Солі, кратом і синтетичні наркотики: які залежності найчастіше фіксують на Львівщині
Сьогодні, 26 червня, згадують Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками та їхнім незаконним обігом. Одними з головних викликів у боротьбі зі залежностями на Львівщині є доступність наркотиків через інтернет, відсутність системної профілактики та нестача комплексної реабілітації.
Журналістка ІА Дивись.info поспілкувалась з Мирославою Кабанчик — директоркою Львівського обласного медичного центру превенції та терапії узалежнень. Вона розповіла про те, яка ситуація із наркозалежними людьми та як їм допомагають в області.
Станом на 2025 рік у Львівській області офіційно зафіксували 2 756 наркозалежних. Водночас людей, які вживали інші психоактиві речовини — 82.
У Львівському обласному медичному центрі превенції та терапії узалежнень перебуває 1 458 пацієнтів із залежностями на програмі замісної підтримуючої терапії.
«У нашому центрі трошки збільшилось пацієнтів, але ненабагато, тому що з'явилися приватні заклади, які проводять замісну терапію. Вони не перебувають у нас на обліку, тож, по суті, цифра не дуже збільшилася», — говорить Мирослава Кабанчик.
За її словами, переважно наркозалежними є люди віком від 15 до 35 років. Вони становлять половину від усіх узалежнених.
«Наприклад, підлітки до 18 років переважно вживають нові психоактивні речовини, такі як солі, тому що вони найбільш доступні, їх можна купити через інтернет, і вони найдешевші. Також зараз почався бум чаю кратом. Він викликає залежність та є наркотичною речовиною», — пояснює директорка медичного центру.
Вона розповідає, що колись був популярний відвар макової соломки, але через заборону висівання маку ринок заполонили синтетичні наркотики, зокрема, метадон і субутекс.
«Наркосцена настільки модернізувалася та пристосувалася до потреб пацієнта, що є будь-які наркотики: хочеш канабіс, хочеш психостимулятори типу амфетаміну, метамфетаміну, кокаїну, а хочеш — опіоїди, метадон, героїн, субутекс, солі», — додає Мирослава Кабанчик.
Солі — це швидкі наркотики, але вони, як зазначає директорка медичного центру, дуже шкідливі. Адже від них усього за 2 – 3 прийоми виникає залежність. За словами фахівчині, тоді складно лікувати пацієнта, бо солі швидко призводять до деградації особистості: «Це має надзвичайно тяжкі наслідки для центральної нервової системи».
На думку Мирослави Кабанчик, ефективна профілактика обов'язково має бути системною і починатися з родини. Йдеться про розуміння базових понять про добро і зло, що необхідно послідовно закладати на всіх етапах розвитку дитини: у сім'ї, дитячому садку та школі, починаючи з першого класу. Водночас тут важливо враховувати і вік і сприйняття дитини.
«Може, десь ми колись і прийдемо до того, але такої системної та вибудованої профілактики в неповнолітніх у нас наразі немає», — каже вона.
Читайте також: Що змінилося для пацієнтів після реорганізації поліклінік у Львові.
«Лікування повинно бути теж комплексним. Якщо, наприклад, ми знімаємо гостру інтоксикацію пацієнта, то він за 10 днів повністю не вилікується. Такого не буває. Потрібно, щоб він приходив по амбулаторну допомогу до нарколога, після того той скерує його в реабілітаційний центр, а потім вже відбувається ресоціалізація», — розповідає директорка Львівського обласного медичного центру превенції та терапії узалежнень.
Наразі, за її словами, такого комплексного лікування немає через брак зацікавленості самих пацієнтів у довготривалому процесі: вони лише знімають інтоксикацію, щоб збити дозу, і знову повертаються до вживання. Ситуацію ускладнює й те, що в країні відсутні державні центри реабілітації, а всі наявні заклади є виключно платними.
«Найчастіше підлітки не потрапляють в поле зору ні психіатрів, ні наркологів. Це все залежить від батьків, тому що вони замовчують цю проблему. Інколи не бачать, а інколи свідомо ігнорують, а потім починають водити кудись, але тільки не туди, куди треба», — пояснює Мирослава Кабанчик.
Зараз усі неповнолітні лікуються в дитячих лікарнях, де тільки знімають гостру інтоксикацію, проте подальший алгоритм дій залишається невизначеним. Як каже Мирослава Кабанчик, далі з такими пацієнтами мав би працювати психолог чи психотерапевт.
На її думку, закривати дітей у реабілітаційних центрах є неправильним підходом, оскільки це мають бути заклади денної або вечірньої форми, де з неповнолітніми працював би психолог. Вони мали б і надалі проживати в сім'ї, навчатися в школі, а після занять відвідувати психолога чи психотерапевта, ходити на групові заняття, когнітивно-поведінкову терапію тощо.
«Важливо, щоб підліток захотів і довірився лікарю, до якого він прийшов. Саме тоді буде результат», — додає директорка медичного центру.
Раніше ми також розповідали про те, де у Львові в червні можна безкоштовно зробити мамографію.
Звертаємо увагу, що цей матеріал є ознайомчим, його не варто сприймати як підґрунтя для вставлення діагнозу. Якщо вам потрібна допомога, зверніться до фахівця.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
26 червня 2026
