувачення в порушеннях у гірничодобувній промисловості.
«Конгрес має переконатися, що гроші платників податків використовуються в інтересах суспільства, а не в інтересах членів родин або осіб, тісно пов’язаних з адміністрацією Трампа», — заявила Декстер в інтерв’ю.
Білий дім і Міністерство торгівлі в окремих заявах відкинули будь-які припущення про те, що адміністрація Трампа неправомірно змішує дії уряду з сімейним бізнесом.
«Єдиним особистим інтересом, що визначає рішення адміністрації Трампа, є найкращі інтереси американського народу, — заявив пресссекретар Білого дому Куш Десаї в заяві для The Times. – Забезпечення безпеки та повернення критично важливих ланцюжків постачання в Америку було одним із головних пріоритетів президента Трампа, і міністр Лютник разом із рештою адміністрації продовжують робити історичні кроки для захисту національної та економічної безпеки Америки».
У центрі казахстанської угоди перебуває рабин Піні Алтхаус, уродженець Австралії, який багато років тому переїхав до Сполучених Штатів і зосередив свою увагу на видобутку найважливіших корисних копалин.
Пан Алтхаус є виконавчим головою ради директорів компанії Kaz Resources та пов’язаної з нею компанії, яка розроблятиме казахстанське вольфрамове родовище, а також залишається акціонером іншої заснованої ним фірми з видобутку критично важливих мінералів, яка цього місяця залучила до 1,6 мільярда доларів фінансування від Міністерства торгівлі.
Він проявив себе як досвідчений гравець, заручившись — і отримавши — пряму підтримку від високопоставлених федеральних чиновників, включно з Лютником, у своїх зусиллях щодо укладання угод.
У серії інтерв’ю він заявив, що його перемовини з урядом США щодо угоди з вольфрамом розпочалися ще за адміністрації Байдена і не були результатом якихось політичних преференцій.
Альтхаус заявив, що протягом кількох тижнів після зустрічі в готелі St. Regis до нього звернулися нові інвестори, але він ніколи не зустрічався з синами пана Трампа і не знав про їхню участь. Пізніше він дізнався про участь родини Трампа і зрозумів, що це може викликати запитання, сказав він.
«Я розумію, що для деяких людей це може виглядати неприємно, — сказав Алтхаус. – Але це прикро, тому що ця компанія і цей проєкт виходять далеко за межі одного президента, не кажучи вже про будь-яку родину».
За табунами коней, що вільно пасуться, занедбаними кістяками радянського робітничого селища та пагорбами зеленого казахського степу видніються гігантські заповнені водою кратери, які є центром американської угоди.
Тут, за межами села Унрек із населенням 407 осіб, невеликі озера позначають місця, де Радянський Союз вирив ями для розвідки вольфраму.
Завдяки своїй винятковій твердості, щільності та високій температурі плавлення вольфрам став відомий як «бойовий метал» і знайшов ключове застосування в боєприпасах, авіації та озброєнні.
Розпад Радянського Союзу порушив плани щодо створення нових шахт у Казахстані, колишній радянській республіці. Видобуток вольфраму у Сполучених Штатах також зійшов нанівець, остання діюча шахта в США, розташована в штаті Юта, припинила виробництво близько десяти років тому.
Китай став домінувати у світовій торгівлі вольфрамом. Але коли Трамп повернувся до Білого дому, Пекін почав обмежувати експорт вольфраму та інших найважливіших мінералів, що призвело до шестиразового зростання базової ціни
- Останні
- Популярні
Новини по днях
29 червня 2026
